Наш Шевченко

0
336

Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!

Т.Шевченко

Березень асоціюється у нас із Шевченком. А й справді, український геній Тарас Шевченко прийшов у цей світ і залишив його для вічності саме у березні. Тому ім’я його з’являється на наших устах чи зринає на моніторах у березні частіше, ніж у інший час.
У сьогоденній креативності та інтернетних  пошуків частіше ніж будь-коли задається питання: який він,наш Кобзар, як розуміємо його велич і його близькість до нас?
Саме з такими запитаннями я звернулася до батьків школярів і гостей свята перед концертом вшанування Тараса Шевченка у Школі українознавства що при православній парафії св. Андрія ПЦУ.

Окрім рядків поезії Великого Кобзаря, які вивчаємо з раннього дитинства і які так старанно декламували школярі, хочеться, щоб кожен по-справжньому відкрив для себе і в собі Великого Тараса!
В сьогоденні на екранах та публічних місцях з’являються силуети Шевченка в “скетчах” у вигляді сучасних “тінейджерських”, фантасмагорійних, а то й реальних історичних героїв, що є зовсім неочікувано для старшого покоління, але так інтригуюче для дітей і підлітків.
Задаймося й питанням: чому так різко змінив свій труд талановитого маляра на долю поета-страдника, що дзвонить у всі дзвони людської душі, щоб розбудити свідомість народу, щоб розбудити розуміння цілим світом, що він великий – той український народ.
Як маємо любити нашого Шевченка – не переставати запитувати себе, який він; не переставати шукати і вчити напам’ять його серцем написані рядки. Бо хто б ми були та й чи були б ми без Тараса Шевченка? Бозна…

Оксана МИКОЛЯШ,

Блумінгдел

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here