ПІД ОМОФОРОМ БОГОРОДИЦІ

0
293

14 жовтня українці Чикаго та передмість відзначили одне з найбільших шанованих християнських  свят – Покрова Пресвятої Богородиці, в народі його ще називають Третя Пречиста.
Багато храмів було збудовано на честь Покрова Пресвятої Богородиці. Один з них – величавий й гарний – у Чикаго (2710 W Iowa, Chicago, IL 60622).  Особливо свято Покрова шанувалося українськими козаками, тому що вони як воїни, котрі стояли на обороні віри християнської, були постійно в небезпеці. Але покладали свою надію на Бога і молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх, покривала своїм покровом і визволяла від несподіваної смерті.
Воїни Української Повстанської Армії продовжили козацькі традиції. 70 років тому день 14 жовтня УПА обрала як Свято зброї. Тому тепер це не тільки релігійне свято, а й  народне: День козацтва, День УПА, День зброї, день молитви за тих, хто віддав життя за волю України.
Мати Божа вважається покровителькою і кобзарів та лірників, які полишили свої сумні голоси у вікових відлуннях свята Покрови. Саме в цей день учні кобзарів складали іспит на «цеховій раді», а потім  присягу іменем святої Покрови та іменем батьків – на вірність кобзарським традиціям.
Також Мати Божа – покровителька дівочої і жіночої долі, шлюбів та здоров’я, тому на Покрову покладають особливі надії на щастя своїх дітей матері.
Цього дня православні парафіяни й прихожани церкви Святої Покрови в Чикаго  зібрались на храмове свято. Церква потопала в жовто-блакитних квітах, які охоче і з любов’ю скомпонувала квіткарня В. Чечули та золоті руки М.Кривдик. У суботу під час вечірнього Богослужіння й під час недільної Святої Літургії вірні Української Православної Церкви Київського Патріархату  з вдячністю і вірою дякували за заступництво і клопотання за них перед Богом Пресвятої Діви Марії, а архимандрит Питирим у проповіді згадував історичні події далекої Візантійської епохи, з якої походить коріння національного українського свята. В день храмового свята парафіяни й прихожани церкви Святої Покрови у Чикаго згадували про ті незліченні милості, які давав нам Господь протягом історії по молитвах Пресвятої Богородиці, бо головні українські святині посвячені на її честь.
Невеликий зал ім. П. Осійчука ледь вміщав парафіян та прихожан, представників майже  усіх українських парафій Чикаго і передмість, гостей з Детройта, керівників кредитівки «Самопоміч». Панувала щира і доброзичлива атмосфера.
Хочеться віддати належне настоятелю храму архимандриту  Питириму, голові управи парафії  Марії Кривенко, заступнику голови управи Дмитру Костюку, сестринству, яке очолює Валентина Костюк, братству під керівництвом Василя Панівника, котре при допомозі отця Олексія Касперука частувало всіх гостей шашликами.
Кухня направду була різноманітна і смачна. До цього було доклали багато зусиль В.Костюк, І.Ковалик, М.Береговська , М.Федорів, О.Рибчак, Т.Шевченко, Л.Колодій,Н.Скрипник, І.Яворська, Ю.Тузяк-Налуцишин, М.Діденко, Н.Жлобіцька, Т.Багрій, Р.Мальована. А В.Панівнику допомагали Д.Костюк, М.Іроденко, С.Колодій, Р.Жлобіцький, брати Діденки, В.Плитка.
Режисером культурно-розважальної програми на святі була Ольга Винничук, якій допомагали Антоніна Остапчук, Людмила Куценко та Ярослав Боднар. Звучала співана та авторська поезія ведучих, а також козацькі, стрілецькі пісні, гімн УПА. Урочиста частина, в якій на історично-правдивих фактах говорилося про роль УПА в історії українського народу, перейшла в концертно-розважальну програму гурту “Черемшина”у складі Я. Боднара, А.Путренка, В.Литвина, О.Винничук та тріо “Калина” (А.Остапчук, Л.Куценко, О.Винничук).
Загалом гарно й весело відзначили свято Покрови українці Чикаго. Пісні, танці, чудова українська кухня, конкурси, забави – ось далеко не повний перелік заходів, на які зібрались гості й з інших парафій. В цей день вони вшанували Божу Матір, як Приснодіву і ту, що народила Сина Божого і Сина Людського. Тож нехай це велике християнське свято – Покрова Пресвятої Богородиці нагадає нам про справжню радість материнства, про повагу до жінки, про давні українські християнські традиції і звичаї подружнього життя. Тому що без духовного відродження української родини, неможливо відродити націю в цілому.
Оксана КУШІЦЬКА-МОМЧИЛОВА,
«Українське Слово»,
Чикаго