«По горі – молитва, По долині – хліб»

0
172

23 серпня традиційно відзначається День Державного Прапора України. Це свято з’явилося завдяки підписанню в 2004 році відповідного президентського указу. До 2004 року День українського прапора відзначали тільки в Києві у вигляді муніципального свята.
Відзначили День Державного Прапора України й українці США, зокрема, Чикаго та передмість. Вони зібрались на центральному майдані міста вітрів, щоб вкотре засвідчити свою єдність з Україною, її державними символами. Організатором дійства виступив Український конгресовий комітет Америки (УККА), відділ Іллінойс. Цьогоріч у церемонії взяли участь також гості з України, зокрема, учасники Майдану та співачка Марія Бурмака.
Символ державності України — прапор — докладно описаний в Конституції країни. Після проголошення незалежності держави прапором України називають полотно з двох рівновеликих частин синього і жовтого кольору. При цьому співвідношення ширини полотна до його довжини — 2:3. Такі стандарти закріплені конституційно.
У новий час вперше такий прапор було піднято над будівлею Верховної Ради України 24 серпня 1991 року. Саме в цей день був проголошений акт про незалежність країни.
Історія нинішнього синьо-жовтого прапора, який і прославляє День Державного Прапора України, дуже давня. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах Української держави різних століть. Приблизно в тому ж варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. У 1917-1919 роках навіть більшовики користувалися в Україні синьо-жовтим прапором.
Синій колір на прапорі Україна означає мирне небо, а жовтий — пшеничні ниви.
Учасники відзначення Дня Державного Прапора України у Чикаго у розмові з журналістами «Українського Слова» зазначали, що українці – мирний народ, але готові платити й платять – потом та кров’ю – за право жити під цим прапором, під цим небом і серед цих полів.
Дійсно, синьо-жовтий прапор став символом спокійного життя, до якого українські Збройні Сили повертають Донбас, звільняючи його від терористів. Державний стяг знову гордо майорить над Слов’янськом і Краматорськом, Лисичанськом і Сєверодонецьком, Артемівськом та Костянтинівкою. Миру чекають катовані бойовиками жителі Донецька та Луганська. І обов’язково дочекаються!
Відрадно, що державна символіка органічно увійшла в повсякденне життя української діаспори. Синьо-жовті кольори стали предметом національної гордості і знаком моди.
Присутні учасники відзначення Дня Державного Прапора України у Чикаго наголошували, що спільна воля більшості мешканців України полягає в тому, щоб жити разом в єдиній, соборній, унітарній, демократичній та європейській державі.
Насамкінець хочеться згадати поетичні рядки Дмитра Павличка:
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне –
Злото й синява.
Прапор наш, як літо,
В сонці майорить.
По долині – жито,
По горі – блакить.
Прапор наш – не битва,
Не рушничний дріб:
По горі – молитва,
По долині – хліб.

Оксана КУШІЦЬКА-МОМЧИЛОВА,
«Українське Слово»
Фото Василя СТОЙКА