Київ

0
268

Випробування для Софії

На розі вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 готується забудова. За кількасот метрів звідси знаходиться Брама Заборовського, пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, один із об’єктів Національного заповідника «Софія Київська». Поки що на ділянці тихо, бо тільки нещодавно орендар ТОВ «Докас» домігся у суді визнання договору оренди з Київською міською радою. Компанія планує збудувати біля пам’ятки ЮНЕСКО житловий будинок із вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом.

Історія отримання земельної ділянки починалася традиційно — ще 2007 року депутати Київради затвердили проєкт землеустрою щодо відведення в оренду на п’ять років ділянки площею 0,23 гектари ТОВ «Докас». Однак сам договір оренди Київрада так і не уклала. У 2012 році орендар звернувся до суду, щоб своїм рішенням він змусив Київраду затвердити договір. Рішення суду на позицію столичних депутатів не вплинуло. Київраду навіть оштрафувала державна виконавча служба на 2040 гривень за невиконання судової ухвали.

ТОВ «Докас» підготувало інший позов, у якому вже просило визнати договір оренди з Київрадою укладеним. У 2018 році суд першої інстанції такий позов задовольнив, за рік апеляційний суд рішення скасував. У березні 2019 року «Докас» знову звернувся до Київради з пропозицією укласти договір оренди на підставі рішення 2007 року. А згодом подав черговий позов до Господарського суду міста Києва, який і визнав договір оренди ділянки на перетині вулиці Стрілецької та провулку Георгіївського, 9/11 укладеним.

Суд мотивував своє рішення тим, що рішення Київради 2007 року досі не скасоване, до того ж, на вказаній земельній ділянці знаходяться два об’єкти нерухомості, що належать ТОВ «Докас». Ця схема часто використовується забудовниками, коли спочатку отримується право власності на певний об’єкт, а далі суд просять передати в оренду чи у власність землю, на якій цей об’єкт розташований.

Так чи інакше, договір оренди землі з ТОВ «Докас» тепер юридично чинний. Хоча суд чомусь не врахував, що з 2015 року у Києві діє мораторій на будівництво у буферній зоні Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. Це рішення Київрада ухвалила ще чотири роки тому.

Раніше активісти ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» розповідали, що довкола Софії виділено в оренду близько 50 земельних ділянок. Частина вже забудована. Найскандальніший об’єкт — дев’ятиповерхівка на вулиці Гончара, 17/23, її будівництво вплинуло на рух підземних вод на території Софії. Навіть від гучної музики під час концертів під мурами святині дрижать люстри у Трапезній, то чого очікувати від старту будівельних робіт по сусідству?

Либідь — під бетон

Доки небайдужі кияни готують проєкти ревіталізації річки Либідь, депутати Київської міської ради далі заганяють річку у бетон. Як відомо, із 17 кілометрів річкового рукава більша частина забудована в колектори. Невеликі ділянки, де вода виходить на поверхню, зараз під пильним прицілом громадськості, котра хоче відновити історію ріки та створити біля неї комфортні зони відпочинку.

До того ж, міська влада теж обіцяла зайнятися очищенням води у Либеді, яка забруднюється стічними стоками. Зокрема, КП «Плесо» до 2021 року планувало здійснити реконструкцію гідротехнічних споруд, провести роботи з укріплення та розчищення берегів, очищення дощових поверхневих стоків, також обіцяло створити громадський простір для відпочинку та навести лад у межах прибережних захисних смуг.

Однак цьому суперечить винесений на обговорення детальний план території у межах бульвару Дружби Народів, вулиць Великої Васильківської, Щорса, Володимиро-Либідської, Казимира Малевича та залізниці у Голосіївському районі міста Києва. На сайті Департаменту містобудування та архітектури КМДА можна ознайомитися із текстом цього документа. У ньому йдеться, що «розвиток системи транспорту та пішохідних зв’язків у цій частині центральної планувальної зони дозволяє поєднати в ансамблевій єдності обидва схили долини р. Либідь — траси залізниці».

 Експерт із розвитку транспорту Віктор Петрук пояснює це твердження так: на відрізку від вулиці Євгена Коновальця до бульвару Дружби Народів річку заховають у колектор, а над нею збудують шестисмугову магістраль загальноміського значення.

«Це лише частина плану, — пояснював містянам у ФБ Віктор Петрук. — Згідно з генеральним планом річка Либідь має бути закрита у колектор на відрізку від Повітрофлотського проспекту до бульвару Дружби Народів».

При цьому основна мета проєкту ДПТ — це створення комфортних умов для проживання європейського рівня. Ще кілька років у мерії було інше бачення, як досягти цієї мети. Так, 9 жовтня 2014 року мер Києва Віталій Кличко підписав рішення Київської міської ради «Про схвалення Київської ландшафтної декларації». Цей документ передбачав, що місто буде проводити діяльність щодо збереження ландшафтів міста Києва та зберігатиме береги Дніпра та Десенки (Чорторию), річки Либідь, Сирець, Совки, Дарничанки та інших об’єктів — «задля плекання у містян дбайливого ставлення до природних та створених ландшафтів».

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here