Чернігівщина

0
41

Децентралізація для галочки?

Один район — одна громада. Деякі експерти вважають, що саме за таким принципом мали б формуватися ОТГ, аби бути спроможними та привабливими для інвестицій. Натомість в Україні і, зокрема, на Чернігівщині «нарізали» громад по 3-5 тисяч жителів. Не дивно, що значна частина їхніх бюджетів іде на утримання адмінапарату. Чи можна в такому разі говорити про розвиток?

Громади по кілька тисяч мешканців — це ніщо інше, як дерибан коштів, певен новообраний голова Борзнянської ОТГ Анатолій Койда. Про це він сказав нещодавно під час наради Прем’єру й «ідеологу» адміністративної реформи Володимиру Гройсману:

— Децентралізація практично пущена на самоплив. Здебільшого її проводять фактично для галочки. Все це дуже нагадує мені соціалістичні змагання. На ділі ми просто дуримо одне одного. Для чого створювати громади з трьома тисячами населення? По 40 чоловік штату понабирають, зарплати захмарні, ще й із держбюджету просять грошей! Хто туди прийде з інвестиціями? Ну для чого таке було робити? Це неправильно, це — дерибан! Навіщо вигадувати велосипед? Країни Балтії і Польща через це вже пройшли, давайте рівнятись на них.

На переконання міського голови, для того, аби нормально функціонувати та планувати діяльність, громади повинні мати, як мінімум, по 20-30 тисяч мешканців. На початку реформи децентралізації, ще будучи керманичем 12-тисячного райцентру, Анатолій Миколайович виступав з ініціативою «Один район — одна громада». Однак його пропозицію не підтримали в РДА та райраді, а відтак Борзнянський район «порізали» на дрібні громади. Деякі села вирішили приєднатися до сусіднього Ніжинського.

Борзнянська ОТГ — остання з новоутворених і найбільша в районі. Її населення — понад 15 тисяч чоловік, це майже половина кількісного складу всього колишнього району. До речі, Анатолій Койда — єдиний із кандидатів на посаду голови ОТГ, який не надрукував за час виборчої кампанії жодної листівки: «Я не проводив агітації, оскільки вважаю, що міський голова, який іде на повторний термін, повинен переконувати не листівками чи газетами, а своєю роботою. Не розвішувати чергові друковані обіцянки, а працювати. І якщо людям сподобалась твоя робота, то тебе оберуть знову». На виборах, які відбулися 30 червня, Анатолію Койді повірили 25% виборців, його найближчий суперник набрав 17%.

На відміну від, скажімо, Височанської ОТГ з населенням 4600 чоловік, у Борзнянській чиновницький апарат оптимізують. Міський голова каже, що космічних зарплат не буде. «Подекуди поробили так, що громади по три тисячі чоловік, а зарплата в керівництва — 40 тисяч. Я керував 12-тисячним містом, отримуючи 14 тисяч гривень. Якщо не розкатувати губу, цього цілком вистачає. Не можна відриватися від реалій, адже це — людські гроші», — резюмував Анатолій Миколайович.

Децентралізація як ідея продемонструвала рух у правильному напрямку, а от її втілення наражалося на опір голів райдерж­адміністрацій та райрад. Сьогодні щонайменше дивним видається функціонування адміністрацій і районних рад у регіонах, на території яких утворено 100% ОТГ. Відтак наявність трьох голів на один район мимохіть спонукає до паралелей з відомою байкою Крилова «Лебідь, Рак та Щука». Досі не зрозуміло, навіщо державі витрачати бюджетні кошти на утримання штатів адміністрацій, коли їх можна віддати на соціальні потреби чи розбудову інфраструктури тих самих громад… Перші роки функціонування реформи показали її слабкі місця. Втім, вони неминучі за будь-якої ініціативи в будь-якій країні. Але є над чим працювати й що вдосконалювати. Сподіваємося, це і буде зроблено.

У могилу застромлювали вила, щоб мститися й мертвому

У селі Пилипча Ріпкинського району активісти з патріотичних організацій оновили дерев’яний хрест на могилі отамана Галаки (Івана Васильчикова).

Молоді активісти з патріотичних організацій оновили дерев’яний хрест на могилі отамана Галаки (Івана Васильчикова), що був встановлений у селі Пилипча Ріпкинського району їхніми попередниками на початку 2000-х. Освячення хреста здійснив настоятель Катерининської церкви, секретар єпархіального управління о. Роман Кіник.

Отаман Галака і досі викликає неоднозначні оцінки — доки були живі старі комуністи, то навіть у могилу застромлювали вила, щоб мститися й мертвому. Адже отаман відзначався нещадністю до червоних активістів. Діяв на території нинішніх Городнянського і Ріпкинського районів Чернігівщини та у Білорусі. У містечку Ріпки він поширив таку листівку: «Громадяни! Спасайтесь од насильників-більшовиків, які розстрілюють вас у ЧеКа. Ви не ждіть, доки вас усіх перестріляють, а бийте їх. Ми боремось за вас. Галака». Вбитий уві сні підісланим «чекістом» влітку 1921 року.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here