Чернігівщина

0
45

Російський олігарх Герман Стерлігов проситься на поселення у Чернігівську область

Ми вже писали про спробу послідовників російського олігарха Германа Стерлігова заснувати на Чернігівщині, на кордоні з Російською Федерацією, свої поселення, де б усе було по-домостроєвськи. Себто по-російськи. Адже засновник «слобод» Герман Стерлігов не тільки обстоює принципи допетровської Московії (приклад — написи на стовпах навколо слободи «Бабам заходить в юбках!»), а й принцип відсутності українського народу. Відкрито — і в книгах, і в телепередачах — він обстоює принцип (дослівно): «Считаю руський и украинский народ единым народом».

Щойно, як він сам написав на своїй сторінці у Фейсбуці, він звернувся до новообраного Президента України Володимира Зеленського із проханням надати йому українське громадянство. І жити хоче саме на Чернігівщині, де вже були його прихильники, що їх ледве позбулися за допомогою спецслужб. При цьому привід у нього суто «господарський»: «Хочу використати старовинний покинутий погріб в одному із сіл Чернігівської області для зберігання та витримки твердих сирів із сирого молока, надоєного вручну…». Зарізати ягня для витримки сиру у його шлунку він планує власноруч. Також запевняє, що сир новообраному Президенту України сподобається.

При цьому відмовлятися від російського громадянства Герман Стерлігов не планує. Він і не знає законів України, що забороняють подвійне громадянство. Та й для чого їх знати, якщо ми з росіянами — «один народ»? До речі, раніше він просився в терористичне утворення — «Луганську Народну Республіку», висловлюючи навіть готовність піти в збройні формування «для защиты свого русского отечества с оружием в руках». Проте навіть туди його не прийняли…

Між іншим, обіцяного його прихильниками відродження сіл на кордоні з РФ так і не дочекалися місцеві жителі — побачили тільки зайняття гектарів землі за сприяння районної влади, яка тут не міняється з часів президентства Леоніда Кучми.

Нащадкам козаків не страшні вороги

У Вертіївській об’єднаній територіальній громаді Чернігівської області відкрито пам’ятний знак на честь заснування козацької сотні часів Гетьманщини.

Сотня була заснована 1652 року і звалася Веркіївською. Власне, і містечко також було Веркіївкою, бо його заснував козак Оверко. А вже згодом назва змінилася на сучасну — Веркїівка стала Вертіївкою. Веркїівська сотня охоплювала 24 села. Як зауважив на відкритті знака підприємець, голова благодійного фонду «Ніжен» Микола Шкурко, «як колись Веркіївська сотня була однією з найбільших, так і нині Вертіївка однією з перших в області включилася в процес адміністративно-територіальної реформи і чотири роки тому стала центром ОТГ. За цей короткий в історичному вимірі час ви довели, що є сильною спільнотою, здатною самостійно розв’язувати свої проблеми і впевнено розвиватися. А сильна громада — це сильна держава. І тоді жодні вороги нам не страшні».

Ініціаторами вшанування Веркіївської сотні стали також громадський активіст Владислав Попович, воєнний історик Сергій Коваленко, директор Музею національної пам’яті села Вертіївка, учасник АТО Максим Вертюк. Установив велетенський пам’ятний камінь перед управою директор підприємства «Граніт-Сервіс» Олексій Купка.

Знаменно, що тут діє військово-патріотичний гурток «Веркіївська сотня», який веде учасник бойових дій Максим Вертюк. На двотижневі виправи сюди приїздять школярі з навколишніх сіл.

На святі представили й дослідження «Веркіївська сотня Ніжинського полку Війська Запорозького: історичний нарис», яке щойно вийшло друком.

Криниці почистили за данські гроші

У Сосниці та Загребеллі Чернігівської області почищено десять криниць.

З ініціативи громадської організації «Сороптиміст» (об’єднує жінок, які пережили операцію через онкологічне захворювання) у Сосниці та Загребеллі почищено десять криниць. Кошти дали їхні колежанки з Данії.

Валентина Хуторненко, представниця ГО «Сороптиміст», колись працювала у Сосниці — тож, певно, рішення очистити криниці саме в цьому селищі зумовлено цим фактом. Вона каже: «Ми — жіночий клуб, який захищає інтереси жінок та дівчат. І сьогодні нас турбує, яку воду п’ють жінки Сосниці».

Спеціалістів для чищення довелося шукати на Сумщині. Вони вручну лопатами та відрами звільнили криниці від багаторічного нальоту та осаду. Одне незрозуміло: чому це не може зробити сама громада, щоб не чекати грошей з Данії та фахівців із сусідньої області?

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here