Чернігівщина

0
112

Найсмачніший борщ – кролевецький
У селищі Городище Чернігівської області відбувся фестиваль борщу, в якому взяли участь команди із семи населених пунктів Сумської та Чернігівської областей.
Як розповіла ініціатор свята однієї із традиційних українських страв Світлана Власенко, борщ має чудодійні сили і властивості – аж до виняткових психологічних, що впливають на поведінку його шанувальників.
Тож захід викликав чималий інтерес не тільки в учасників та журі, а й уболівальників.
Опісля прискіпливої дегустації та оцінки всіх компонентів борщового суперництва переможцем стала команда із міста Кролевець Сумської області.
За словами кролевчанки Тетяни Сокур, їхній поліський борщ має все – капусту, картоплю, часник, селеру, гриби тощо, але найбільше – душу і настрій, які під час приготування складають основу будь-якої страви.
Мовою ультиматумів
Одразу кільком районним газетам Чернігівщини «Укрпошта» висунула категоричну умову: або вони змінюють графік виходу своїх видань, або останні надходитимуть до читачів із затримкою. Про це повідомила Національна спілка журналістів України.
Газетярі скаржаться, що з різних причин виконати цей ультиматум украй складно. Наприклад, деякі друкарні просто фізично не зможуть перенести їх друк на інший день, бо не встигатимуть виконувати інші замовлення, про які домовлено заздалегідь. Виникають і проблеми з телевізійною програмою — змінити дату її надання важко, бо договори з агентствами укладалися ще на початку року. Проте такі «дрібниці» поштового монополіста не цікавлять. Водночас він фактично викручує руки виданням, які й без того потерпають через невчасну (м’яко кажучи!) доставку.
— Раніше, до реформування, особливих нарікань на затримку з доставкою не було, — каже головний редактор газети «Промінь» Сновського району Олена Компанець. — Нині ж читачам доводиться чекати по два-три тижні! Це неприпустима ситуація, яка вимагає втручання на найвищому державному рівні. Тим більше, що наш регіон прикордонний. Люди слухають білоруське радіо, дивляться російські канали, які на відміну від українського телебачення працюють безперебійно з чудовим сигналом…
Із колегою погоджується і головний редактор газети «Маяк» Корюківського району Ірина Гайова. Її видання теж на вимогу «Укрпошти» має змінити графік виходу.
— Для нас це проблематично. Проте вибору не маємо, адже «Укрпошта» — монополіст, диктує свої умови, бо знає, що ми в безвиході, — говорить пані Ірина. — Національний поштовий оператор відверто заявляє, що газети повинні підлаштовуватися під роботу пошти, а не пропонувати якісь компроміси. Мовляв, періодичні видання не настільки важливі для «Укрпошти», як ми собі думаємо.
— Поведінка «Укрпошти» вражає, говорити про нормальні партнерські відносини тут не доводиться, — обурюється головний редактор «Новин Городнянщини» Світлана Томаш.
Національна спілка журналістів України, до якої звернулися по підтримку чернігівські газетярі, заявила, що вкрай занепокоєна перебігом поштової реформи і продовжує закликати владу підтримати українську пресу. «Ми щотижня надсилаємо пропозиції наших колег-газетярів до уряду, розраховуючи, зрештою, на реалізацію притомної державної політики захисту інформаційного простору України», — наголошує голова спілки Сергій Томіленко.
Експорт не на часі
За оцінками Української асоціації виробників картоплі, сукупно українські заводи виготовляють 10 тис. т крохмалю на рік. Цієї кількості недостатньо навіть для внутрішнього ринку, тож цей продукт імпортується до нас із Румунії та Білорусі.
Водночас деякі виробники робили спроби вийти зі своєю продукцією на зовнішній ринок. В тому числі — одне з найбільших підприємств в Україні та країнах СНГ з виробництва картопляного крохмалю та крохмалепродуктів компанія «Вимал». «Ми хотіли перевірити, — каже директор підприємства Сергій Самоненко, — чи можливо постачати український картопляний крохмаль на зовнішні ринки. За всю історію країни ми вперше продали картопляний крохмаль до ЄС. Також знайшли покупців у Китаї». Однак, за словами керівника компанії, на жаль, наш продукт не витримує конкуренції з європейськими. Зокрема, із польським і країн Балтії — високоякіснішим та дешевшим. На його думку, виробники цих країн досягли такого результату завдяки державним дотаціям. Тож поки що «Вимал» зосередиться на внутрішньому ринку.
На думку виконавчого директора Української асоціації виробників картоплі Оксани Руженкової, наситити внутрішній та вийти на зовнішній ринки вітчизняним виробникам крохмалю допомогли б державні дотації на обладнання і техніку. Також потрібна програма, яка б заохочувала фермерів садити крохмалисті сорти картоплі. До речі, сьогодні на виробництво крохмалю в Україні йде 5-6% врожаю бульб. Для порівняння: у Німеччині цей показник становить 44%.