Вінниччина

0
127

«Вервольф» відкриє таємниці?
До історико-меморіального комплекс комплексу пам’яті жертв нацизму у Стрижавці щороку приїздять сотні тисяч туристів. Проте похмурий «Вервольф» й досі майже не досліджений. Зокрема, науковці ведуть полеміку: мала колишня частина ставки Гітлера підземну частину, чи були побудовані лише наземні укріплення.
Так, один із дослідників, Мартін Богарт із Бельгії, переконує, що тут були тільки наземні будівлі. Але за радянських часів, у 1989-1990 роках, на території ставки проводилися дослідження в межах наукової програми «Гермес». Розкопками тоді керував професор московського геологорозвідувального інституту Леонід Бобровніков. Науковці сканували товщу землі, бурили свердловини, проводили ультразвукове дослідження. Втім, несподівано всі роботи згорнули, а їх результати засекретили. В інтерв’ю Леонід Бобровніков підтвердив наявність під «Вервольфом» порожнеч до 15 м завглибшки.
Днями Катерина Висоцька — директор Вінницького обласного краєзнавчого музею, до якого входить історико-меморіальний комплекс, — розповіла, що невдовзі учені розпочнуть георадарні дослідження. Можливо, на нас чекають несподівані відкриття.
Блискавка-вбивця
У місті Хмільник двоє чоловіків 25 та 38 років відпочивали в альтанці біля магазину. Раптом почалася гроза, в альтанку влучила блискавка. Люди загинули миттєво. Ще один хмільничанин, 1981 року народження, у цю хвилину перебував поруч споруди. Нині він у реанімаційному відділенні міської центральної лікарні. У чоловіка стан середньої тяжкості, він при свідомості. Загрози його життю немає.
Потерпілий розповів, що блискавка пройшла впритул до нього і відкинула з велосипедом на тротуарну плитку. Загиблі — його знайомі. Вони запрошували перечекати грозу в альтанці. Але чоловік відмовився, мовляв, дощ от-от скінчиться…
Зростає виробництво сонячних панелей
В Україні будують черговий завод з виробництва сонячних панелей загальною потужністю 400 МВт на рік. Будівництво планують у Вінниці двома чергами по 200 МВт кожна. Другу чергу передбачено завершити у 2019 році. Річний обсяг продукції очікується обсягом 180 мільйонів доларів. Майбутній завод забезпечить роботою близько 400 людей.
«Такий завод з виробництва сонячних панелей — значний внесок не лише в українську сонячну енергетику, а й в економіку регіону, працевлаштування населення, розвиток вітчизняної промисловості», — коментує голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.
Цей проект реалізує ТОВ «НЕСС Естейт», що входить до складу групи компаній KNESS — потужного гравця вітчизняного ринку відновлюваної енергетики. На сьогодні KNESS GROUP встановила 33 сонячні електростанції загальною потужністю 225 МВт у семи областях України. Виробникам, які використовують українське обладнання під час встановлення «зелених» об’єктів, надають надбавку до «зеленого» тарифу до 10%, повідомляє прес-служба відомства.
«Приємно, що відновлювана енергетика дає поштовх для створення дедалі більшого обсягу нових виробничих потужностей. До прикладу, завод, що виробляє сонячні панелі, запрацював цього року в Енергодарі на Запоріжжі», — додав Сергій Савчук.
Поява вітчизняних виробників на ринку сприятиме конкуренції між ними, а сонячні панелі стануть доступнішими. Кошти за обладнання залишатимуться в економіці країни.
 ІТ-шники розробляють візуальну інтерактивну мапу історичного центру міста
Тридцять архітектурних пам’яток і понад сотню другорядних об’єктів планують відтворити у форматі 3D представники громадської організації «Центр візуальних проектів». Над макетами безкоштовно працюватимуть десять модельєрів, причому як досвідчених і знаних, так і початківців з числа вінницьких старшокласників. Головною метою є створення інтерактивної мапи історичної частини міста часів архітектора Артинова: від колишньої жіночої гімназії (нині школи № 2) — до острова Кемпа, від Кумбар — до церкви св. Миколая у Старому місті. Вона міститиме і збережені, і знищені об’єкти. Увесь контент та графічні зображення будуть виставлені у вільний доступ. Наразі розробники вже створили пробні макети Вежі — головного символу міста, зруйнованого готелю «Бель-Вю» і залізничного вокзалу.
«Ідея виникла через те, що не всі вінничани добре знають історію міста. І було б добре, якби у «Прозорих офісах», стоячи в черзі, наприклад, можна було б подивитися інтерактивну мапу Вінниці часів Артинова та Оводова, коли з провінційного містечка Вінниця стала процвітаючим центром губернії, — каже представник ГО «Центр візуальних проектів» Андрій Черненко. — Актуальність назріла нещодавно. У Вінниці знімають кіно про мера-реформатора Миколу Оводова (нещодавно «День» писав про цю подію). Головний режисер Василь Медяний зіткнувся з проблемою, що Вінниця стала занадто сучасною і не має автентичних локацій для зйомок історичних фільмів, бо скрізь ремонти і пластикові вікна. Ми домовилися відтворити старий вигляд вокзалу для одного епізоду. Зараз активно працюємо над цим об’єктом, бо ж фільм мають представити до Дня міста».
Андрій додає, що наразі триває збір інформації, фотографій та відеофайлів, на яких зображені історичні об’єкти міста. Їх розробникам надають історики, зокрема, допомагає директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен. Але головна проблема — це відсутність технічної документації на зруйновані пам’ятки, що унеможливлює повноцінний процес відтворення. Наприклад, на фото готелю «Бель-Вю» помітний лише його фасад, а як він виглядав з боків чи ззаду, достовірно невідомо. Тому в команді з ІТ-модельєрами працюють не лише історики, а й архітектори і мистецтвознавці.+
Активна фаза роботи розпочнеться з вересня, а триватиме щонайменше два роки. Готовий візуальний продукт історичної частини міста ІТ-шники планують представити у вигляді інтерактивної 3D-мапи, яку, ймовірно, розташують у холі Вінницької міської ради для користування городян.