Чернігівщина

0
51

Творець геометрії чисел
28 квітня 1868 року – 150 років з дня народження Георгія Вороного. Він народився у селі Журавка нині Варвинського району Чернігівської області, де могилу видатного математика і благодійника, коштом якого утримували місцеву школу, в роки колективізації зрівняли із землею. Вдова Георгія Вороного, рятуючись від загибелі, разом з молодшими дітьми мусила за одну ніч виїхати з рідної хати. У ній тривалий час діяла початкова школа, і лише у 1990х роках історичний будинок знесли, знищивши вже в незалежній Україні пам’ять про людину, яку знають і шанують математики всього світу.
Більшість користувачів комп’ютерів навіть не підозрюють, що саме створена українцем Георгієм Вороним так звана геометрія чисел — основа комп’ютерної графіки і програм з розпізнавання об’єктів, моделювання рельєфу, аналізу руху та його корекції для обходу перешкод. Не дивно, що наш земляк на сьогодні один з найбільш цитованих математиків. У Японії проходять щорічні наукові конференції з діаграм Вороного, а в Південній Кореї діє спеціалізований дослідницький центр з діаграм, названих його іменем.
На відміну від найсучаснішої техніки, яка з часом старіє, створена Георгієм Вороним математична база рік у рік лише набуває актуальності, нагадуючи світу, чим він завдячує Україні.
Цілющий дарунок берези
У лісових господарствах країни — законодавчо закріплений період тиші, коли заборонені будь-які рубки. Водночас це ідеальний час для збору березового соку та висадження молодих дерев.
Від самого ранку в березових гаях Берестовецького та Борзнянського лісництв кипить робота: з-під білокорих дерев працівники державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» забирають наповнені соком поліетиленові мішки, наповнюють ним відра. А потім зливають майже прозору рідину до великих бочок.
Державне підприємство уклало з Ніжинським заводом ДП «Дрінкс Україна» угоду на постачання 500 тонн цілющого напою. За один літр березового соку лісгоспу платять одну гривню 95 копійок, тож нині на ньому тут планують заробити щонайменше 700 тисяч гривень. «Борзнянське лісове господарство» — одне з небагатьох у структурі Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке заробляє на побічному лісокористуванні. Окрім нього, збирає та реалізує березовий дар Прилуцьке лісове господарство.
Цього року в борзнянських лісах заготовляти сік почали з 12 квітня. Це трохи пізніше, ніж зазвичай. Лісничий Берестовецького лісництва Микола Постернак підшукав гарну ділянку для цієї справи.
«Нинішні погодні умови сприятливі для збору березового соку, — каже лісничий. — Найкраще брати його із дерев віком 40-45 років. Першого дня, як почнуть капати «сльози», сік не збирають, бо треба, щоб він протік».
На ділянках Берестовецького та Борзнянського лісництв заготівлею соку займається чотири бригади, всього задіяно 18 робітників.
«П’ятнадцятилітрові поліетиленові мішки набагато зручніші, ніж скляна тара, — стверджує бригадир лісництва Дмитро Головань. — Після сезонного використання пакети утилізуємо. Сік зливаємо у трикубові бочки. Просто на заготівельну ділянку приїздить цистерна із Ніжина. З допомогою мотопомпи сік перекачують з однієї ємності в іншу. Надалі сировина надходить у заводську лабораторію, де визначають її якість».
Торік у лісгоспі зібрали та продали 247 тонн березового соку. Після сплати всіх необхідних податків і зборів борзнянські лісівники поповнили скарбницю держпідприємства на майже 400 тисяч гривень. Доглядачі лісу кажуть, що коли нинішньої весни через надмірне тепло не виникне проблем із сокорухом, то перевиконають замовлення. Добре, що завод готовий прийняти всю зібрану сировину.
Березовий сік здавна відомий своїми цілющими властивостями. Він чудово чистить кров і печінку, поліпшує стан хворих на ревматизм та артрит. Прекрасно себе зарекомендував березовий сік і як засіб, що сприяє виведенню з організму важких металів. Лікарі часто рекомендують березовий еліксир пацієнтам у післяопераційний період.