Харківщина

0
122

Невидима агресія
Якщо на фронті настало відносне затишшя, то невидима війна Росії в Україні ні на мить не припиняється. Про це свідчить затримання у Харкові великої — у складі 18 осіб — резидентури російської розвідки.
Куратора ворожого гнізда спіймати не вдалося — він перебуває на російській території, у Бєлгороді. А от керівника шпигунського формування взяли, як кажуть, теплим. Правоохоронці з’ясували, що цей чоловік, до того як стати шпигуном, був ватажком одного з незаконних збройних формувань терористів. Після вербування його представником ГРУ Генштабу РФ він дістав від російського куратора завдання повернутися до рідного Харкова та сформувати диверсійну групу. Як стверджують представники СБУ, терорист також отримав список українських політичних та громадських діячів, до вбивства яких російські спецслужби дали наказ починати підготовку.
Під час обшуків за місцем проживання головного резидента у Харкові співробітники спецслужби вилучили майже кілограм вибухівки, п’ять електродетонаторів, пістолет із глушником, сто патронів до нього та бойовий квадрокоптер, який планувалося використати при здійсненні терактів. До речі, безпілотником можна як аеророзвідку проводити, так і скидати термобаричні гранати на склади боєприпасів, пально-мастильних матеріалів. Між іншим, одна з версій пожежі на складі боєприпасів у Балаклії, що на Харківщині, — диверсія із застосуванням термічного вибухового пристрою.
Бєлгород, до якого від столиці Слобожанщини менше ста кілометрів, завжди був форпостом у боротьбі з Україною після проголошення нею незалежності. Спочатку з цього міста росіяни заповзялися зробити «цукерку», щоб українці з прикордонних територій «заздрили» заможному життю сусідів. У дев’яності роки минулого століття Бєлгород був містом офіційної реєстрації «Газпрому», тож велика частина сплачених ним податків йшла на розвиток області. Дороги, стопроцентна газифікація, вищий навчальний заклад, який за кілька років виріс із провінційного педуніверситету до одного із найбільших вишів Росії… Все це була своєрідна пропаганда, ідеологічна підготовка до війни. Коли ж вона почалася, то саме з Бєлгорода через дірявий кордон прибували автобуси з росіянами, які штурмували держустанови в Харкові, Одесі, Донецьку. І якби 92-га бригада ЗСУ не зайняла позиції на цьому напрямку в березні 2014 року, то, напевне, звідти росіяни ударили б у бік Харкова, який вони бачили столицею «Новоросії».
Тепер-от Бєлгород став центром російських спецслужб, які мають на меті проводити не лише розвідувальну роботу, а й готувати теракти та вбивства. Скажімо, нитка розслідування справи за фактом вибуху біля Палацу спорту в Харкові тягнеться до Бєлгорода. Саме через кордон між Харківською та Бєлгородською областями завербовані росіянами агенти, серед яких були й місцеві жителі, намагалися переправити до Росії колишнього співробітника ФСБ Богданова, що перейшов на бік України і котрого російські спецслужби намагалися ліквідувати.
Однак Служба безпеки на території Харківщини ловить не лише шпигунів, а й контрабандистів та нелегальних комерсантів, шкода від яких Україні не менша. Часто тут також помітний російський слід. Нещодавно СБУ припинила діяльність угруповання, яке займалося незаконним виробництвом та контрабандою сильнодіючих лікарських засобів. Співробітники Служби безпеки України затримали одного з членів групи на митному посту «Щербаківка» Харківської митниці під час спроби контрабанди партії контрафактних препаратів, які містять сильнодіючі лікарські речовини — метандієнон та нандролон. Оперативники встановили, що до складу угруповання входили кілька місцевих мешканців, серед яких колишній правоохоронець, а також чинний працівник одного з судів Харківської області.
Щойно створений Харківський камерний оркестр презентує одразу два проекти
Днями у Харкові очікується презентація одразу двох проектів, якими опікується колишній земляк, а нині відомий американський диригент і піаніст Станіслав Христенко.
У рамках власного освітнього проекту він розповість про композиторів, структуру і особливості творів доступною для широкого загалу мовою, а саму музику виконає  створений ним же Харківський камерний оркестр. Родзинкою запланованого заходу ¬обрана прем’єра твору Роберта Паттерсона I see you.
Композитор написав його минулого року під враженням від різноманітності звуків, почутих у лікарні, де він перебував із батьком.
Також у Харкові вперше  пролунає твір для струнного квартету та аудіозапису Стівена Райха WTC 9/11 (2010), перша частина якого побудована на поєднанні переговорів пілотів та рятувальників під час падіння літаків біля башт Всесвітнього Торгового Центру у Нью-Йорку в 2001 році.
«Я б дуже хотів розпалити любов до інтелектуальної музики у молоді, тому ми вибрали для першого концерту майданчик  ДК ART AREA, — повідомив маестро. — Замість паперових нот музиканти використовуватимуть планшети. Костюми для нашої команди створені харківським дизайнерським брендом 7P.M. Хочемо, аби людина, яка прийде на концерт, була не стороннім спостерігачем, а учасником дійства».
Перший вихід на сцену камерного оркестру, який Станіслав не лише створив, а й очолив як диригент — особлива подія для Харкова. Аналогічні колективи вже працюють у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі, тож маестро був здивований, що його рідне місто не підтримало цю традицію.
Над створенням свого дітища музикант працював кілька років, і ось днями представить колектив першим харківським слухачам. 
«Я вкладаю у цей проект  усі ресурси — час, міжнародні зв’язки, фінанси, — каже пан Христенко. — Хочу, аби у Харкова був визнаний  камерний оркестр, аби у рідному місті частіше лунала висококласна музика і сюди приїжджали з виступами відомі виконавці. А ще хочу, аби наші артисти могли заробляти не менше, ніж (як мінімум) їхні колеги в Естонії або Латвії».
На батьківщину новий колектив приїздитиме з концертами кілька разів на рік. Решту часу займатимуть закордонні гастролі. При виборі музикантів маестро в першу чергу звертав увагу не на титули і дипломи, а на професійну майстерність артистів.
«Головне, як грає людина, — пояснив свою позицію Станіслав. — Я знаю кілька музикантів, які покинули консерваторію заради роботи у найпрестижніших світових оркестрах, і вони успішно працюють, не маючи дипломів».