Черкащина

0
94

Хоч би комусь урвалось
Самовільна й незаконна забудова берегів малих і великих річок в Україні давно набула ознак стихійного лиха. Дуже потерпає від цієї рукотворної біди й прадавній Славутич, зокрема у Черкаському районі та обласному центрі.
Скільки не тицяли природоохоронні громадські організації владу й правоохоронні органи носом у кричущі факти порушень — конкретного результату досі не було. І ось прес-служба прокуратури області повідомила, що відомство здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом незаконної передачі у приватну власність земель прибережної захисної смуги Дніпра поблизу Черкас, неподалік приміського села Червона Слобода. Тутешні мальовничі місцини давно облюбували різної масті скоробагатьки для своїх котеджів.
Досудовим розслідуванням установлено, що ще 2011 року спеціаліст-землевпорядник однієї з сільських рад Черкаського району, діючи в інтересах 28 громадян і напевне знаючи, що земельні ділянки, на які вони виготовили проекти землеустрою, знаходяться в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища та не підлягають передачі у приватну власність, погодив акти визначення меж земельних ділянок на місцевості, підтвердивши тим самим відповідність розробленої технічної документації вимогам законодавства. В результаті самовільним забудовникам незаконно передано у власність земельні ділянки водного фонду загальною площею 1,5 гектара. Державі завдано збитків на суму майже 1,5 мільйона гривень.
Землевпоряднику вже оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішується питання про обрання запобіжного заходу та відсторонення підозрюваної особи від посади. Громадськість дуже сподівається на об’єктивне розслідування, справедливий суд і якнайсуворіше покарання (чиновникові загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 6 років) не лише в цьому конкретному випадку. Бо свавіллю забудовників немає меж: поки енергетики в очікуванні повені скинули було воду в Дніпрі, хтось понабивав бетонних свай на території одного з човнових причалів обласного центру під підозріле грандіозне будівництво. Зловмисників, які знищують наше довкілля, треба зупиняти.
Натхнення з Квіткового джерела
У селі з поетичною назвою Квітки, що в Корсунь-Шевченківському районі на Черкащині, триває весняна посівна. Зрання й до темна механізатори — в полі, прагнуть зробити все, аби й цьогорічний урожай був вагомим. Однак після роботи хлібороби не завжди поспішають по домівках. Двічі на тиждень у будинку культури Квіток — репетиція місцевого самодіяльного театру. Багато сільських трудівників уже давно знайшли себе ще й у акторському мистецтві. У їхньому репертуарі — зо два десятки переважно класичних творів. І досі в селі розповідають, як уперше в їхньому будинку культури поставили відому п’єсу «Фараони». Тоді це було справжнє диво — самодіяльні актори так майстерно виконували свої ролі, що й столичний театр міг би позаздрити. Подивитися виставу приїжджали з сусідніх сіл та районів.
Сьогодні аматорський колектив працює над п’єсою Степана Васильченка «Куди вітер віє» —  про події квітня 1918-го. На сцені  — й трактористи, і вчителі, і фельдшери, й продавці. Вони сповна віддаються своєму захопленню, ще й ще раз повторюють репліки, добиваючись найбільшої виразності, шукаючи правильні логічні наголоси, підбираючи необхідний реквізит. Костюми теж не купують, ексклюзивний постачальник — бабусині горища, сільські умільці.
— На репетиції не запізнюємося, які б зайняті не були, — розповідає медсестра місцевої амбулаторії Алла Кисіль. — Нас об’єднали любов до сцени, акторські здібності, прагнення внести в наше буденне життя щось особливе, святкове.
Історія ж театру почалася ще далекого 1977-го. Але тоді  після кількох успішних вистав подальша творча діяльність згасла. «Друге дихання» у театрального колективу відкрилося у 2005 році, коли директором будинку культури призначили Станіслава Шпунтенка. Він і вирішив відновити театр, узявся сам керувати колективом. Його енергія запалила багатьох любителів народного мистецтва. Нині в театральному колективі 30 самодіяльних акторів із досвідом, а ще працює молодий театр, у якому шліфує свою майстерність десяток юних аматорів.
Ретельно працюють над новими виставами, доводячи до досконалості кожну дію. Та й репертуар легким не назвеш. Класиків Миколу Гоголя, Михайла Старицького та Григорія Квітку-Основ’яненка намагаються прочитати по-новому, адже у їхніх п’єсах є чимало такого, що й нині звучить актуально, викликаючи схвалення в глядачів. Станіслав Шпунтенко, який тут і директор будинку культури, і керівник театру, й актор, ставиться до театральної справи дуже відповідально, чого й від інших добивається.
— Щоб вистава сподобалася, запала глядачам у душу, треба весь матеріал пропустити через своє серце, злитися з її героями, — гаряче переконує він колег-аматорів.
Але, схоже, переконувати самодіяльних акторів і не потрібно. Всі вони просто закохані в театр, вважають його успіх справою честі. Тому й працюють на репетиціях, як мовиться, до сьомого поту, аби довести, що не дарма театр носить звання народного.
Мільйон за фіктивне будівництво
Свого часу в Черкасах між Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення і приватним підприємством було укладено угоду підряду на виконання робіт з будівництва телестанції заввишки 110 метрів у Черкаській області. Збудувати її мали ще 30 листопада 2015 року. Концерн, виконуючи умови угоди, сплатив аванс обсягом мільйон гривень. Однак будівельних робіт підрядник так і не розпочав, а коштів, одержаних як аванс, не повернув. Та й наміру такого, як виявилося, не було.
За фактом шахрайських дій службових осіб приватного товариства розпочато кримінальне провадження. У зв’язку з цим військова прокуратура Центрального регіону України заявила позов про розірвання угоди підряду на виконання робіт та стягнення на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення сплаченого авансу, який задоволено в повному обсязі. Однак у подальшому державний виконавець ухвалив постанову про повернення виконавчого документа… через відсутність майна у боржника.
З огляду на те що шахрайські дії, які завдали матеріальної шкоди державному підприємству, вчинено в особливо великих розмірах, досудове розслідування цього випадку проведе Святошинське управління поліції Головного управління Нацполіції в місті Києві під процесуальним керівництвом Київської місцевої прокуратури №8.