Тернопільщина

0
95

Від долі не сховаєшся
Жителька одного із сіл Кременецького району повідомила правоохоронцям про зникнення чоловіка. Мовляв, кудись запропастився, на телефонні дзвінки не відповідає. Щоправда, не уточнила, що змусило його полишити дім.
Міліціонери до звернення громадянки поставилися з усією відповідальністю, отож її благовірного невдовзі знайшли. Заховався він… у місцевому монастирі. Там, за його словами, знайшов для себе духовне пристановище і вирішив оселитися назавжди.
Однак правоохоронці стали переконувати, що краще йому все ж повернутися додому, де на нього чекає стривожена сім’я. Після довгих роздумів втікач із тим погодився.
I котам би перепало
Щоосені, коли орендарі спускають воду в ставках і виловлюють товарну рибу, на тернопільських ринках з’являється делікатес для кицьок — мальок карася, плотви, краснопірки, верховодки й інших представників аборигенної іхтіофауни. Ту дрібноту нарекли «котячою радістю», бо купують її здебільш для домашніх пухнастиків.
Утім, підприємливим орендарям ставків од неї додатковий зиск. Пояснюють, мовляв, очищають водойми від «засміченості». Хоча не мають на те законного права. Бо, як значиться у документах, вони їх зариблювали «виключно для розведення, відгодівлі, вилову та реалізації коропа, товстолоба та білого амура». Отже, карась, окунь, щука, судак, лящ, плотва після сортування улову мають бути повернені в рідну стихію, де розмножуються природним шляхом. У них не вкладав копійку жоден орендар, отож вони не є чиєюсь приватною власністю.
«Але ж об’їдатимуть наших коропів, заважатимуть їм нагулювати вагу!» — невдоволено бурчать орендарі, намагаючись виправдати «прополювання» начебто зайвої іхтіофауни у ставках.
І справді, хоч табличку вчепи, що корм призначений для коропа, та карась все одно присусідиться. Проте й управа на того ласуна є: аби він надалі не переводив чужі харчі, спровадити його до найближчого громадського ставка, озера чи річки! І в законі про аквакультуру чітко виписати норму: спеціально вирощеним коропам дорога на ринок, а карасям у компанії з окунями, плоскирками та іншими «некультурними» видами — збагачувати катастрофічно збіднілі біоресурси місцевих водойм.
Якби орендарі дотримувалися цього правила, то, по суті, не було б причини для конфліктів із рибалками-любителями, адже останні мали б куди закинути вудочку. Та й котам, мабуть, щось перепало б.
До Сватового відправили будматеріали і продукти
10-тонний гуманітарний вантаж відправили з Тернополя до Сватового на Луганщині.
У ньому будівельні матеріали: все, що потрібно для відбудови кількох соціальних об’єктів, які постраждали від вибуху снарядів на складі боєприпасів. Супроводжуватимуть вантаж, у якому також є продукти харчування,  надзвичайники та правоохоронці. Обласна державна адміністрація перерахує також частину коштів із свого резервного фонду. Тісні зв’язки з Луганщиною тернопільці налагодили  під час будівництва фортифікаційних споруд у Попасній та Золотому. З тих пір і допомагають, чим можуть.
У Тернополі тестують нову тролейбусну лінію
Нова тролейбусна лінія з»єднає між собою масиви «Східний», «Сонячний» і центр міста з вокзалом та автовокзалом
Наразі там курсує у тестовому режимі тролейбус №5, невдовзі розпочнеться регулярний рух. Останнім часом у місті прокладено три нові тролейбусні лінії, відновлено рух тролейбуса №4. Вивчається питання щодо прокладання тролейбусної лінії на вулицю Бродівську, що на околиці міста. Частину маршруту тролейбус проходитиме на безконтактній основі. Оновлюється і тролейбусний парк, щоправда, на основі вживаних тролейбусів, які завозять з Чехії. Принаймні це обходиться міському бюджету у кілька разів дешевше, ніж би доводилось купувати нові. Чеські тролейбуси мають доволі пристойний вигляд, а тернопільські студенти прикрашають їх тематично. Вже є тролейбус «Щастя», «Вишивана Україна», «Ретро-тролейбус» тощо. Міська влада тримає курс на розширення цього екологічно чистого і порівняно недорогого виду транспорту, а пільговики всіх видів мають безплатний проїзд.