Харківщина

0
43

Три синочки і крихітка дочка
Дитинчата амурських тигрів — семирічного Банзая і п’ятирічної Даліли — стали великою сенсацією одразу з двох причин. По-перше, у живій природі (йдеться про суворі райони Китаю та Росії) представників цього розкішного виду котячих лишилося не більше 450 особин, тому тварини давно занесені до міжнародної Червоної книги. По-друге, вони нечасто розмножуються у неволі, а коли й трапляється таке диво, то далеко не всі малюки долають критичний для їхнього життя двотижневий період природного відбору. Харкову ж пощастило: тигренята з’явилися на світ місяць тому, і всі четверо вижили.
Увесь цей час про них дбала їхня матуся, не випускаючи з вольєра до загорожі. «Даліла взагалі-то у нас добра, — каже заступник директора екопарку, де народилися тигренята, Світлана Броварник. — Вона любить контактувати з нашими працівниками. Але зараз, коли народила, стала агресивною, усамітнилася, не реагує на прохання відвідувачів».
Утiм уже за два тижні тигренят почнуть підгодовувати м’ясом і випускати у двір. Тоді їх зможуть побачити всі бажаючі. Правда, наскільки довго малеча тут затримається, невідомо. «Дівчинку», яку назвали Терра, днями вже забрав директор реабілітаційного центру для хижих тварин у місті Василівка Запорізької області Олександр Пилишенко. За його словами, там на юну красуню чекають два «кавалери», тому зоологи сподіваються отримати років за два новий приплід. Для тигреняти, яке більше не отримуватиме материнського молока, розробили спеціальний раціон iз дрібних шматочків м’яса та спеціальної молочно-яєчної суміші. Швидше за все, не залишаться в екопарку й тигренята-«хлопчики». Їх подарують іншим зоопаркам.
Сімейство Банзая і Даліли проживає під Харковом уже кілька років. Четверо малюків — це їхній другий приплід.
Адміністративний суд відмовив Кернесу у відновленні зруйнованого пам’ятника Леніну
Юридичні департаменти харківської міськради та облдержадміністрації помірялися силами у стінах окружного адміністративного суду. Яблуком розбрату став пам’ятник Леніну, знесений згідно з розпорядженням голови ХОДА Ігоря Балути, яким той вилучив монумент iз Держреєстру і дозволив його демонтаж. Як відомо, з цим категорично не погодився мер Геннадій Кернес. Він пообіцяв повернути вождя на старе місце, що й стало причиною позову міськради.
У ході засідання заступник директора юридичного департаменту мерії Костянтин Прокоп’єв наполягав на тому, аби слуги Феміди задовольнили подане ним клопотання якнайшвидше. «Зволікання з рішенням адміністративної справи, — сказав він, — може завдати непоправної шкоди позивачу — Харківській міськраді, як представницькому органу територіальної громади міста Харкова, що є власником пам’ятника. Справа може тривати довго, і якщо буде виконане розпорядження ХОДА, ми можемо втратити комунальне майно». Йдеться про вцілілий постамент, який після знесення фігури вождя лишився на площі Свободи і може, на думку позивача, бути теж зруйнований активістами.
У відповідь директор юридичного департаменту облдержадміністрації Денис Дудник подав клопотання, щоб справу розглянули колегіально. Тобто колегією з трьох суддів. А коли отримав відмову, попросив перенести засідання на інший день. Наступного разу слуги Феміди залишили розпорядження Ігоря Балути в силі. Представник міськради з цим не погодився і подав апеляцію.
Висловити свій гнів поспішив і палкий захисник Леніна Геннадій Кернес. «Я докладу максимум зусиль, щоб ми чітко зрозуміли, де межа тих повноважень, якими розпорядився «губернатор» Харківської області Ігор Миронович Балута, даючи індульгенцію будь-кому, хто знесе пам’ятник Леніну, — сказав він. — Я думаю, що в цьому напрямi є над чим працювати, у тому числі й правоохоронним органам».
Сепаратистам — волю?
Ще троє учасників квітневого штурму Харківської облдержадміністрації були випущені Київським райсудом міста на волю під заставу в 450 тисяч 600 гривень. Хто вніс за них таку солідну суму, наразі не відомо. «Ми суто технічно підготували документи, зустріли людей і передали зазначені кошти родичам. Але гроші були отримані однозначно не по лінії Царьова», — запевнив адвокат підозрюваних Дмитро Тихоненков.
Прізвище одіозного ватажка так званої «Новоросії» було згадано юристом тому, що влітку він «викупив» iз харківського СІЗО десятьох із 65 проросійських активістів, затриманих після штурму ХОДА. Троє з них уже безслідно зникли й оголошені в розшук. Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко одразу пригрозив їм СІЗО із втратою права на викуп, але для цього їх треба ще знайти.
Усього ж до слідчого ізолятора у квітні потрапили 32 сепаратисти, ще дев’ятнадцятьох посадили під домашній арешт, тринадцятеро одразу внесли заставу, а трьох окремим рішенням суду було позбавлено такого права, оскільки їх підозрюють у тяжких злочинах проти Батьківщини. Це ватажки організацій «Захисники Харкова» і «Боротьба» Єгор Логінов та Сергій Юдаєв, а також Спартак Головачов, якого на усіх сепаратиських сайтах тепер представляють як лідера харківського спротиву і героя «Новоросії». Вони весною влаштовували у Харкові мітинги і референдуми під радянськими та російськими прапорами і закликали Путіна навести в Україні порядок. Утiм усі троє поки що перебувають у статусі підозрюваних, оскільки остаточне рішення на початку жовтня суд виніс лише одному учаснику весняних подій. «Це 46-рiчний Андрій Чупина, — повідомив суддя Юрій Данильченко. — Він визнаний винним у скоєнні злочинів передбачених статтями — «масові безлади» та «незаконне поводження зі зброєю». За сукупністю правопорушень осуджений отримав п’ять років ув’язнення.
Минулого ж тижня під заставу випустили Дениса Левченка, Олега Лозового і Романа Юденка. Вони теж підозрюються у вчиненні масових безладів, а також у захопленні і підпалі облдержадміністрації. Правда, за словами адвоката Дмитра Тихоненкова, вини своєї вони не визнають.