Сумщина

0
103

Прокуратура захищатиме права трудівників підприємства
Публічна заява почесного президента ПАТ «Сумське НВО імені   М.В. Фрунзе» Володимира Лук’яненка про недопуск його на робоче місце лягла в основу рішення правоохоронних органів внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про порушення трудового законодавства з боку власників.
За словами прокурора Сумської області Руслана Білоконя, він з колегами захищатиме права трудівників підприємства: «Сьогоднішнє завдання прокуратури — не допустити масового скорочення працівників і закриття виробництва з тих чи інших причин».
 Комори для картоплі
Нинішнього року в області засадили картоплею 65 тис. га. Очікується, що цього вистачить, аби забезпечити нею не лише місцевих мешканців, а й споживачів в інших регіонах України. Голова облдержадміністрації Юрій Чмирь повідомив: зараз укладаються угоди про постачання картоплі до Луганської, Донецької, Херсонської областей та Криму. До 2015 року в області планують побудувати ще кілька сховищ загальною потужністю близько 30 тис. тонн. Одне з них має стати до ладу в Недригайлівському районі вже найближчим часом. До речі, це не перша сучасна «комора», збудована тут підприємством «Агробізнес ТСК»: торік агрофірма вже запустила в експлуатацію овочесховище з голландським устаткуванням, розраховане на 10 тис. тонн сільгосппродукції. Тут працюють сортувальні машини, які не мають аналогів в Україні, процес зберігання овочів повністю комп’ютеризований.
Пленер на батьківщині Калнишевського
Протягом двох тижнів тривав ІІІ Міжнародний пленер художників «Калнишева рада — 2013», присвячений 1025-річчю Хрещення Русі. Культурно-мистецький захід проходив на благодатній землі Роменського району на Сумщині, зокрема в селі Пустовійтівка, де народився останній кошовий отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський.
У пленері взяли участь майстри пензля із Сум, Ромен, Харкова, Чернігова, Полтави, Одеси, а також із Росії, Білорусі, Придністров’я. Художники виконали роботи, що увійшли до виставки «Благовіст Посульського краю», яка відкрилася в Роменському краєзнавчому музеї. Тут представлено чимало краєвидів роменської місцевості, портрети тощо.
Як підсумував пленер голова Сумської організації Національної спілки художників України заслужений художник Іван Гапоченко, для місцевих митців і гостей з близького зарубіжжя зустріч стала чудовою нагодою відкрити нову творчу сторінку в своїй роботі. Частина написаних полотен залишиться в експозиції краєзнавчого музею, щоб з ними могли ознайомитися численні відвідувачі закладу.
 «Слово о полку Ігоревім» читали утридцяте
 На Сумщині пройшли ювілейні тридцяті Палицинські читання, які тривалий час проводять активісти громадської організації «Палицинська академія». Створена на початку 80-х років минулого століття, вона має на меті популяризацію культурно-мистецьких набутків рідного краю і передовсім творчої спадщини уродженця Слобожанщини просвітителя, архітектора, громадського діяча, поета і першого перекладача «Слова о полку Ігоревім» Олександра Палицина, вивчення досі недосліджених сторінок місцевої історії, залучення нових активістів до просвітницької роботи. 
Як повідомив багаторічний ректор академії Михайло Тесля, який стояв біля витоків організації, за цей час відбулося майже 200 зустрічей із шанувальниками історії Слобожанського краю, видано книжки, брошури і буклети, що становлять значний інтерес для молодого покоління.
Рибалкам на втіху
Днями жителі Глухова зробили добру колективну справу — зарибили озеро Павлівське. Запустити у водойму мальків товстолобика вирішили для того, щоб очистити її від водоростей та мулу. А місцеві рибалки запропонували прикупити ще й молодняк коропа, аби в майбутньому родини глухівчан могли поповнювати свій раціон смачною рибою. У квітні ініціативна група розпочала збір коштів. «Здавали, хто скільки міг, — повідав один із активістів місцевий житель Сергій Щербаков. — Хтось 10 гривень, а хто й 100. У середньому ж сума внеску становила 50 грн.». Протягом місяця вдалося зібрати майже 8,5 тис. гривень. Тепер озеро посилено патрулюють, щоб захистити від браконьєрів. До речі, для Глухівського району це не перший досвід зариблення водоймищ силами місцевих громад. Наприклад, у селі Червоне торік було випущено у ставок 600 кг малька, кошти для придбання якого пожертвували 70 тутешніх жителів та 30 глухівчан.