Про віруси і бактерії

0
100

Упродовж 1930-х років усі негаразди та провали в СРСР списували спочатку на шкідництво «старих кадрів», потім на підривну діяльність троцькістів, а відтак — на диверсії «право-лівої опозиції», себто троцькістів-бухарінців. Натомість керівна та спрямовуюча партія й особисто товариш Сталін за всіх обставин залишалися мудрими та безгрішними. А ще частина провини лежала на тих групах трудящих, чия свідомість відставала від передового буття, отже, їх слід було виховувати й перевиховувати всіма можливими засобами. Хоча насправді лихо полягало в некомпетентності (це найм’якіший термін) партії й особисто вусатого «найкращого друга фізкультурників».

Історична трагедія, як відомо, повторюється в формі фарсу. Який, на жаль, іноді може перетворитися на трагіфарс із серйозними наслідками. Україна поки що перебуває на початковій стадії повторення сумнозвісних алгоритмів, але хто знає, в якого монстра все те, що ми спостерігаємо, може перерости?

Отож, як на мене, варто під цим ракурсом подивитися на події, пов’язані з евакуацією з Китаю українських громадян, які застрягли там через епідемію коронавірусу COVID-19. І ми зразу побачимо чимало цікавого.

Можна, звісно, безапеляційно звинувачувати в дикунстві й антигуманізмі всіх тих, хто виступав проти розміщення евакуйованих на обсервацію в їхніх регіонах. Але… Не забуваймо «маленьку» деталь: у разі потреби місце такої обсервації перетвориться на зону жорсткого карантину. А чи придатні місця, запропоновані для розміщення прибулих, до такого? Ось, що пише блогер Аркадій Бабченко: «Країни починають евакуювати своїх громадян. Австралія евакуює їх на острів Різдва в центр депортації і прийому біженців — за дві тисячі кілометрів до найближчого узбережжя в Тихому океані. США евакуюють їх у найдальший неживий куток аеродрому під охороною військових. Франція евакуює їх у казарми. Японія просто тупо замикає всіх пасажирів на лайнері. Здавалося б. Що заважає Україні зробити те саме. Ба ні. У нас свій шлях». І справді: не знаю, що там призначалося для прийому евакуйованих у Винниках піді Львовом чи в Обухівському районі на Київщині, але унікальний висококласний санаторій «Медобори», знаний не лише в Україні бальнеологічний центр, міг вибрати для обсервації лише вкрай некомпетентний владний персонаж. І тому, що санаторій навряд чи можна надійно ізолювати (знаю це не з чужих слів) — скажімо, вздовж річки взагалі немає огорожі, сідай на човник і прямуй у село, і тому, що після розселення там евакуйованих із Китаю він не працюватиме щонайменше рік, зважаючи на наявні, і не лише в Україні, панічні настрої щодо епідемії коронавірусу COVID-19. І це ж не останні українці, евакуйовані з Китаю й інших країн… А якщо, не приведи Боже, доведеться оголошувати карантин?

Отож, як на мене, мер Тернополя і керівники облдержадміністрації вчинили правильно, унеможливлюючи розселення евакуйованих із Китаю в санаторії «Медобори». Вони пішли проти центральної (і непрофесійної) влади. Зі свого боку, ця влада вже помстилася їм: Президент прийняв добровільно-примусову відставку голови Тернопільської облдержадміністрації Ігоря Сопеля з відверто цинічним формулюванням: «У зв’язку з ситуацією, що виникла в Тернопільській області через евакуацію з Китаю громадян України, і незадовільною роботою облдержадміністрації щодо інформування населення про епідеміологічну безпеку Президент України прийняв заяву Ігоря Сопеля про відставку з займаної посади за власним бажанням». Ага, саме облдержадміністрація винна в плані «інформування населення про епідеміологічну безпеку» (а чи може взагалі існувати остання, коли йдеться про можливість глобальної пандемії?), а не центральна влада, яка хтозна-як обирала місця розселення прибулих і тримала все в таємниці до останнього… Втім, чи треба дивуватися? Маємо відтворення знаних алгоритмів 1930-х — «перегибы на местах», «отставание сознания», «отдельные недостатки»…

І в річищі тих самих алгоритмів нардепи з фракції віртуальної партії «Слуга народу» (а що ця партія віртуальна, днями підтвердив Комітет виборців України) підготували звернення до правоохоронців щодо дій чиновників Тернопільщини, які давали вказівки не приймати літак з евакуйованими з Китаю та не розселяти їх. Нардеп Олександр Качура кваліфікував ці дії як «злочини та перевищення влади»: «Це точно не державницька позиція, це точно не ставлення, яке має бути в політика до українських громадян». Агов, а як тоді бути з депутатом зі «Слуги» Олександром Дубінським, який днями пообіцяв своєму 94-му округу (Васильківський та Обухівський райони Київської області): «Я добился решения МОЗ, чтобы в Обуховский район, где меня избрали, людей из Китая на карантин не везли». На нього теж заведуть справу, а чи «слуги» апріорі не можуть бути «ворогами народу»?

Що ж стосується ситуації в Нових Санжарах, то варто вислухати уродженку цього селища, медіаекспертку Ірину Земляну, яку вже цитував «День»: «Мені дуже не подобається, як медіа і просто суспільство комунікують про те, що люди, які блокують, якісь не такі. Вони роблять усе, що можуть робити, з тією інформацією, яку мали і мають. Вони розуміють, що людей треба евакуювати кудись. Але їм не подобається, що з ними ніхто не говорив. І санаторій не пристосований. Тобто він не ізольований, як про це сказав Президент, він межує парканами з деякими дворами… Я не хочу сказати, що в них є якась ненависть до тих людей, яких везуть. Вони радше занепокоєні тим, що їх знову ні за кого не вважають, влада з ними не комунікує, і це скоріше обурення діями влади, а не людьми, які туди приїдуть».

Тобто Президенту сказали неправду щодо ізолювання території санаторію — і він цю неправду ретранслював на всю країну. А винні Нові Санжари…

Своєю чергою, депутатка з фракції «Слуги», колишній мер Рави-Руської Ірина Верещук в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявила: «Я починаю вже для себе аналізувати як управлінець, яка мала в підпорядкуванні, напевне, таке саме містечко, як Нові Санжари. І я дивлюся очима міського голови маленького містечка, я дивлюся очима державного управлінця, позаяк закінчила академію державного управління, як приймаються управлінські рішення і де потім ті помилки стають фатальними». І додала, що за відсутності належної комунікації з центральної влади вона теж, як і влада Нових Санжар, була би проти прийому евакуйованих: «Та комунікація, яка не відбулася між центральною владою і місцевою… А зараз я чула пряму мову міського голови, яка сказала, що я лише вранці дізналася, що до нас мають привезти людей, і ці люди, можливо, є з Китаю, з Уханя. Тобто жодної інформації не було. Я, як міський голова, робила би так само». А далі окреслила те, як би мало відбуватися заселення на обсервацію: «Якби я вирішувала таке питання, я ніколи не погодилася б везти людей туди, де місцева влада не знає, що їх привезуть. Я би точно комунікувала з місцевою владою. Тому що розумію, наскільки це важливо. А ще краще — ухвалення рішення щодо місця, де це мало би відбутися. Якщо ви не комунікуєте з місцевою владою (а це теж важливо, бо дійсно безпекові питання передовсім) і дійсно не хотіли тих інформаційних хвиль, щоб не розхитати, так би мовити, ситуацію, то тоді не треба було ухвалювати рішення щодо перебування або привезення туди, де є адміністративно-територіальна одиниця. Тобто поза межами міста, поза межами населеного пункту. Є різні санаторні типи, де і під парканом, і військового призначення… Ну, ви знаєте. Ну що я буду пояснювати?».

А пояснювати треба. Бо офіційні речники влади вперто не хочуть визнати, що комунікацію з суспільством загалом і з населенням певних регіонів ця влада так і не змогла налагодити. І якщо хтось у чомусь винен, то не новітні троцькісти-бухарінці (тобто «порохоботи»), а сама влада. Бо якісь непевні особи могли до Нових Санжар і приїхати, проте не забуваймо, що в цьому селищі на виборах 2019 беззастережно переміг Володимир Зеленський. Чому його електорат не відгукнувся дружно на ранковий заклик Президента діяти гідно? Ба більше: цей електорат знехтував своїм обранцем. На одному зі стрімів з місця подій увечері 20 лютого автор цих рядків почув, як два діди обурювалися в мікрофон: «Ви подивіться, оці всі люди, що тут стоять, усі до єдиного голосували за Зеленського. А він таке робить…».

Може, тут було певне перебільшення, але не думаю, що значне. І якщо чинна влада не зрозуміє, що реальний рівень довіри до неї в критичній ситуації значно менший, ніж соціологічні рейтинги, і якщо не почне підвищувати цей рівень корисними справами (а не спробами репресій), до буде лихо. Всім.

Узагалі не має раціонального пояснення те, чому за півтора місяця (добре, за місяць) не було знайдене «напівживе» чи взагалі закинуте військове містечко, яке військові будівельники не просто б повернули до життя, а перетворили на карантинну зону, що відповідає всім вимогам до таких об’єктів. Військове містечко, розташоване на належній відстані від населених пунктів і з’єднане з «материком» дорогою — нехай навіть не найкращою. Зима була теплою та не надто дощовою, тож можна було впоратись із відновленням і перебудовою такого містечка на 150—200 осіб. Крім того, існують і так звані модульні споруди, які теж можна було використати…

Тему цю можна (і треба!) продовжувати, оскільки навряд чи цим епізодом закінчиться для України спектр проблем, пов’язаних з епідемію коронавірусу COVID-19. Усе, на жаль, тільки починається. А тому вкрай потрібно мати мобільний шпиталь із усіма засобами захисту. Немає свого — слід негайно просити в західних партнерів і навчати наш медперсонал працювати з ним. Слід будувати карантинне містечко, про яке перед цим ішлося. І т. д., і т. ін.

А ще потрібно, щоби хтось обізнаний на рівні середньої школи насмілився пояснити пану Президенту одну важливу річ. Уранці 20 лютого Володимир Зеленський написав у Facebook, що евакуйовані з Китаю житимуть у закритому медичному центрі Національної гвардії в Нових Санжарах: «Він буде повністю ізольований та переведений на суворий режим бактеріологічної безпеки. Протягом двох тижнів це буде, напевне, найбільш охоронюваний об’єкт у країні. Співчуваю нашим евакуйованим, бо вже знаю, що таке перебувати під особистою охороною, а в них охорона буде набагато серйозніша, ніж у президента. Тобто бактеріологічної небезпеки немає».

Але ж БАКТЕРІОЛОГІЧНОЇ небезпеки і не може бути. Йдеться про вельми небезпечні ВІРУСИ, а не БАКТЕРІЇ, і це, як то кажуть, дві великі різниці…

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here