Перші «кіборги»: незламний дух і сила волі

0
166

29 січня Україна вшанувала героїчний подвиг полеглих у бою під Крутами.

Бій на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року, один із епізодів збройного протистояння між УНР та радянською Росією, увійшов в історію України з набуттям її незалежності як бій за майбутнє держави, як перемога духу і сили волі перших «кіборгів» — офіцерів, старшин, членів загону Вільного козацтва Армії УНР, студентів, гімназистів, які стали на захист Києва від російсько-більшовицьких військ. Героїзм загону став символом незламності народу, який прагнув позбутися московських пут. Нині подія, що десятиліттями замовчувалася радянською і російською історіографією, посідає чільне місце в нашій національній історичній пам’яті.

Ініціатор кривавого терору у Києві й Одесі Муравйов казав: «Наш лозунг — быть беспощадными». Тож його солдати і матроси із задоволенням мордували полонених юнаків — перед розстрілом їм розбивали голови, вибивали зуби, виколювали очі. Пізніше, коли родичі загиблих під Крутами забирали тіла своїх синів і братів, кілька з них не вдалося упізнати, так вони були понівечені.

За даними Українського інституту національної пам’яті, під Крутами загинуло від 70 до 100 членів загону Вільного козацтва Армії УНР, студентів і гімназистів, які, за спогадом учасника бою Михайла Михайлика, не були при війську, «а частина навіть не вміла стріляти». У обстріляного ворога втрати більші — 300 загиблих із I Революційної «армії» Павла Єгорова і II Революційної «армії» Рейнгольда Берзіна.

Більшовики змогли продовжити свій наступ на Київ лише через чотири дні. Для нещодавно проголошеної Української Народної Республіки це були визначальні дні, які дали державі змогу отримати міжнародне визнання та військову допомогу. За цей час із Києва були евакуйовані центральні органи влади й документи, відбувся організований відступ військ —штаб Армії УНР розташувався у с. Гнатівка під Києвом.

У березні 1918 року за рішенням УЦР тіла вояків-студентів було перевезено до Києва та урочисто поховано на Аскольдовій могилі.

Народний депутат України Володимир В’ятрович наголошує, що про Крути пам’ятали в Українській повстанській армії, де це ім’я було присвоєно одному із загонів на Волині, про Крути пам’ятають і в сучасній армії — цим іменем названо військовий ліцей у Львові та військовий інститут у Києві. Тема Крут звучала у творчості Павла Тичини, Євгена Маланюка, Олекси Стефановича, Богдана-Ігоря Антонича, Леоніда Перфецького, Марка Боєслава та інших митців. У 1998 році на місці бою захисників Києва та на Аскольдовій могилі встановлено пам’ятні знаки на честь Героїв Крут. Нещодавно на багатоповерхівці, що на вулиці Велика Васильківська, 111/113, неподалік від станції метро «Палац «Україна», з’явився мурал, присвячений подвигу перших «кіборгів».

Героїзм крутян продовжує надихати захисників України на Донбасі, де новітні герої воюють тепер уже з путінською Росією за незалежність своєї держави.

Подвигу сміливців цими днями присвячено низку просвітницьких заходів, зокрема лекції дослідника історії Армії УНР Павла Подобєда «Кого й на що надихали Крути» та історика і телеведучого Ростислава Мартинюка «Невидима шляхта у рейковій війні України та Московії 1918». У середу, 29 січня, у Києві відбулася хода до Аскольдової могили, у якій взяли участь керівництво держави, ветерани АТО/ООС, волонтери, громадські активісти.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here