Змінами — по Конституції

0
82

У вівторок, 3 вересня, відбулось єдине на минулому тижні пленарне засідання. Загалом розглянуто близько двох десятків проектів законів та постанов, ухвалено один закон.

Тож, що ми маємо? Побіжний погляд говорить: усе нове, і всі нові. Справді, багато депутатів і у Верховній Раді, і взагалі в політиці вперше. Ось так — з копита вскач. Так само як уперше країна має монокоаліцію з пропрезидентської фракції «Слуга народу», яка налічує аж 254 «багнети» і є фактично сама собі паном. У перший робочий день блискавично розібралися з кадрами, реорганізувавши уряд, призначивши і главу, і очільників міністерств, і керівництво ВР: «Парламент — не місце для дискусій», — країна, мовляв, потребує сміливих і твердих рішень.

Однак прискіпливий погляд переконує: ніщо під місяцем не нове. В пам’яті спливає 2014 рік. Тодішній президент за кілька місяців після інавгурації призначає дострокові парламентські вибори (щоправда, з дотриманням усіх процедур). До ВР проходять шість партій — на одну більше, ніж нині. До роботи беруться гаряче вже сформованим коаліційним «монолітом» під назвою «Європейська Україна», з готовими кандидатурами на посади глав ВР, уряду, міністерств. Та політичний «медовий місяць» закінчився, як ми знаємо, швидко. Вже незабаром опозицій у парламенті стало на всі смаки — крім «Опоблоку», «радикали», «Самопоміч» та «Батьківщина». У нинішньому скликанні картина поки що не така пістрява. Опозицій станом на сьогодні дві: «ОПЗЖ» та «Європейська солідарність». Фракція «Голосу», назвавшись «надпозицією», до жодного табору не пристала. «Батьківщина» поки що із «зеленими» земляками, та, як ми знаємо, Ю. Тимошенко руйнує всі об’єднання, які перестають її влаштовувати. Тож можна сміливо припустити, що її похід в опозицію — це питання часу та накопичення критичної маси недосягнутих домовленостей.

Що ж до власне законотворчої діяльності, то нова влада насамперед взялася не за економіку, а за Конституцію. У пропрезидентській політсилі заявили, що збираються внести до Основного Закону 465 (!) змін, і, продемонструвавши не досяжні досі висоти чорного гумору, підкреслили: зміни ці потрібні… «для економії конституційного тексту». Найперша — скасування депутатської недоторканності. Закон ухвалили дружно всіма фракціями і єдиною групою «За майбутнє» 373 «за». Іронія політичної долі в тому, що його автором є екс-президент П. Порошенко. Новоспечений документ набере чинності 1 січня наступного року. Щоправда, експерти не радять «ширнармасам» особливо з цього радіти. По-перше, їм практичної користі від цього немає. По-друге, депутатська недоторканність у наших умовах була одним із запобіжників проти узурпації влади — опозиція, маючи імунітет, могла ефективно протистояти схибленим керманичам (найяскравіші приклади — перший і другий Майдани). А по-третє, документ ухвалено з порушенням процедури, отже, в майбутньому він може втратити чинність, якщо Конституційний суд його визнає таким, що не відповідає Основному Закону.

Решта законотворчого доробку — спрямування низки провладних проектів змін до Конституції на висновок КС, зокрема в частині надання президенту права утворювати незалежні регуляторні органи, що, по суті, є абсурдом, народу — права бути суб’єктом законодавчої ініціативи, та зменшення числа народних депутатів до 300 тощо.

Наступне пленарне засідання відбулося 10 вересня.

Марина ТІШКОВА

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here