Українці обрали Верховну Раду дев’ятого скликання

0
215

За попередніми підрахунками, до складу новообраного парламенту пройшли п’ять партій. У лідерах — пропрезидентська політсила

Симпатії виборців на дострокових виборах до парламенту, які відбулися цими вихідними, засвідчили, що більшість українців хочуть бачити у владі нові обличчя. При цьому український виборець не брав до уваги брак політичного досвіду чи громадської діяльності більшості кандидатів, радше в нинішній кампанії це вважалося великою перевагою. Більшістю громадян керувала віра в те, що підвищити зарплати, знизити тарифи, припинити війну, відремонтувати дороги нові депутати зможуть лише власною присутністю в сесійній залі.

За даними ЦВК, на парламентських виборах перемогла партія «Слуга народу». За неї проголосували майже 43,17% громадян, партію «Опозиційна платформа — За життя» підтримали близько 13,01%, «Європейську солідарність» —  8,11%, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 8.18%, «Голос» набрав 5,83%. За інші партії проголосували менше 5% виборців (дані на момент здачі номера). А на закордонному виборчому окрузі, на якому було відкрито 102 дільниці для голосування, за підсумками опрацювання всіх протоколів, перемогла партія «Європейська солідарність», яка набрала 29,5% голосів. 28,1% українських громадян, які перебувають за кордоном, віддали голоси за партію «Слуга народу»; за «Голос» — 19,6%. Інші політсили набрали менш як 5%.

Явка низька, але вибори відбулися

Явка виборців на нинішніх виборах становила менш як 50%. Найактивнішими виявилися жителі Чернігівської області, де на дільниці прийшли 54,8% громадян, що мають право голосу, а найменш свідомими — жителі Закарпаття (41,16%). У Києві проголосувало 48,97% виборців.

За словами заступника голови Центральної виборчої комісії Євгена Радченка, цей показник для України надзвичайно низький. Пояснення цього, вважає він, — літній сезон відпусток.

«Проте, на нашу думку, ці дані свідчать про значні зміни векторів. Наприклад, на позачергових виборах 2014 року явка становила 52%, на виборах 2012-го — 57%. Але існує світова тенденція до зниження активності виборців, яка, на жаль, зачепила й Україну», — сказав Євген Радченко. За словами голови ЦВК Тетяни Сліпачук, подій, які поставили б під сумнів легітимність парламентської кампанії, не було, тому нинішні вибори варто вважати такими, які відбулися.

Незаконна агітація та незнання законодавства

Із цією думкою погоджуються і в Комітеті виборців України (КВУ). Його голова Олексій Кошель під час пресконференції заявив, що голосування на позачергових виборах до Верховної Ради відповідало нормам українського законодавства й міжнародним стандартам демократичних виборів. «Порівняно з попередніми виборами Президента України 2019 року, позачерговими виборами 2014-го кількість і характер порушень виборчого законодавства принципово не змінилися», — повідомив він.

За словами Олексія Кошеля, офіційні спостерігачі КВУ зафіксували проблеми і порушення під час організації процесу голосування та у підготовці до його проведення, однак ці порушення не мали системного характеру і не були такими, що могли істотно вплинути на підсумки волевиявлення громадян.

У день виборів ЗМІ повідомляли і про попсовані бюлетені, і про нетверезого голову виборчої комісії на одному з округів, показали, як на іншій дільниці за сейф правив великий чавунний казан на вишиваному рушнику. Проте серед найбільш типових порушень нинішніх виборів — помилки в роботі дільничних комісій і проведення агітації поза строками, визначеними Законом «Про вибори народних депутатів України», розповів Олексій Кошель.

Він зазначив, що наявність матеріалів незаконної агітації стала однією із ключових проблем у переддень та в день голосування. «За оцінкою спостерігачів КВУ, найбільше матеріалів незаконної агітації було поширено від партій «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя», «Опозиційний блок». Наявні матеріали ще від імені п’яти політичних сил: Аграрна партія України, ВО «Свобода», «Голос», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина», а також деяких кандидатів в одномандатних округах», — додав Олексій Кошель.

Аналітик КВУ Денис Рибачок повідомив, що значну кількість порушень скоїли самі члени виборчих комісій. За його словами, частково сприяли такій ситуації заміни членів виборчих комісій та брак часу для ознайомлення нових членів комісій з особливостями виборчого законодавства. В окремих випадках КВУ зафіксував використання таких недоброчесних технологій, як підвезення громадян до дільниць, використання непрямого підкупу виборців і спроби винесення бюлетенів за межі дільниць. Але ці факти мали поодинокий характер.

Згідно з міжнародними демократичними стандартами

Серед іноземних спостерігачів на виборах одною з перших оцінку оприлюднила моніторингова місія Канади CANADEM. Спостерігачі проаналізували всі актуальні аспекти виборчого процесу, зокрема створення виборчих комісій, друк бюлетенів, процедури голосування та підрахунку голосів у день виборів.

Почесний голова CANADEM в Україні Ллойд Аксуорті на пресконференції у Києві заявив, що «украінці підтвердили свою відданість демократичному розвитку, обравши новий парламент на виборах, які значною мірою відповідали міжнародним демократичним стандартам». Він наголосив, що «вибори були справедливими, а передвиборча кампанія майже справедливою». Канадські спостерігачі вважають, що «парламентські вибори заклали основу для майбутніх реформ в Україні».

За їхніми спостереженнями, голосування відбувалося у належному порядку, хоч іноді траплялися порушення, як-от підкуп виборців, наявність кандидатів-клонів і локальне зловживання адміністративними ресурсами. Проте канадські спостерігачі також вважають, що ці порушення на місцях не мали істотного впливу на підсумки виборів.

Найбільшу стурбованість у CANADEM викликало те, що більшість ЗМІ в Україні на національному і регіональному рівнях зосереджено в руках кількох медіагруп, що, на думку канадських спостерігачів, «обмежує доступ до збалансованого висвітлення та поширення інформації про різні політичні платформи і погляди». У місії заявляють, що інформаційний простір формувався переважно за рахунок чорного піару і дезінформаціі, а соціальні медіа використовували для того, щоб підірвати довіру до опонентів.

В очікуванні коаліції

Після оголошення остаточних підсумків парламентських виборів у Верховній Раді почнеться формування коаліції. Проте вже нескладно визначити, що партія «Слуга народу» зможе сформувати більшість навіть без залучення партій-партнерів. Адже ця політсила матиме 124 місць за підсумками голосування за списки політичних партій. Ще 130 депутатів «Слуга народу» проводить до парламенту в мажоритарних округах. Тож ця партія матиме щонайменше понад 250 місць у Верховній Раді дев’ятого скликання, а цього достатньо для одноосібного формування керівних органів парламенту й призначення уряду.

Керівник партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що формування коаліції у Верховній Раді залежатиме від того, які будуть кінцеві результати підрахунку голосів, але, ймовірно, його політсилі навіть не доведеться об’єднуватися з іншими партіями.

«Співпрацювати у Верховній Раді ми зможемо з усіма політичними силами, чиї ідеологічні погляди збігаються з нашими у базовому баченні розвитку нашої країни», — сказав він. Проте наголосив, що «наразі говорити про коаліцію не доводиться, оскільки бачимо достатньо непогані наші результати».

На запитання, чи погодилась би партія підтримати на посаду Прем’єр-міністра лідера партії «Голос» Святослава Вакарчука, Дмитро Разумков зазначив, що кандидатуру очільника уряду пропонує коаліція, про склад якої говорити поки що рано.

«Думаю, в нашій команді достатньо людей, які можуть відповідати тим викликам, які є у країні. У нас є по 2—3 людини на кожну посаду», — наголосив політик, проте не уточнював прізвищ майбутніх кандидатів на урядові посади.

Вікторія ВЛАСЕНКО

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here