Чи стоятиме Майдан?

0
97

У неділю в Києві відбулось Віче. Людей закликали прийти на головну площу столиці, аби вирішити подальшу долю Майдану та наметового містечка.
Напередодні, 31 травня, був анонсований суботник, під час якого планувалося прибрати частину наметів та барикад. Але зранку більшість активістів заявила, що не має наміру йти з Майдану, та на знак протесту почала палити шини перед будівлею КМДА. Киян, які підходили і просили загасити полум’я, називали провокаторами та проганяли. Комунальникам вдалося розібрати тільки барикаду біля стадіону імені Лобановського, та й то з другої спроби: цьому перешкоджали агресивно налаштовані мешканці наметового містечка. Один із членів Громадської ради Майдану, який представився журналістам як Володимир, заявив: «Ми тут стоїмо, щоб мати вплив на владу. Ми тут де-факто і будемо де-юре, тому що завдяки нам вони й отримали цю владу».
Водночас член політради «Правого сектора» Ігор Криворучко повідомив про плани його організації — прибрати барикади та розблокувати вулиці в центрі Києва. На його думку, Майдан у тому вигляді, в якому він існує нині, поступово деградує, опускаючись до рівня Антимайдану. Зокрема, на вулиці Інститутській барикади фактично перетворилися на звалища сміття. А на клумбі навпроти Будинку профспілок — невеликий город, на якому ростуть цибуля, петрушка, салат-латук, помідори. Це тепер символ Майдану? «Біля наметів можна помітити нетверезих людей у камуфляжі, які ув’язуються у різні конфлікти та демонструють поведінку, не гідну майданівця, — відзначив Криворучко. — Зараз немає сенсу в барикадах… Більшість тих, хто живе у наметах, повинні поїхати на Схід, щоб обороняти країну».
Отож напередодні Віча думки киян щодо подальшої долі Майдану кардинально розділилися, й не було особливої надії, що в неділю це питання вирішиться. Можливо, тому й людей на захід прийшло небагато — близько півтисячі. Спочатку разом прочитали молитву за Україну, потім заспівали Гімн і пом’янули Небесну сотню. Відтак, як і очікувалося, розгорілася гостра дискусія. Частина мітингувальників наполягала, що згортатися не можна, адже є необхідність контролювати нову владу, інші ж називали це «протиранням штанів» у центрі міста.
На Вічі виступив без п’яти хвилин мер Києва Віталій Кличко. На його думку, «досить уже стояти, час працювати». Він пообіцяв збудувати меморіал у пам’ять про загиблих під час протестів, перейменувати вулицю Інститутську на вулицю Небесної сотні та запровадити представництво Майдану в міськраді. Але при цьому наполягав, що столиці слід повертатися до нормального життя.
Того ж дня на Майдані Незалежності побував командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко. Він повідомив, що просто в центрі столиці рекрутував добровольців-майданівців — аж чотири автобуси — які відразу відправились на тренувальну базу Національної гвардії в село Нові Петрівці під Києвом. За словами Семенченка, «на них чекає військова підготовка, сухий закон, стрільби. А головне — вони приєднаються до процесу визволення Донецького та Луганського регіонів і наведення там ладу в післявоєнний час».
То стояти чи воювати? Дискусія триває, і, вочевидь, буде довгою та драматичною. Як зберегти високий статус Майдану?
Устина ГРЕЧАНЮК