ЯК СХРЕСТИТИ ЇЖАКА І ВУЖАКА

0
170

Не вщухають дискусії щодо доцільності вступу України до Митного союзу (сюди також входять Росія, Білорусь, Казахстан) і переваг приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС. Експерти нагадують, що європейську інтеграцію визнано пріоритетом державної політики на законодавчому рівні, невід’ємною складовою європейської інтеграції України є створення з ЄС всеохоплюючої й поглибленої зони вільної торгівлі.
ЗВТ передбачає скасування торговельних бар’єрів між країнами-членами, збереження права на самостійне і незалежне визначення режиму торгівлі за кожною учасницею, збереження митних кордонів. Митний союз (МС) — значно глибша інтеграція, яка передбачає встановлення однакових митних ставок на зовнішньому кордоні, проведення спільної зовнішньої торговельної політики, створення наднаціонального органу для її реалізації.
Приєднання України до МС у його класичній формі неможливе з кількох причин, зазначають аналітики. Згідно із законом про засади внутрішньої й зовнішньої політики європейська інтеграція залишається головним зовнішньополітичним пріоритетом нашої держави. На цьому напрямі проводять копітку системну роботу з підготовки Угоди про асоціацію з ЄС, невід’ємною складовою якої має бути всеохоплююча і поглиблена зона вільної торгівлі. До кінця 2011 року Україна та ЄС прагнуть шляхом компромісу усунути розбіжності в позиціях сторін і вийти на підписання цього документа, хоча дата не є імперативом.
Приєднання України до МС не дає можливості створення ЗВТ із ЄС, тож і підписання угоди про асоціацію з ЄС. Це неодноразово підкреслювали високопосадовці ЄС. Деяким урядовцям варто утримуватися від висловлювання особистих думок, які не збігаються з офіційною позицією уряду, бо це викликає занепокоєння в ЄС щодо відданості України задекларованому курсу на євроінтеграцію.
Неможливість приєднання до МС зумовлена також необхідністю зміни всіх умов членства у СОТ, що практично означатиме вихід України із СОТ та початок нових перемовин. Переговорний процес між Україною і СОТ про умови вступу тривав 15 років. У разі виходу з СОТ наша держава не тільки зазнає фінансових втрат від погіршення торгівлі та інвестиційної привабливості, а й втратить можливість надалі самостійно проводити такі перемовини від свого імені. Делегування повноважень формувати єдину митну політику країн-членів у наднаціональному органі не відповідає національним інтересам України.
У МС Росія має 57% голосів при вирішенні питань союзу, Білорусь і Казахстан — по 21,5. У разі вступу України до МС Росія матиме переважну кількість голосів, що позбавить нашу державу можливості впливати на єдину митну політику союзу. Економічні переваги від вступу України до МС сумнівні, зауважують експерти. Адже нині з членами МС діють режими вільної торгівлі. Тому в разі приєднання до цього об’єднання для України будуть скасовані лише деякі обмеження щодо торгівлі товарами в рамках вилучень з цих режимів.
Крім того, зарахування і розподіл сум увізних мит установлюється в МС у таких розмірах: Білорусь — 4,7%, Казахстан — 7,33, РФ — 87,97%. Після вступу України до МС практично всі надходження від митних платежів будуть спрямовані у бюджет РФ. Тож співпраця України з членами МС не може будуватися на засадах класичного Митного союзу, який передбачає вироблення єдиної митної політики і утворення наднаціональних органів, наголошують аналітики. Україна має виробити таку форму співпраці з МС, яка б відповідала зобов’язанням, узятим перед вступом до СОТ, а також майбутнім зобов’язанням у межах ЗВТ із ЄС.
Україна має зосередити зусилля на завершенні переговорного процесу щодо створення ЗВТ із ЄС як складової угоди про асоціацію з ЄС. Найкращою формою співпраці з МС було б укладення нового договору про створення ЗВТ у рамках СНД на принципах СОТ, констатують експерти.

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ТЕНЕТА

Головною тенденцією економічного розвитку у XXI ст. є глобалізація, зазначають аналітики. Сучасна криза економічної системи силового глобалізму — це криза надспоживання і надвиробництва віртуальних грошей. Вона ставить перед національними економіками, у тому числі й українською, дедалі складніші завдання безпеки розвитку, забезпечення конкурентоспроможності у міжнародному масштабі.
Розвиток світової економіки характеризується двома взаємопов’язаними тенденціями: розширенням економічної відкритості та утворенням регіональних економічних і торговельних союзів. Геополітичне і стратегічне положення України, величезний економічний, транзитний, експортний потенціал надають їй значні можливості ефективної інтеграції до світової та європейської економіки.
Нині важливе досягнення консенсусу у виконавчій владі, серед політичних сил і суспільства в питаннях інтеграції України до ЄС та поглиблення співпраці з традиційними економічними партнерами з числа держав СНД на двосторонній основі. Неприпустимо, коли представники виконавчої влади висловлюють протилежні точки зору з приводу напрямів інтеграції до торговельно-економічних союзів. Це знижує довіру міжнародних партнерів до України.
Питання інтеграції України з ЄС і співробітництва з країнами МС не вичерпуються винятково економічними ефектами. ЗВТ з ЄС і співпраця з МС не може трактуватися як арифметична сума економічних показників експорту та імпорту. Вибір моделей та шляхів інтеграції до різних за природою, інтересами, діяльністю регіональних економічних союзів для України — це вибір цивілізаційної стратегічної моделі, який визначатиме її лице і роль у світовій економіці протягом багатьох років. При виборі моделі співробітництва з ЄС і членами МС підхід має бути україноцентричний. Тобто здійснюватися, виходячи з національних інтересів України, слугувати підвищенню конкурентоспроможності нашої економіки.
Важливо досягти консенсусу влади і опозиції з приводу того, що питання співпраці з ЄС і МС мають вирішуватися лише Україною і в Україні, а не в сусідніх державах. Треба усвідомлювати, що Україна має бути суб’єктом, а не об’єктом міжнародних відносин та чужих інтересів, аби не дозволити втягнути себе в чужу гру на принципах «об’єднай та владарюй» або «танцюй, враже, як пан каже».
Україна перебуває на початку довгого і складного шляху економічної розбудови. На цьому етапі її багаторічні зусилля щодо лібералізації торгівлі з країнами ЄС і СНД почали переходити в практичну площину і мають шанси набути нового якісного статусу і результату. Відповідно до закону про засади внутрішньої й зовнішньої політики визначена чітка європейська інтеграція в ролі основного стратегічного зовнішньоекономічного пріоритету. Тому головним завданням усіх гілок влади, в тому числі законодавчої, є всебічний аналіз переваг і ризиків, які виникають для економіки України стосовно створення ЗВТ із ЄС та поглиблення співробітництва з МС за формулами «3 плюс 1», «1 плюс 1» або повного членства в МС за правилами і принципами СОТ.

НЕДОЛІКИ І РИЗИКИ

Чимало позитивів у МС, але є недоліки і загрози. Не варто забувати, що Україна не є членом СНД, а лише державою-засновницею. Цей обмежений статус не гарантує її рівноправного членства в МС. Тим більше, що стоїть вимога: перед тим як вступати до МС, Україна має стати членом СНД і членом ЄвроЗЕС. Митний союз у межах СНД означає утворення єдиної митної території, що не відповідає національним інтересам України і підриває державний суверенітет, зауважують експерти.
Митний союз як більш жорстка і глибока форма інтеграції, на відміну від ЗВТ із ЄС, суперечить Конституції України, якою заборонено вступ нашої держави до складу наддержавних структур і об’єднань. Для України неприйнятне поступове перетворення СНД на нове державне утворення, що є формою реставрації, а МС може стати механізмом одержавлення СНД. Координаційні, інтеграційні структури СНД, у тому числі МС, не повинні мати владних функцій і повноважень, а нині вони їх мають і, очевидно, матимуть у майбутньому, зазначають аналітики.
Для України неприйнятна монополізація повноважень у рамках МС однією державою, яка має 57% голосів при вирішенні принципових питань. Без принципу консенсусу МС недієздатний. Неприйнятна монополізація квот, увізних мит і зборів з боку РФ: 88% валютних надходжень — до бюджету РФ. Як член СОТ Україна не може не враховувати її вимог при вступі до інших інтеграційних утворень. ЄС і СОТ вважають, що вступ України до МС несумісний із СОТ та інтересами України стосовно створення ЗВТ із ЄС.
Оцінюючи ризики запровадження ЗВТ із ЄС, експерти звертають увагу на можливе зниження надходжень до держбюджету, згортання соціальних програм, зростання цін і безробіття, зменшення доходів Пенсійного фонду. Тому урядові потрібно вжити запобіжні заходи. Водночас стратегічні інтереси безпеки і розвитку України вимагають її форсованої збалансованої інтеграції в ЄС. Тільки сильна активна політика нашої держави із захисту національних інтересів дасть позитивні результати, зауважують експерти.
Угода про ЗВТ із ЄС — це не тільки зниження тарифів, а серйозна регуляторна реформа. Зараз триває робота над формуванням стратегії реформування, адаптацією законодавства, інституційними змінами, підвищенням спроможності урядових структур і бізнесу виконувати умови угоди про ЗВТ, конкурувати з ЄС на єдиному ринку. Бо амбіції угоди у тому, аби створити економічний простір, де було б забезпечено вільний рух товарів, послуг і певні свободи руху капіталу, робочої сили.
Коли почалися перемовини про ЗВТ, було зібрано всі пропозиції від бізнес-структур і зацікавлених інституцій, асоціацій, неурядових організацій, на підставі цього сформовані пропозиції, запевняють урядовці. Нині залишається кілька проблемних моментів, які є основою переговорного процесу і технічних узгоджень. Це питання доступу до ринку сільгосптоварів. Ідеться про максимальну лібералізацію. Вже досягнуто лібералізації з усіх товарів понад 95 відсотків.
Частина сільгосптоварів підпадає під певне регулювання (тарифні квоти, поступова лібералізація протягом перехідних періодів, застосування захисних інструментів, які дають змогу реагувати на зростання експорту чи імпорту товарів, чутливих для сторін). Важливо, що невід’ємною частиною домовленостей у сільгоспсфері є питання узгодження норм санітарного, фіто-санітарного регулювання. Без створення єдиної системи, яка була б зіставна з європейською, важко сподіватися на те, що ми зможемо забезпечити зростання експорту сільгосппродукції, особливо м’ясо-молочної. Бо в ЄС висувають високі вимоги до якості продукції. Проте це має позитив для наших споживачів — зросте якість продукції, яку пропонуватимуть на вітчизняному ринку.
Складні питання у сфері послуг, адже вони важливі для ЄС — 70% ВВП створюється саме там. І тут досягнуто суттєвих домовленостей, які стосуються лібералізації доступу до ринків фінпослуг, телекомунікаційних, поштових, деяких видів транспортних послуг. Звичайно, Україну цікавить більше. Наприклад, послуги автомобільного, наземного транспорту, професійні послуги, де маємо певні конкурентні можливості, можемо розширювати присутність на євроринку.
Не всі проблеми буде вирішено відразу після набрання чинності угоди про ЗВТ, передбачено перехідні періоди щодо торгівлі товарами і послугами. Вони мають бути наповнені конкретною роботою, найперше у сфері законодавства. Це потребує спільних зусиль уряду і парламенту. Адже треба наповнювати змістом норми, про які переговорники домовляються в межах перемовин з ЄС.
Урядовці сподіваються, що наприкінці цього року зможуть завершити переговори про ЗВТ з ЄС, розпочати процедури, які передбачають набрання чинності угоди. Завдання уряду, бізнесу, парламенту — працювати над тим, аби положення, які закладено в угоду, набували практичних рис.

РАЦІОНАЛЬНИЙ БАЛАНС

Нині український уряд змушений рахуватися з серйозними викликами сучасності. Це насамперед формування постіндустріальної цивілізації, екологічний, демографічний імператив, технологічні, економічні трансформації, кліматичні зміни. Якщо центром економічного розвитку буде Євразія з населенням 4,8 млрд, то гасло «Хто володіє Євразією — володітиме світом» може бути реалізоване, зауважують експерти.
Фінансово-економічна криза призвела до кризи віртуальної економіки. Той, хто володіє реальним сектором, має великі переваги. В Євразії Україна і держави СНД володіють унікальними ресурсами — родючими землями, водою, енергетичними ресурси. Оскільки Україна є географічним центром Європи, вона підпадає під кілька центрів впливу. Насамперед ЄС, який посідає перше місце у світі з ВВП (15,95 трлн дол.) і лідирує з товарообігу (24,5%), Китаю, з його 9,4 трлн дол. ВВП, Японії (5,4 трлн дол.), Індії, Росії, яка за купівельною спроможністю торік вийшла на сьоме місце у світі.
Зусилля цих головних гравців спрямовано на створення в Євразії спільного економічного простору. Тож Україні треба вести далекоглядну, виважену політику, аби мати від цього зиск, а не стати жертвою цих «слонів». Головне — зробити правильний крок в економічній інтеграції. Цим кроком має стати новий договір про ЗВТ із країнами СНД, зазначають експерти.
Потрібно зважати на втрачений вітчизняний потенціал. За падінням ВВП ми вийшли на 65,9% 1990 року, тож не піднялися з дна. Середня зарплата в Україні — 282 дол., у державах СНД — 580 дол. Із країнами СНД товарообіг сягає 40,2%. Його важко замінити, з РФ він більший, ніж з усіма країнами МС. Тож неправильно вибирати між ЄС і МС. Наші національні інтереси є на Заході й Сході. Треба знайти їх правильний баланс. Розрахунки Мінекономіки засвідчують, що Україна матиме плюси у ЗВТ з ЄС і поглибленій інтеграції з країнами МС. Приріст ВВП, за розрахунками вчених, становитиме 1,56%. До 2015 року зменшиться до 0,4–0,6%. Цінові преференції вирівнюватимуться зі світовими, цей ефект Україна втратить. Разом з ЄС і МС ми можемо посісти гідне місце в єдиному економічному просторі Євразії.
Україні потрібна ЗВТ із ЄС, доступ до євроринку з 500 млн. споживачів, доступ до їхніх грошей, інвестицій, стандартів, доступ до тих, хто сильніший і кращий. Під час переговорів важливо усвідомити, що євроекономіка набагато сильніша, ніж наша. Членство України в МС і підписання Угоди про асоціацію з ЄС та про створення ЗВТ з ЄС — речі несумісні, зауважують деякі експерти. Не можна бути десь посередині, це завжди між двома стільцями. Тому слід завершити переговори щодо підписання угоди про ЗВТ із ЄС до кінця поточного року. Формат співпраці з МС «3+1» не зовсім зрозумілий. Єдино правильний — Україна після підписання Угоди про ЗВТ із ЄС має почати перемовини щодо підписання угоди про ЗВТ із державами МС, а не про членство.
Потрібно детально проаналізувати позитиви і негативи, не відкидати жодної інтеграції. Бо жодна країна не може існувати поза світовими та регіональними інтеграційними процесами. Необхідно знайти вдалу формулу поєднання участі України в різних інтеграційних процесах із максимальною вигодою для нашої економіки.
Помилково стверджувати, що економічна інтеграція з ЄС апріорі суперечить будь-яким формам участі України в інтеграційних процесах з іншими країнами, в тому числі з РФ і державами пострадянського простору. За підсумками 2010-го на країни СНД припало 40,2% товарообігу України. Такий великий сегмент зовнішньої торгівлі, за яким стоїть аналогічний сегмент реальної економіки, мільйони робочих місць, потребує максимальної уваги держави.
Олена КОСЕНКО