Революція гідності й через п’ять років триває

0
216

Мало скинути тиранію — треба унеможливити її наступну появу

П’ять років тому був кульмінаційний момент Революції гідності —  один із найтрагічніших і поворотних моментів сучасної української історії. Кілька рясно скраплених кров’ю лютневих днів назавжди змінили наше суспільство. Однак наступна  анексія Криму і початок російсько-української війни на Донбасі лише підтвердили: свободу мало вибороти — її потрібно захистити. І не лише силою зброї, бо в 2014 році армії у нас практично не було (а нині вона  — боєздатна, озброєна, нагодована), а й перетвореннями в суспільстві. І передовсім поліпшенням життя не за рахунок популізму та ситого шлунка, а внаслідок ефективного  реформування усіх сфер і завдяки кожному небайдужому на своєму місці. Адже одним із результатів революційних подій стало формування громадянського суспільства. Однак досі воно ще не настільки впливове, щоб вважати революцію завершеною.

Учасники круглого столу «Від Майдану-січі — до Майдану-реформ: чи стала Революція гідності рушієм розвитку громадянського суспільства?», який учора  провів  Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з іншими партнерами в Українському кризовому медіа-центрі, проаналізували, як змінилася активність громадян. Згідно із загальнонаціональним дослідженням, проведеним «Демократичними  ініціативами» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, лише 8—10 відсотків  українців  вважають себе залученими до активної громадської діяльності, причому цей відсоток стабільний  протягом п’яти років (перше опитування проводили наприкінці  2013 року, коли події 18—20 лютого ще не могли навіть наснитися).

З 2013 року фактично не зросло членство громадян у різних громадських об’єднаннях: 15—17%. Водночас 2018 року зріс відсоток тих, хто впродовж року займався волонтерською діяльністю: з 12% до 18%, а найвищий рівень волонтерства спостерігається серед молоді (24%).

Окремим штрихом до портрета зрілості громадянського суспільства є й такий результат опитування: щодо резонансних нападів і вбивств громадських активістів, що сталися протягом 2018 року, більшість українців покладає відповідальність на керівництво держави і правоохоронні органи, які не спромоглися захистити активістів (31%) та корупціонерів, проти чиїх злочинів у своїх містах боролися активісти (25%).

Це вже набатом нагадує: покарати винних украй важливо. Учора під час  круглого столу  «П’ять років після подій Євромайдану» начальник управління спецрозслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк докладно розповів про хід розслідування справ щодо злочинів, вчинених під час Революції гідності.

За його словами, на сьогодні 4100 з понад 4700 злочинів у справах Майдану розслідує Управління спецрозслідувань ГСУ ГПУ. Загалом про підозру повідомлено 442 особам. Стосовно 288 осіб обвинувальні акти спрямовано  до суду, з яких є лише 52 судові рішення. «З них 48 — вироки, інші — це визнання особи винуватою, але не призначено покарання, закриття за строком давності чи за іншими законодавчими підставами. Із тих 48 маємо 9 вироків щодо реального позбавлення волі, вони стосуються виключно тітушок», — зазначив Горбатюк.

Повноцінних результатів не досягнуто, тому що з усіх осіб, причетних до розслідування, лише родини Героїв Небесної Сотні, їхні адвокати і представники громадських організацій підштовхували і сприяли слідству.

На жаль, близькі загиблих учасників Революції гідності, адвокати та громадські активісти на брифінгу заявили, що за майже п’ять років не бачать зацікавленості влади у розслідуванні майданівських справ, а останнім часом, на їхню думку,  таким розслідуванням ще й перешкоджають…

Оксана ГОЛОВКО

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here