СВЯТА МУЧЕНИЦЯ СОФІЯ І ТРИ ЇЇ ДОЧКИ ВІРА, НАДІЯ І ЛЮБОВ

0
106
img

За часів цісаря Адріяна жила в Римі вдовиця-християнка, що називалася Софія. Мала вона три дочки: 12-літню Віру, 10-літню Надію і 7-літню Любов. Всі три відзначалися великою красою тіла, але ще більшою побожністю. Вони жили у молитві, читанні Святого Письма і домашній праці. Бо знали, що молитва тоді наймиліша Богові, коли супроводжується працею.

В 137 році, під час гоніння християн, староста римський Антіох велів св.Софії і її донькам принести жертву божкам, але мати з доньками відповіли, що вони покланяються Єдиному Правдивому Богу, і як християни, не можуть приносити жертви бездушним бовванам. Тоді Антіох наказав поставити їх перед суд самого цісаря. Той, бачачи їхню красу, хотів обіцянками довести їх до відступництва від своєї віри, але вони сміливо сказали, що за Святу Віру і за Христа готові терпіти будь-які муки і смерть. Цісар передав їх одній знатній поганській жінці Паладії, щоб вона намовила їх до поклоніння божкам, але по трьох днях дівиці і матір стали на суд, з тою самою готовністю віддати життя за віру, як і перше.

І почались муки… кати били немилосердно св. Віру, відрізали їй груди, палили вогнем, а в кінці вбили мечем.

Такі ж муки потерпіла і св. Надія, а під час мук голосно просила Господа, щоб прийняв її душу туди, де душа сестри тішиться вічною нагородою. І серед страшних мук, палена вогнем, поливана розтопленим оловом співала псалми на славу свого Небесного Нареченого, і так серед молитви дала голову під меч.

А потім почали катувати наймолодшу св. Любов. її прив’язали до колеса і били безжально палицями, що аж плоть відпадала від костей. Мучитель сказав розпалити великий вогонь, бо гадав, що настрашить ним дитя: «Скажи лиш слова – «великі є боги царські», – говорив він до неї, – і спасеш своє молоде життя.». «Великий є Бог християн!», – відповіла на те св. Любов і сама хотіла ступити в вогонь… Тоді кат наказав свердлити їй кості і, на кінець вбити мечем.

Св. Софію пустили на волю. Вона поховала тіла своїх дочок і молилась при гробах їх день і ніч, а третього дня, серед молитви померла.

Мощі свв. мучениць переслав у 777 р. Папа Адріан І єпископу Ремігію в Страсбург, де в церкві ще й донині є кам’яна домовина, що містить їх мощі.

Про мученицьку смерть відважних дівчат — Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії пам’ятають і щороку 30 вересня християни вшановують їх.