Україна: день за днем

0
106

У другому турі на виборах мерів великих міст зафіксована рекордно низька явка виборців

Постійні вибори в Україні за відсутності видимих змін починають народу трішки набридати. І скільки б не говорили політтехнологи, наводячи приклад Італії, що лише постійні перевибори можуть гарантувати торжество демократії і справедливості, українці все більше звертають увагу не на програми кандидатів (у більшості випадків — списані, як під копірку), а на те, скільки коштів було викинуто на рекламу і скільки за ці кошти можна було б передати харчів та аптечок на фронт, скільки відремонтувати доріг і закупити книжок для наймолодших. Усе частіше в суспільстві серед інтелектуалів почали дискутуватися питання про повернення в бюлетені графи «проти всіх» і заборону балотуватися кожному кандидату, якщо рівень недовіри сягне більше 10%. А поки що, на другому турі виборів, більшість вирішила проголосувати ногами — по всій Україні середня явка ледь перевищила 34%, і лише в Тернопільській області на дільниці прийшло більше половини виборців. Та й ті, хто прийшли, просто псували бюлетені, пояснюючи, що вибирати просто немає з кого.
УДАР ПО СТОЛИЦІ
Після першого туру виборів у перемозі чинного мера столиці Віталія Кличка практично ніхто не сумнівався. Надто великим був відрив його від основних конкурентів. І все ж, вихід у другий тур саме Борислава Берези став для багатьох несподіванкою, адже екзит-поли після першого туру давали йому лише п’яте місце.
Утiм перемога жодного з кандидатів не віщувала столиці кардинальних змін. «Як Кличко не вміє керувати столицею, ми побачили», — зауважує відомий журналіст Сергій Руденко. — На жаль, на більше, аніж він нині робить, він не здатен. За рік він встиг злити свій УДАР Порошенку і балотуватися до Ради. Нині він член команди Порошенка». «Щодо Берези, то він — типовий продукт телепропаганди. За півтора року «Інтер» перетворив його на головного героя Євромайдану», — написав Руденко на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Утім Береза, оцінивши перспективи, вирішив здатися без бою. Бо Київ — це чи не єдине місто, де так і не відбулися публічні теледебати між конкурентами. Як наслідок, у столиці на виборчі дільниці прийшли тільки 28,35% — це один із найнижчих показників по всій Україні.
ПЕРЕМОГИ ОЧІКУВАНІ… І НЕСПОДІВАНІ
Справдилися прогнози і щодо Дніпропетровська, де арешт лідера «УКРОПу» і соратника одного з кандидатів Геннадія Корбана різко сконсолідував електорат Філатова і забезпечив йому перемогу над Олександром Вілкулом. «6 днів Корбана в СІЗО дали Філатову, певно, більше, аніж усі разом витрачені бюджети на мерську кампанію і на кампанію «УКРОПу». Прокуратура рулить на ринку політтехнологічних послуг. Гасло: «Не знаєте, як виграти вибори? Запитайте у Шокіна», — відреагував на результати перегонів і Сергій Руденко. Щоправда, як зазначають волонтери, багато в чому на результат виборів вплинув і «захисний пояс», організований Філатовим у день виборів: батальйон «Дніпро-1» затримав протягом дня кілька автобусів із Кривого Рогу з «тітушками», яких, очевидно, послали на підмогу конкурентові. Та й спостерігачі від «УКРОПу» на дільницях були навчені, помітивши підозрілу особу, викликали поліцію.
Очевидними стали перемоги кандидатів і в Павлограді та Запоріжжі. У першому випадку перемогла людина Рiната Ахметова, якому належать усі шахти в місті, Анатолій Вершина, в другому — головний інженер «Запоріжсталі» Володимир Буряк. Як пояснював свого часу відомий соціальний психолог Олег Покальчук, люди психологічно залежні від своїх роботодавців, оскільки наявність роботи гарантує виживання. Тому голосують за них.
Прогнозовано зберіг своє крісло і мер Львова Андрій Садовий, хоча авторитет екс-віце-спікера парламенту, «свободівця» Руслана Кошулинського значно виріс. Львів’яни між мером-розбудовником і мером-воїном прагматично обрали першого. За старих мерів проголосували в Полтаві, Сумах, Рівному, Херсоні. І не стільки тому, що так уже були задоволені їхніми результатами, скільки через те, що політичні сили не запропонували по-справжньому яскравих і харизматичних особистостей. Тож, обираючи між «злом відомим» і «злом невідомим», виборці зупинилися на першому варіанті.
Хоча така тактика спрацювала не скрізь. У Черкасах Сергій Одарич, який керував містом останні 9 років і в першому турі набрав майже вдвічі більше голосів, ніж найближчі суперники, несподівано поступився висуванцю від «Батьківщини» Анатолію Бондаренку. Не допомогли ні потік чорного піару на Анатолія Бондаренка в останні два дні перед виборами, ні скандал, коли Бондаренко в коридорі ТРК «Рось» побився з Одаричем, зламавши тому окуляри. «Високий антирейтинг чинного мера, який, за різними даними, складав до 30% виборців, очевидно, і став головною причиною поразки. Виборець, який був проти Одарича, прийшов на вибори. Очевидно, що місто втомилося від Одарича, а Одарич від міста, і справа навіть не в Бондаренку», — дійшли висновку журналісти місцевого видання «Кропива».
Нового мера отримав і Чернігів, де народний депутат від БПП Владислав Атрощенко обійшов представника «Нашого краю», чинного мера міста Олександра Соколова. І Ужгород, де екс-регіонал Богдан Андреєв, який ішов на вибори під прапорами «Відродження», взяв гору над Сергієм Ратушняком, який уже очолював місто. І Миколаїв, де перемогу кандидата від «Самопомочі» Олександра Сенкевича його суперник привітав ще до оголошення остаточних висновків. А от у Кривому Розі та Кіровограді можливе оскарження результатів — там підозрюються фальсифікації на користь одного з кандидатів.
ВІД ВИБОРІВ ДО ВИБОРІВ
Другий тур мав ознаменувати собою остаточне перезавантаження влади. Як зазначив Петро Порошенко, в абсолютній більшості міст перемогли представники коаліції, причому як на сході, так і на заході. «Це означає, що найближчим часом говорити про дострокові парламентські вибори не варто. По-перше, це не вигідно ні Президенту, ні самим депутатам. Та й навряд чи встигнуть вони до Нового року прийняти рішення про перевибори на весну. Але з наступного року можна передбачити активізацію цих процесів, і наступної осені такі вибори цілком можливі, бо до того часу від коаліції можуть залишитися ріжки та ніжки», — прогнозує політтехнолог Денис Богуш.
Очевидно, до того часу змінюватимуть і закон про вибори. Уже зараз лунає критика нової системи, оскільки деякі округи лишилися без кандидатів, а деякі — мають по кілька. Також керівник центрального виборчого штабу БПП Ігор Кононенко заявив, що вибори в два тури не виправдали себе, оскільки продемонстрували низьку явку людей. Так що Вибори-2015 можна назвати пробою пера. Що нам запропонують натомість — будемо дивитися.
Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО