БІЛЬШЕ НІЖ ЖЕСТ?

0
61

Рішення українського президента Віктора Януковича, прийняте ним цього тижня, про помилування Юрія Луценка, ув’язненого опозиційного політика, було гарним «жестом», як назвав його один із дипломатів у Києві. Однак за ним може і не бути інших конкретних кроків, щоб вгамувати зростаюче занепокоєння Європейського Союзу щодо політичних переслідувань та поступового регресу демократії в Україні за правління Януковича.
 На міжнародній арені Януковича все ще вважають лиходієм Помаранчевої революції 2004 року. З часу обрання президентом у 2010 році він приохотився до політики балансування на межі припустимого. Але після того, як Януковичу було встановлено кінцевий термін, до якого він повинен продемонструвати реальний прогрес і відданість цінностям ЄС, шанси його уряду на підписання вкрай важливих угод про асоціацію і вільну торгівлю з ЄС стали такими ж непевними, як доля ув’язненого лідера української опозиції Юлії Тимошенко. 
 На місці, у Києві, все говорить про те, що Янукович, чия популярність вдома стрімко падає, поки що не готовий звільнити Тимошенко, свою запеклу політичну противницю, яку він боїться.
 «Для Януковича питання звільнення Тимошенко поки що не стоїть», – говорить український аналітик Кость Бондаренко, який давав поради команді Януковича минулого року. «Янукович хоче виконати мінімум з того, що вимагає Захід. Він зробив прораховану ставку на те, що для Заходу буде достатньо звільнення Луценка, менш небезпечного для нього політичного діяча, ніж Тимошенко…доповнивши це деякими законодавчими реформами, які буде ухвалено невдовзі, щоб вирішити проблеми з проведенням виборів та занепокоєнням щодо залежності судів і прокурорів. «Звільнивши Луценка, Янукович сподівається, принаймні, залишити двері в Європу відкритими, щоб він зміг виграти час і продовжувати стравлювати Захід і Росію на Сході», – додає пан Бондаренко.
 Проте ані Захід, ані Схід не обдурити грубими методами Януковича. Росія рішуче прагне зберегти свій вплив на Київ, перш за все, зруйнувавши його євроінтеграційні прагнення. І поки Янукович сам випробовує терпіння ЄС, Москва не має жодних стимулів знижувати ціни на енергоносії для слабкої й неефективної української економіки, яка переважно залежить від імпортного палива.
 
Грубе захоплення влади, буяюча клептократія, широко-розповсюджена корупція та утиски демократії вдома продовжують ставити під загрозу шанси Києва на підписання угод з Брюсселем, хоча Янукович все ще називає їх першочерговим пріоритетом та частиною «європейського вибору» України.
 «Гра Януковича у покер не спрацьовує. Нас нею не обдурити», – зазначає один із західних дипломатів у Києві. – «Нехай Янукович не думає, що звільнення Луценка буде достатньо». Справді, почувши про звільнення Луценка, Єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле наголосив, що це був «перший важливий крок на шляху до вирішення проблеми вибіркового правосуддя». 8 квітня Білий Дім додав: «залишається зробити ще набагато більше. Ми закликаємо українську владу припинити всі політично-вмотивовані переслідування, здійснити всеохоплюючу судову реформу для гарантування того, що подібне вибіркове правосуддя не повториться, а також повністю запровадити рекомендації ОБСЄ, надані після парламентських виборів 2012 року».
 Торкнувшись цього питання під час брифінгу, радник Януковича із зовнішньополітичних питань Андрій Гончарук висловив надію, що останні кроки, вжиті Києвом для вирішення проблеми «так званого вибіркового правосуддя» та інші проблеми, демонструють, що було досягнуто прогресу на шляху створення правильної атмосфери для підписання угод з Брюсселем на Саміті ЄС, який має відбутися у Вільнюсі цієї осені. Навіть за таких умов, звільнення Тимошенко все ще вважається багатьма європейськими лідерами лакмусовим папірцем відданості Януковича демократії і цінностям ЄС.
 Проти героїні Помаранчевої революції, яка відбуває семирічний термін ув’язнення, засуджений західними лідерами як політично-вмотивований вирок, було висунуто й нові звинувачення (на думку багатьох, вкрай сумнівні), які варіюються від ухиляння від сплати податків до вбивства. Якщо її визнають винною, вона може провести за ґратами решту свого життя.
 «Очевидно, що Янукович не має бажання звільнити Тимошенко», – говорить її захисник Сергій Власенко. – «Ми сподіваємось, що її звільнять завдяки рішенню Європейського суду з прав людини, яке ми очікуємо у будь-який момент,…і що Захід знову не піддасться на обман Януковича. Захід повинен тиснути і надалі не лише щодо звільнення Тимошенко, але й системно тиснути щодо припинення використання політично-вмотивованих процесів в Україні і повернення країни на демократичний шлях».
 The Economist