Потрібні нові мізки і нові серця

0
27

Березень-2020 в українському парламенті відзначився багатьма позачерговими пленарними засіданнями, ротацією уряду та Генпрокурора, оперативним ухваленням законів.

Підсумки: Верховна Рада

Епідемія коронавірусу не лише змінила звичний спосіб життя людей, спорожнила вулиці українських міст і сіл, зупинила громадський транспорт, а й внесла корективи в роботу вищого законодавчого органу держави. Адже пандемія загрожує не лише медичними ускладненнями, а й економічними наслідками. Березень-2020 в українському парламенті відзначився багатьма позачерговими пленарними засіданнями, ротацією уряду та Генпрокурора, оперативним ухваленням законів, спрямованих на подолання епідемії COVID-2019, і стартом земельної реформи. У масках чи респіраторах, захисних окулярах та рукавицях, дехто  навіть у захисних костюмах, але українські депутати в умовах загальнодержавного карантину і надзвичайної ситуації таки змогли оперативно зібратися й ухвалити рішення, які стали результатом компромісу. Коронавірус одягає на обличчя маски, але руйнує політичні розбіжності та зрівнює всіх людей.

Нагадаємо, як розвивалися події у Верховній Раді. Ще до оголошення карантину на позачерговому засіданні 4 березня Верховна Рада 355 голосами відправила у відставку Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука та весь склад уряду і 277 голосами затвердила новий склад Кабінету Міністрів на чолі з 44-річним Денисом Шмигалем. Його призначення підтримали 291 депутат. У складі нового уряду залишилися і міністри з попереднього складу, зокрема міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Вакантні посади міністрів культури, економіки, енергетики, освіти і науки. 

Президент України Володимир Зеленський під час виступу в парламенті аргументував потребу зміни уряду так: «Потрібні нові мізки і нові серця».

Не продавати і не зливати справи

17 березня в Україні з’явився новий Генеральний прокурор. І вперше в історії ним стала жінка – відома юристка Ірина Венедіктова. Подання Президента про призначення нового Генпрокурора на позачерговому засіданні парламенту підтримали  269 народних депутатів. Двома тижнями раніше, на позачерговому засіданні 5 березня, Верховна Рада висловила недовіру та відправила у відставку попереднього очільника ГПУ Руслана Рябошапку (263 «за»), котрий обіймав цю посаду з 29 серпня 2019 року.

Президент пояснив народним депутатам у парламенті, що зміна Генпрокурора необхідна, «враховуючи ситуацію в нашій державі, необхідність забезпечення ефективної та високопрофесійної роботи всіх органів державної влади, особливо правоохоронних органів». Яскравою була і промова кандидатки на посаду Генпрокурора, котра з парламентської трибуни пообіцяла «не продавати і не зливати справи» і «не повертати прокурорських перевертнів». Однак проти призначення Венедіктової виступили дві фракції – «Європейська солідарність» та «Голос». Перед новим очільником ГПУ постануть нові, не  менші виклики. Недарма представник провладної фракції «Слуга народу» Олександр Качура перед голосуванням застеріг Ірину Венедіктову: «Ви можете увійти в історію золотими буквами, але якщо не будемо бачити рішучих дій з вашого боку, то доля, можливо, буде така само, як у попереднього Генерального прокурора». 

Того ж дня парламент призначив міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка (243 «за»), ухвалив зміни до законодавства у зв’язку з COVID-2019, передбачивши величезні штрафи громадянам за недотримання карантину – від 17 до 34 тисяч гривень, для посадовців – від 34 тисяч до 170 тисяч гривень. А для офіційно підтверджених хворих на COVID-2019 за зумисне зараження – від 17 тисяч до 51 тисячі гривень чи позбавлення волі на строк від шести місяців до трьох років. А якщо це призвело до смерті людини чи інших тяжких наслідків, порушнику загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі. 

Верховна Рада також спростила процедуру державних закупівель товарів для боротьби з коронавірусом, звільнила імпортні ліки та медичне обладнання від ввізного мита та ПДВ, внесла зміни до Податкового кодексу, які скасували штрафи за більшість порушень податкового законодавства, вчинені в період з 1 березня по 31 травня, заборонила до кінця весни всі перевірки бізнесу, дозволила держслужбовцям та іншим найманим працівникам виконувати свою роботу на період карантину з дому. 

Надалі парламент перейшов у режим роботи в комітетах, однак Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявив, що парламент не припиняє свою роботу: «Незважаючи на виклики, які є, ми продовжуємо працювати. Ми лише змінюємо режим нашої роботи». Водночас у будівлях Верховної Ради, за розпорядженням Разумкова, запроваджено жорсткий карантинний режим: вхід дозволено лише народним депутатам, їхнім штатним помічникам і працівникам апарату. Журналісти стежили за перебігом позачергових пленарних засідань Верховної Ради не з балкона – «ложі преси», як зазвичай, а з прес-центру, де велася пряма трансляція, і не мали змоги спілкуватися з депутатами в кулуарах, хіба що могли «зловити» їх на вулиці.

30 березня український парламент побив своєрідний рекорд: три позачергові засідання за день. На першому засіданні Рада прийняла «антивірусні» закони, зокрема, дозволивши застосовувати для лікування коронавірусу схвалені світовою практикою, але ще не зареєстровані в Україні методи, передбачила низку додаткових соціальних та економічних гарантій тим, хто нині на «передовій» у боротьбі з поширенням інфекції, передусім збільшивши виплати лікарям та іншим медпрацівникам. Також запровадили кримінальну відповідальність за незаконний експорт товарів медичного призначення, які потрібні для захисту людей під час епідемії. На другому засіданні депутати ухвалили закон про забезпечення харчуванням військовослужбовців (адже, на жаль, військові дії на сході України ще тривають) і питання обороноздатності, як завжди, першочергове.

Земельна ніч

Пізньої ночі – вже 31 березня – на позачерговому засіданні Верховна Рада підтримала законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, який у парламенті розглядали декілька місяців. За це проголосували 259 депутатів. До законопроекту було подано понад чотири тисячі депутатських правок, усі їх ще з грудня 2019-го ретельно обговорював профільний аграрний комітет, а з 6 лютого розпочали розглядати в сесійній залі. Зрештою, за документ у сесійній залі проголосували 259 народних депутатів. Категорично проти ринку землі виступили фракції «Опозиційна платформа – За життя» та «Батьківщина». Вони вже заявили, що оскаржать ухвалення закону в Конституційному Суді. Утім, перед фінальним голосуванням парламент підтримав низку поправок. Відтак ринок землі в Україні має запрацювати з 1 липня 2021 року, а не з 1 жовтня 2020-го, як пропонували раніше. Придбати землю зможуть громадяни України, територіальні громади, держава та юридичні особи. Питання щодо продажу української землі іноземцям буде винесено на всеукраїнський референдум. Із 2024 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності не може перевищувати 10 тисяч гектарів. 

30 березня Верховна Рада провела чергові ротації в уряді: звільнила з посади міністра очільників МОЗ та Мінфіну – Іллю Ємця Ігоря Уманського. У міністерських кріслах вони пробули менше місяця, лише 27 днів. Керівник МОЗ пропонував в умовах епідемії коронавірусу оголосити по всій Україні надзвичайний стан. Але ані Президент, ані уряд, ані парламент цю пропозицію не підтримали. Додали «масла у вогонь» і скандальні заяви Ємця про те, що від COVID-2019 «помруть усі пенсіонери» і що кошти в системі охорони здоров’я «треба виділяти на живих, а не на трупи». Уманському закидали перерозподіл бюджету в кризових умовах у «ручному» режимі. Нових очільників МОЗ та Мінфіну – Максима Степанова та Сергія Марченка – парламент призначив із другої спроби, в присутності Президента Зеленського. 

На позачерговому засіданні 30 березня Верховна Рада також ухвалила в першому читанні так званий «банківський закон», який називають «антиколомойським», оскільки він має унеможливити повернення наіоналізованого у грудні 2016 року «Приватбанку» бізнесмену Ігорю Коломойському. Президент Володимир Зеленський у своєму виступі перед депутатами відверто заявив, що ухвалення законів про банки і про землю є умовою МВФ для отримання Україною кредиту на боротьбу з COVID-2019 та розв’язання економічних проблем.

Бюджет надзвичайної ситуації

Водночас Верховна Рада не підтримала запропонований урядом законопроект про зміни до Держбюджету-2020, який передбачав низку заходів для протидії поширенню коронавірусної інфекції та підтримки економічної активності у країні, істотний секвестр та перерозподіл видатків державного кошторису. Для ухвалення рішення забракло три голоси – 223 за необхідних 226. Законопроект відправлено для доопрацювання до бюджетного комітету.
 «Бюджет, який ми сформували, – це бюджет надзвичайної ситуації в умовах глобальної пандемії», – заявив у парламенті Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Запропоновані зміни не передбачали скорочення видатків на армію та обороноздатність, фінансування медицини. Натомість уряд пропонував тимчасово обмежити зарплати всім посадовцям на час боротьби з коронавірусом – 10 мінімальних зарплат (тобто трохи більш як 40 тисяч гривень), зменшити капітальні видатки органів центральної влади, скоротити кошти на відрядження посадовців. А також створити Фонд боротьби з коронавірусом у загальному обсязі 97,1 мільярда гривень. 

Передувала позачерговому засіданню 30 березня зустріч Президента Зеленського з лідерами депутатських фракцій і груп, що відбулася 26 березня. Попервах називали більш ранні дати позачергового – четвер, 26 березня, згодом суббота, 28 березня, чи неділя, 29-го. Але через те, що у депутатів було дуже багато зауважень до змін до бюджету, як розповів зранку 30 березня на Погоджувальній раді Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, у парламенті працювали над узгодженням законопроекту всі вихідні – і вдень, і вночі. Не секрет, що під час обговорення змін до бюджету депутати-мажоритарники завжди прагнуть збільшити й виділення коштів на «свої» округи. 

Не виключено, що наступного тижня Верховна Рада знову збереться на позачергове засідання, на якому мають затвердити доопрацьовані зміни до Держбюджету-2020. «Ми взяли бюджет на доопрацювання, щоб почути пропозиції та поправки. Упевнений, він буде проголосований через 7–8 днів, – заявив Прем’єр Денис Шмигаль на одному з телеканалів. – Ми зберегли практично всі основні видатки, водночас запропонувавши наповнити Фонд на 97,1 мільярда гривень». Законопроект ще має доопрацювати парламентський бюджетний комітет спільно з урядом. На думку прем’єра, парламент не підтримав зміни до Держбюджету через відсутність багатьох депутатів на засіданні фракцій, тож вони не змогли детально ознайомитися з документом.

Юліана ШЕВЧУК

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here