American Interest: США ігнорують Україну, яка повністю заслужила підтримку

0
31

Після всіх скасованих і непризначених зустрічей на високому рівні в українців є всі причини думати, що адміністрація Трампа їх уникає.
Президент України Володимир Зеленський здобув важливу політичну перемогу, добившись повернення 76 українців, які були заручниками сил Росії й її маріонеток. Днями Держсекретар Майк Помпео повинен був приїхати в Київ, де він міг похвалити зусилля Зеленського й запропонувати недвозначну підтримку США для України. Але Помпео скасував поїздку через заворушення у Багдаді, – пише American Interest. Рішення американського дипломата зрозуміле, зважаючи на складну ситуацію в Іраку й загрозу для американського посольства там. Але він вже вдруге відклав поїздку в Київ. В листопаді він теж це зробив через скандал навколо імпічменту. Президент США Дональд Трамп теж повинен був зустрітися із Зеленським у Варшаві минулого вересня. Але він теж скасував свій візит через загрозу, що ураган вдарить по східному узбережжі США. У Зеленського була дивна зустріч з Трампом у Нью-Йорку в кулуарах Генеральної асамблеї ООН. Хоча йому давно обіцяли зустріч в Овальному кабінеті. Буде не дивно, якщо українці почнуть думати, що американські чиновники уникають їх.
На додачу колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, який обійняв цю посаду тимчасово після дострокового відкликання Марі Йованович, теж пішов у відставку. Тейлор дав свідчення у справі про імпічмент, а Трамп за це звинуватив його у тому, що він не був його “прихильником”. Помпео ніколи не заступався за свого посла в Києві. Зараз відставка Тейлора була нібито пов’язана з тим, щоб уникнути можливості появи його на фото з Помпео під час очікуваного візиту в Київ. Але візит скасували. Тож з Тейлором чи без, але не буде ніяких фото Помпео в українській столиці. Натомість посольство США в Києві лишилося в руках заступника голови місії. Й нічого не вказує на те, що Білий дім призначить когось послом найближчим часом. Зеленський, напевне, дивується, в чому проблема. Все це надзвичайно гірко, оскільки президент України заслуговує на похвалу не лише за визволення українців з російських в’язниць, а й за антикорупційні й інші реформи. Президент України виправдано може почуватися ізольованим навіть серед дружніх країн на Заході. Несправедливо втягнутому в скандал навколо імпічменту в США, йому довелося мати справу ще й зі зневагою Дональда Трампа до України. На додачу український президент відчуває дедалі більший тиск європейських лідерів, які вимагають “закінчити” конфлікт з Росією, щоб їхні країни могли скасувати санкції й повернутися до звичних справ з Путіним. Весь цей тиск призвів до того, що під час інтерв’ю Time Зеленський сказав: “Я не довіряю нікому”. Видання нагадує, що він став президентом після того, як здобув підтримку 73% голосів минулого квітня. Обмін ув’язненими як крок в бік завершення війни з Росією був важливою частиною його передвиборчої кампанії. Нещодавній обмін був вже другим. Адже 7 вересня додому повернулися 35 українців, яких незаконно утримувала Росія. Щоб визволити співвітчизників, Зеленський відпустив 124 людей, яких українські сили схопили під час боїв. Серед них були 5 колишніх бійців загону “Беркут”, яких звинувачують у вбивстві сотні учасників протестів на Майдані в 2014 році. Їхня передача російській стороні означає, що вони ніколи не постануть перед судом за свої злочини. У вересні під час обміну Росія наполягала на передачі їй Володимира Цемаха, який потрібен був слідчим в Нідерландах у справі про знищення рейсу MH17. Звільнення Цемаха викликало шквал критики на адресу Зеленського, оскільки Москва не співпрацює зі нідерландським слідством. Останній обмін ув’язненими теж викликав хвилю обурення.
Видання пише, що потрібно пам’ятати про більш широкий моральний контекст. Всі проблеми почалися тому, що Володимир Путін наказав своїм військам вторгнутися в Україну в 2014 році: спочатку в Крим, а потім на Донбас, де війна триває досі. За майже 6 років боїв понад 14 тисяч людей загинули, а ще 2 мільйони – були змушені переїхати. Путін несе повну відповідальність за це. Зеленський добився свободи для українців, які нічого не порушили або захищали свою країну від російських загарбників. Путін же добився визволення з українських в’язниць людей, в яких руки в крові. Вони були під слідством, звинувачені або підозрювані у причетності до різних звірств, таких як знищення MH17 або холоднокровному вбивстві демонстрантів в Києві. Те, що Путін вимагав звільнення таких людей, багато говорить про його цінності чи їх відсутність. Якщо Зеленський заслуговує на похвалу, то Путін – ні. Зрештою, якби російський президент не влаштував вторгнення в сусідню країну, всі ці люди не були б у російських в’язницях, а всі загиблі в наслідок його агресії були б досі живі. Поки Путін не виведе всі російські війська з української території включно з Кримом й не припинить атаки проти України, всі західні санкції повинні бути в силі або й навіть посилені. Минулого тижня Путін відправив перший потяг в окупований Крим через міст, який був збудований з чітким порушенням українського суверенітету й територіальної цілісності.
Не зважаючи на його згоду на обмін ув’язненими, Путін лишається тим же огидним автократом, відповідальним за вторгнення в сусідні країни, за порушення прав власного народу, за вбивство невинних мирних людей в Сирії, а також за втручання у американські вибори й політику. Зеленський з іншого боку заслуговує американську підтримку у протистоянні проти досі загрозливого російського лідера, а також в реформуванні своєї країни. Не треба плутати: Україна і Зеленський – це хороша сторона, а Путін і його оточення – погана. Якби Держсекретар Майк Помпео таки приїхав в Київ, він би отримав змогу показати, що знає про цю різницю.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here