Турне із присмаком банкнот

0
272

На початку нинішнього тижня Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вирішив зосередити всі свої сили, аби зняти де-факто економічну блокаду нашої держави, а також реалізувати свій амбітний план — вдало провести оголошену ним приватизацію. Прем’єрський літак із головним пасажиром на борту вирушив у турне за океан: до Сполучених Штатів Америки, Канади, а також Великобританії. Головна мета — участь у Першій інвестиційній конференції Україна—США. Потенційним інвесторам Яценюк рекомендує звертати увагу насамперед на майнові комплекси провідних українських підприємств, які виставили на продаж.

НАШ КОЗИР — ДЕШЕВА РОБСИЛА!
Процес залучення іноземних інвестицій до української економіки в усі часи проходив непросто: закордонні бізнесмени боялися ризикувати своїми грішми у надзвичайно непрогнозованій країні з великим рівнем корупції. А ті, хто не боявся і намагався грати у нас за нашими правилами, переважно орієнтувалися на швидкий, іноді умовно легальний заробіток, а не на серйозні довготермінові проекти. Сьогодні ж, із початком воєнних дій на сході країни, ситуація додатково загострилася.
«Бізнесмени у цілому світі знають про військовий напад Росії на нашу країну, тож не дивно, що мало хто з них готовий вкладати гроші у зону воєнних дій, — каже старший науковий співробітник Інституту світової економіки Петерсона Андерс Ослунд. — Як наслідок, чисті прямі іноземні інвестиції, які до початку бойових дій становили 3% від ВВП, випарувалися. Це означає скорочення ВВП країни на 3%».
Українська делегація для розмови з потенційними інвесторами знайшла ноу-хау. Оскільки зупинити війну односторонньо неможливо, так само, як і окупацію нашого півострова, то ми вирішили достукатися зi своїми пропозиціями до певної цільової аудиторії. «Ми сфокусуємося на транснаціональних компаніях, — сказав міністр економіки Айварас Абромавічус. — Це структури, які присутні у більшості країн світу, у тому числі і з великими геополітичними ризиками. Вони звикли до цього. Вони знають, що рано чи пізно будь-які турбулентності закінчуються. Тому всі такі інвестори із Заходу — довготермінові, всі вони інвестують у тривалу перспективу».
Окрім транснаціональних корпорацій, яким нині хочуть розчистити дорогу в Україну, урядова делегація апелює також до фондів прямих інвестицій. «Вони також готові брати на себе ризики у країнах із непростою геополітичною обстановкою, — переконаний Абромавічус. — Останні кілька років у світі спостерігався бум цін акцій на біржах. Більшість із цих фондів заробили непогані прибутки, у них автоматично зросла толерантність до ризику. Вони готові нині йти у більш ризикові ринки. Декілька фондів прямих інвестицій вже об’єдналися і висловили свій інтерес до приватизації українських підприємств».
На думку чиновника, серед секторів, які цікаві для інвесторів, лідирують експортні галузі економіки, зокрема ІТ та аграрний сектор. Підсилює інтерес до нашої держави і дешева гривня. «Інвестори хочуть тут виробляти та експортувати», — заявив міністр економіки.

НАЙКРАЩЕ — БЕЗКОШТОВНО
Америка до української ініціативи поставилася уважно. «Наша мета — зробити Україну привабливішим місцем для ведення бізнесу. Адже це забезпечить зростання економіки країни, процвітання робітників і їхнiх сімей, а також виконання обіцянок неймовірної української революції», — цю фразу, яку за контекстом мав би сказати хтось із вітчизняних високопосадовців, ми почули з уст міністра торгівлі США Пенні Прітцкер.
На її думку, американський приватний сектор має відігравати відчутну роль у стабілізації українських ринків. Арсеній Яценюк на відкритті бізнес-форуму запропонував вкладати кошти у наше сільське господарство, енергетичний сектор та інфраструктуру. «Щоби підтримати бюджетників, нам потрібен дуже сильний і сучасний приватний сектор, — сказав він, звертаючись до американської аудиторії. — Нам потрібен ваш досвід, ваші технології, ваші фахівці на місцях».
Але найбільше керівникові української делегації потрібні просто гроші. А саме — 15,3 млрд. доларів. Користуючись наданою йому трибуною, Арсеній Яценюк закликав кредиторів погодитися на пропозицію України з реструктуризації зовнішнього боргу на цю суму. «Я прошу кредиторів об’єднатися і бути конструктивними, — сказав Яценюк. — Це реальна допомога населенню України. Прошу погодитися, це критично важливо».
Як відомо, Україна пропонує кредиторам списати близько 40% нашого державного боргу, а виплату суми, що залишилася, відтермінувати. Комітет кредиторів, до якого входять американські інвестиційні фонди Franklin Templeton, T. Rowe Price, TCW Group і бразильский банк BTG Pactual, на разі погоджуються лише на відтермінування погашення держборгу до 2019 року.

АГРЕСОР І РУЙНІВНИК
Найбільші економічні проблеми України мають російське коріння. Таку думку висловив відомий економіст Андерс Ослунд. «Анексія Криму позбавила Україну 4% її ВВП, — сказав економіст. — Потім проросійські озброєні сили окупували територію на Східній Україні, на яку у 2013 році припадало 10% ВВП країни. Виробництво на Донбасі обвалилося на 70% і це вартувало Україні втрати 7% ВВП».
Але Росія воює з нашою державою не лише зброєю. «Починаючи з 2013 року російські торговельні санкції скоротили обсяги українського експорту до РФ на 70% — що на 18% знизило загальний експорт України, — продовжує Ослунд. — Тільки торік експорт України до Росії — який становили машинне обладнання, сталь, сільськогосподарські товари і хімікати — скоротився наполовину. Матеріально-технічні питання, відсутність комерційних зв’язків і спеціалізація деяких продуктів означає, що цей товар не міг бути перенаправлений на інші ринки збуту у короткотерміновій перспективі. Я підрахував, що ці втрати відповідають зниженню 6% ВВП України».
Відтак, за підрахунками Ослунда, загальні втрати внаслідок російської агресії становлять 16% від ВВП України. Це і є та загальна сума, яку Україна втратила з початку 2014 року. «Безперечна, але незаявлена мета Росії — переконатися, що демократична Україна не впорається з проблемами, і водночас не бути очевидно винуватою у її проблемах», — резюмує Осланд.
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ