Від українців приховували, наскільки вони європейські

0
140

Професор Єльського університету Тімоті Снайдер відомий в Україні своєю активною позицією дослідника, який прагне розкрити світові справжню історію страждань української нації та інших народів Європи в ХХ столітті. У своїй монографії “Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним” ще в 2010 році вчений зламав стереотипи радянської історії, описавши, як тоталітарний режим Кремля разом із фашистською Німеччиною намагалися перетворити цілі нації Східної Європи на криваву статистику. Днями професор Снайдер був нагороджений за свою наукову роботу та активну громадянську позицію поважною премією Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів у Вашингтоні, яка сприяє розвитку української культури у світі. У своєму дуже напруженому графіку Тімоті Снайдер знайшов час, щоб відповісти на кілька запитань кореспондента Укрінформу.
– Пане професоре, сьогодні попри безліч доказів масштабних фальсифікацій радянських істориків Кремль продовжує спиратися на основи історії СРСР, вважаючи Україну безумовною зоною свого впливу. Як можна пояснити такі дії Москви?
– Радянська історія – це те, до чого нинішня російська влада ставиться дуже перебірливо. Для сучасного керівництва РФ, так само як для української влади, а також для влади будь-якої країни на пострадянському просторі є сенс підійти до радянської історії з усією відповідальністю.
Боюся, нинішні події свідчать про те, що Кремль не хоче сприймати цей підхід серйозно та відповідально. Він вдається до своєї давньої тактики: виділяє ті речі, які вважає цікавими для себе, ставиться до історичних фактів селективно, тобто обирає те, що, на його думку, допоможе обгрунтувати агресивну поведінку РФ, підключаючи до цього інструменти пропаганди.
– Якщо говорити про “радянську інтерпретацію” минулого України, як Ви вважаєте, наскільки важко їй буде відновити правду власної історії?
– Звичайно, це буде зробити дуже важко, знадобиться чимало зусиль. Знаєте, довести істину іноді буває взагалі неможливо. Але треба віддати належне, на цьому напрямі працює багато істориків, журналістів, а також просто небайдужих до України людей, кожен з яких намагається зробити свій внесок, щоб наблизитися до істини.
Українська історія є дуже складною, надто цікавою та неймовірно багатою. Українці мають гарну причину хотіти вивчати своє минуле, аби не тільки відчувати гордість за нього, що було би доречним, але також зрозуміти, як вони пов’язані з історією Заходу, історією Європи. Українцям також важливо знати, якою мірою їхнє минуле перепліталося з усіма основними історичними процесами, що відбувалися в Європі. Отже, це виклик, який натомість розкриває інший світогляд.
– Існує твердження, що майбутнє держави залежить від її минулого. Чи згодні Ви з ним?
– І так, і ні. Як казав колись Карл Маркс, ми всі творимо історію, але не в тих умовах, які можемо обрати власноруч. Так, історія має велике значення: чи то здатність усвідомити її, чи то спроможність побачити можливості, що вона нам дає. Зараз настав момент для України, яка отримала можливість переломити хід своєї дуже важкої історії. Питання зараз у тому, чи зможуть українці скористатися цією можливістю.
Ярослав ДОВГОПОЛ,
Вашингтон