“Переклад – не ремесло, а – мистецтво!”

0
179

“Переклад – не ремесло, а – мистецтво!”
Алекс Бабич, англо-російський перекладач,
сертифікований АТА (Американська спілка перекладачів)

Саме в той день, коли православні та греко-католики відзначають свято Свв. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, Міжнародна федерація перекладачів святкує 30 вересня – день Св. Ієроніма (Яреми) – як Міжнародний перекладацький день. Нещодавно від листівкового ґіґанта Hallmark у продаж надійшли відповідні поштівки під гаслом „Багато мов – одна професія”.
Св. Ярема (347-420) народився у містечку Стридон (Далмація, сучасна Боснія) за триста років до того, як туди прийшли білі хорвати з України. Він відомий тим, що наприкінці  IV ст. зробив латинський переклад Святого Письма (з арамейської та старо-грецької), яким Римо-католицька церква послуговується й доcі. „Ще з часів моєї юності я перекладав не слово, а ідею”, – писав Св. Ярема в 404 році, схиливши терези в перекладацькій суперечці між буквалізмом і лібералізмом у бік останнього. Св. Ярема – опікун перекладачів і бібліотекарів.
Перекладач – професія небезпечна. Плутарх у своїй книжці про правителя Афін, стратега часів грецько-перських воєн Фемістокла зазначає, що той, за згодою народу, схопив і стратив тлумача лише за намір перекласти грецькою мовою варварські укази. Це був один з учинків, за який Фемістокл заслужив похвалу від народу-„демосу”. А ось ще дві відомих страти перекладачів. Причина звикла: переплетіння релігії та політики. Французький перекладач Біблії Етьєн Доле був засуджений на смерть за вживання в перекладі декількох слів, яких бракувало в оригіналі. Англійський перекладач Вільям Тиндейл мав гріх переклати Св. Письмо у той час, коли король Генріх VIII дозволив існування лише одного перекладу. Доле спалили у Парижі, Тиндейл “cмажився” на яcкравому багаттi в Антверпені. Ці страти мали місце в той час, коли відлучений від церкви Мартін Лютер переклав Біблію німецькою і переклад лише за 20 років видавася 400 разів! Уже в наш час, наприкінці ХХ ст. віроломно вбитий Гітоші Іґараші – японський перекладач „Сатанинських віршів” Салмана Рушді.
Та годі про сумне.
„З перекладу розгалузились усі науки” – цю цитату Джордано Бруно подає Джон Флоріо (1603), сучасник Шекспіра, перший упорядник італійсько-англійського словника, перекладач „Декамерона” Бокаччo англійською мовою в епоху царювання Єлизавети І. Цю ідею перси втілили в життя набагато раніше: y VIII-X ст. у м. Юндішапур (Персія) існувала школа, в якій несторіанські християни розмовляли грецькою, євреї – гебрейською та арамейською, індійські вчені – санскритом. За час свого існування в школі здійснили переклади кращих здобутків науки і культури на арабську. Правда, саме там, ці здобутки набули свого орієнтального забарвлення.
І про машинний переклад (МП): ним здійснюється лише бл. 1% (одного відсотку) від загального обсягу перекладацького продукту. Не тягне машина. У жовтневому виданні (2010) Wall Street Journal надибуємо: „Ця послуга (МП) задовольнить лише туриста або тих, кому треба перекласти листа від далекої родички з-за океану.”
Знову, на жаль, повіяло сумом від політики „ригів”: якщо далі так піде то всі українці (які послуговуються рідною мовою) стануть мимовільними перекладачами у своїй власній країні.

Підготував Віктор ПАЮК,
сертифікований АТА англо-український перекладач

Від редакції «Українського Слова»

Віктор Паюк нещодавно відзначив День народження. Ми щиро відаємо пана Віктора з цим торжеством й бажаємо йому міцного-преміцного здоров’я, усіляких гараздів й творчих здобутків на перекладацькій ниві. Щасти!