1025 років тому Київська Русь стала справжнім центром православного християнства. Ця місія продовжується і нині

0
275

Ювілей 1025-ліття хрещення Київської Русі-України зібрав людей з різних куточків Сполучених Штатів Америки до духовного центру — митрополії Української Православної Церкви США у м. Саут Баунд Брук штату Нью-Джерсі. У суботу, 10 серпня 2013 р., високопреосвященніший митрополит Антоній, первоієрарх Української Православної Церкви США та місцеблюститель Української Православної Церкви в діаспорі разом із преосвященнішим єпископом Даниїлом, правлячим ієрархом Західної єпархії, головою Консисторії УПЦ США у молитві разом із 40-ка священиками та сотні вірних відзначили ювілей 1025-ліття хрещення Київської Русі.
Свято-Андріївська українська православна церква-пам’ятник у м. Саут Баунд Брук штату Нью Джерзі стала місцем для Божественної Літургії та освячення води після служби. До речі, у крипті церкви спочиває тіло патріарха Мстислава, а на цвинтарі упокоїлись у Господі майже 10 000 українців, які жили в США.
Божественна Літургія розпочалась о 10 годині ранку, після прибуття митрополита Антонія та єпископа Даниїла. Протоієрей Юрій Сівко, настоятель Свято-Андріївської церкви-пам’ятника, привітав владик, духовенство та вірних УПЦ США із святковою Божественною Літургією св. Івана Золотоустого. У відповідь на привітання о. Юрія митрополит Антоній пригадав шлях до християнства на територіях давньої Київської Русі та важливість цієї історичної події 988 року на покоління українських християн з усього світу, особливо у Сполучених Штатах Америки.
Священнослужителі молитовно відслужили Божественну Літургію, під час якої чотири хори почергово співали. Хор Свято-Андріївської церкви-пам’ятника разом із хористами Свято-Юрієвської православної парафії із м. Ярдвил, Нью-Джерсі.; української православної катедри св. Володимира із м. Філадельфія, Пенсильванія, та церкви св. Івана Хрестителя із м. Джонсон Сіті, Нью-Йорк. За чудовий спів їм щира молитовна подяка від Української Православної Церкви США.
По завершенні Божественної Літургії митрополит Антоній та єпископ Даниїл зачитали присутнім послання Постійної конференції українських православних єпископів поза межами України з нагоди ювілею хрещення Київської Русі.
По завершенні молитовних служб у Свято-Андріївській церкві-пам’ятнику, процесія ієрархів, священнослужителів та мирян пройшла довкола храму, зупинившись перед входом до мавзолею Святого Воскресіння,  де пролунала «Вічна пам’ять» патріарху Мстиславу та митрополита Івану (Теодоровичу) та іншим ієрархам, духовенствуі вірним УПЦ в США, що поховані на цвинтарі св. Андрія.
Відтак процесія рушила до Свято-Преображенської каплиці, що знаходиться неподалік від церкви-пам’ятника, на молебень із водосвяттям, який здійснили ієрархи. Варто згадати факт, що ціла Молитовна сежка при Центрі митрополії св. Андрія була нещодавно відреставрована місійною групою Вищої школи, яка провела цілий тиждень у митрополії у молитві та праці.
Під час молебня співав хор Свято-Андрієвської церкви під керівництвом Михайла Андреця.
Пізніше вся громада зібралася в Українському культурному центрі Історично-наукового комплексу УПЦ США на офіційний обід.
Директoр Українського музею Нью-Джерсі Наталя Гончаренко провела святкову програму, закликаючи всіх присутніх згадати молитовні події 1025 років тому назад. Владика Даниїл промовив до трьохсотої громади, наголошуючи на історичне, культурне, а особливо на духовне значення цього святкування.
Генеральний консул України в м. Нью-Йорку Ігор Сибіда красномовно привітав присутніх із 1025-річницею хрещення України. Після цього єпископ Даниїл виголосив привітання від Юрія Сергеєва – посла України при Організації Об’єднаних Націй.
Виступаючі наголосили, що урочистості з нагоди 1025-річчя хрещення Київської Русі – чудова нагода відійти від буденних клопотів та звернутися до духовних витоків і традицій, які впродовж багатьох століть становили серцевину ідентичності українців.
Осягаючи динамічний шлях історії, ми бачимо велич історії, культури, понад тисячолітній поступ України, прагнення до інтелектуального та духовного збагачення, взаємної оборони від лихолітніх вторгнень, що посягали на нашу свободу та християнські цінності.
Прийняття християнства як державної релігії було доленосним історичним актом, який вивів Київську Русь на новий цивілізаційний рівень, визначив її місце у колі християнських держав, дав могутній поштовх для розвитку нової якості та змісту культури, політичних і громадських інститутів.
В історії багатьох народів був свій просвітитель із апостольською місією. Для всіх православних таким провідником виявився Великий рівноапостольний князь Володимир. Як мудрий політик, він прагнув утвердити Київську Русь рівноправною державою серед своїх сусідів.
Місія князя Володимира здійснювалася не в духовній пустелі. За переказами першим благовісником віри Христової на сучасних землях України був апостол Андрій Первозванний.
У перші століття нової ери, перебуваючи на засланні у Криму, у складних умовах проповідували Слово Боже видатні християнські діячі.
Слід також згадати, що у цьому році християнський світ відзначає 1150-ту річницю початку місії рівноапостольних Кирила і Мефодія, які, створивши слов’янську абетку, зробили доступним для слов’янських народів Святе Письмо.
За більш ніж століття до Володимира Великого хрещення прийняв київський князь Аскольд. Християнкою була й бабуся святого рівноапостольного князя – свята княгиня Ольга.
Не дивно, що зерна євангельських слів осіли на підготовлений ґрунт, і з Києва по всій Русі стрімко проходило хрещення народу.
За короткий час Київська Русь стала справжнім центром православного християнства. Ця місія продовжується і нині.
Християнство збагатилося на Русі здобутками місцевої культури, підживлюючи її власним колоритом.
Цей синтез сприяв виробленню неповторного стилю в літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі й музиці.
В результаті вже у перше сторіччя після офіційного прийняття християнства як державної релігії Київської Русі були створені такі шедеври світового значення, як Софія Київська, «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона, Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври, «Повість минулих літ».
Київська християнська держава стала повноправним суб’єктом міжнародних відносин, про що, зокрема, свідчать численні родинні зв’язки київських князів із королівськими домами Європи та візантійськими імператорськими родинами, які мали, передусім, політичне значення.
Велику роль у розвитку національних традицій відіграли в XVI-XVII століттях церковні братства та школи.
У козацьку добу, особливо під проводом Богдана Хмельницького, а саме у колі церковних інтелектуалів була усвідомлена безпосередня спадковість козацького народу з Київською Руссю.
Важко переоцінити вплив православного християнства на суспільну мораль і правову свідомість наших пращурів.
Наша духовна культура завжди демонструвала і продовжує демонструвати сьогодні толерантне ставлення до інших культур і релігій, ініціювала й ініціює вагомий, взаємозбагачувальний, безперервний культурний діалог зі світом.
Спільні риси в культурах багатьох європейських народів дають право говорити про європейську ідентичність, яка за своєю суттю є християнською, та стверджувати, що українці – її носії.
Без української ікони, української церковно-храмової архітектури, українського хорового співу та українського чернецтва неповним є уявлення про європейську цивілізацію.
Наступне привітання було від  Всеволода Саленка із Української федеральної кредитної спілки, у якому згадується важливість УПЦ США у вихованні християн у православному дусі серед українців Північної Америки та всього світу. На завершення п. Саленко дав грошову пожертву кредитівки на потреби УПЦ в США.
Святкування завершилось молитвою «Боже великий, єдиний», виконаною збірним хором під орудою п. Михайла Андреця.
За матеріалами прес-служби Консисторії УПЦ в США підготував
Ізидор СТАРИЦЬКИЙ,
«Українське Слово»