«ВЕРБА Б’Є, НЕ Я Б’Ю, ЗА ТИЖДЕНЬ – ВЕЛИКДЕНЬ…»

0
173

Якось  повільною ходою весна вступає цього року в свої права, але вже дихається на повні груди її ароматами, і ми стаємо свідками великого Господнього дива – оновлення і оживлення всього земного. Усе це тільки доповнює те, що в свій час, в суботу перед урочистим входом в Єрусалим Ісус Христос  воскресив Лазаря у Віфанії, який лежав чотири дні у гробі. У святковому тропарі саме на Вербну неділю співається : «Всезагальне воскресіння засвідчивши, Ти, Христе Боже, перед Своїми стражданнями воскресив Лазаря. Тож і ми, неначе діти, знаки перемоги несучи, до Тебе, переможцю смерті, гукаємо: осанна у високості, благословен хто йде в ім’я Господнє!». Особливістю цього свята є освячення на утрені, після євангельського читання, розквітлого фінікового та пальмового гілля (ваїй), а у нас — верби. Звідси назва — Неділя ваїй (цвітоносна) або Вербна неділя; на Заході одна з назв — Пальмова неділя.
Святочний настрій і дух  Вербної неділі панував у православній  церкві Святої Покрови Київського Патріархату в Чикаго. Усім нам надовго запам’ятається служба Божа, повчання настоятеля  церкви архимандрита Питирима, освячення лози священниками  о. Олексієм, о. Михайлом, о. Стефаном, о-дияконом Борисом, о-дияконом Джеймсом. 
Свято продовжувалося в парафіяльній залі, де сестрицтво, яке очолює Валентина Костюк, частувало всіх смачним пісним обідом. Люди з задоволенням обмінювалися побажаннями здоров’я, щасливого життя, примовляючи: «Верба б’є, не я б’ю, за тиждень – Великдень, уже недалечко червоне яєчко».
Ольга ВИННИЧУК,
Чикаго