Новий етап виборів у США

0
40

Обидві партії визначилися з потенційними віцепрезидентами

Третього листопада в США очікується голосування на виборах президента. В зв’язку з коронавірусною кризою досі невідомо, чи відбудуться вибори  в класичному форматі, чи триватимуть у форматі поштового голосування, та наскільки реальним буде проведення повномасштабних виборів  у Америці.

Однак на даному етапі, за два місяці до дня виборів, відомі не лише імена кандидатів у президенти, якими стали чинний президент США Дональд Трамп та віцепрезидент часів Барака Обами, Джо Байден, а й імена членів їхніх команд, зокрема кандидатів у віцепрезиденти, що дає змогу робити більш конкретні прогнози щодо виборчих тенденцій у країні.

ЩО З РЕЙТИНГАМИ?

Нині в публічному просторі триває активне обговорення й порівняння рейтингів Дональда Трампа та Джо Байдена. За даними останніх загальнонаціональних опитувань, представник республіканської партії наразі програє своєму опоненту від демократів: рейтинг Джо Байдена становить приблизно 50%, Трампа — приблизно 42%. Зазначимо, що за останній місяць відстань між позиціями в кандидатів дещо скоротилася, однак, на думку експертів, ми споглядатимемо неодноразові зміни в рейтингах на користь то одного, то другого кандидата, сталими вони навряд чи будуть.

Аналізуючи процеси в США, маємо розуміти, що результати голосування відрізняються в залежності від штатів, адже до уваги береться не лише загальнонаціональне голосування, а й перевага серед представників виборців, окремо закріпленим за кожним зі штатів. Так, наприклад, у традиційно республіканських — червоних штатах ( Канзас, Техас, Алабама тощо) на виборах підтримуватимуть чинного президента Трампа, що підтверджують результати опитувань, у традиційно демократичних — синіх (Каліфорнія, Іллінойс, Нью-Йорк тощо) — Джо Байдена. Певну інтригу має ситуація в третій групі штатів, тих, які традиційно заздалегідь не мають преференцій щодо конкретної партії. В Сполучених Штатах їх називають фіолетовими. На минулих виборах президента 2016 року до їх числа відносили 14 штатів:  Арізону, Флориду, Айову, Мічиган, Північну Кароліну, Огайо, Пенсильванію, Вісконсин, Колорадо, Мен, Міннесоту, Неваду, Нью-Гемпшир, Віргінію.  Сумарна кількість виборців у цих штатах становить 171, у той час як червоні штати дають 180 виборців, а демократичні — 187. У 2016 році Дональду Трампу вдалося перемогти Гіларі Клінтон великою мірою завдяки тому, що він зміг отримати перемогу в більшості невизначених штатів, здобувши голоси 126 виборців. Тож, незважаючи на те що на загальнонаціональному голосування Гіларі Клінтон перемогла з відривом у 3 млн людей, президентське крісло посів Дональд Трамп.

Нині останні опитування демонструють перемогу Байдена в 10 штатах, Трампа лише в 4 із невеликим відривом, однак передвиборча кампанія триватиме ще принаймні 2 місяці, й активна агітація не припинялася.

КАМАЛА ХАРРІС ЧИ МАЙК ПЕНС?

Визначною подією серпня стало те, що обидва кандидати в президенти нарешті визначилися зі своїми претендентами  на посаду віцепрезидента США, який обирається одночасно з президентом США, надалі очолює сенат країни та може замінити президента в разі його смерті, відставки або звільнення до чергових виборів.

Нещодавно під час урочистого зібрання представників республіканської партії в форті Мак-Генрі, Шарлоттауні, кандидатом у віцепрезиденти США було повторно обрано Майка Пенса, який обіймав відповідну посаду з 2016 по 2020 рік.

Він відомий як прихильник консервативних поглядів, вважає себе релігійною людиною. В минулому шість разів ставав членом палати представників сенату США від республіканської партії, а з січня 2013 року працював губернатором штату Індіана. «Пенс працює на президента, який наполягає на тому, щоб бути в центрі уваги, і він дуже обережно відступає, щоб не дратуватиТрампа», — каже Джоел Гольдштейн, професор права в університеті Сент-Луїса, автор книжки про віцепрезидента.

Під час своєї промови в форті Мак-Генрі Майк Пенс неодноразово зазначав, що Дональд Трамп, «бачить Америку нацією, що принесла світу більше добра, ніж будь-яка інша, і заслуговує набагато більше подяк, ніж скарг», та закликав голосувати за нього. Віцепрезидент США виступив з гострою критикою «лівої» демократичної партії, яка «прагне до всеосяжного держконтролю, коли республіканці прагнуть до свободи».

 Попри плітки про можливу заміну Майка Пенса, вибір кандидата в президенти від Дональда Трампа здавався досить однозначним, тоді як у випадку з демократами все було значно складніше. Обираючи поміж багатьма кандидатами, зокрема й своїми колишніми опонентами на виборах, Джо Байден зупинився на кандидатурі 55-річної Камали Харріс, колишньої генпрокурорки штату Каліфорнія та сенаторки. Дочка імігрантки з Індії та уродженця Ямайки, за словами політтехнологів може кинути серозний виклик Дональду Трампу. Восени 2019 року Харріс оголосила про свою участь у президентській кампанії від демократичної партії, вибравши головним об’єктом критики в ході дебатів колишнього віцепрезидента Байдена. Однак на початку березня 2020 року, сенатор Харріс офіційно виступили на підтримку кандидатури Байдена, коли той став абсолютним лідером передвиборчих перегонів від демократів. Якщо Джо Байден отримає перемогу, Камала Харріс стане першою темношкірою жінкою віцепрезидентом США.

Як зазначає The New-York Times, «її політика була спрямована на досягнення поступових, цілеспрямованих результатів, особливо щодо жінок, національних меншин та людей з низькими прибутками».

«Я вважаю, що наша країна хоче і потребує такого керівництва, яке дало б таке бачення країн, де кожен міг би побачити себе», — зазначає кандидатка.

ВИБОРИ ПІД ЧАС КОРОНАВІРУСУ

Хай як дивно, коронавірус вважають не лише загрозою для проведення чергових виборів у США, а й потужним політтехнологічним інструментом. Так, представники Дональда Трампа зазначають, що Джо Байден займається паплюженням іміджу чинного президента, критикуючи ефективність його засобів боротьби з хворобою, резонансі заяви щодо походження вірусу, пошуки вакцин та взаємодії з ВОЗ. Вони вважають, що таким чином Байден намагається штучно підвищити свій рейтинг.

Своєю чергою представники демократів очікують чисельних маніпуляцій від Трампа в голосуванні під час карантину, наприклад, фальсифікацій поштового голосування, втручання іноземних держав. Також існує думка, що через несприятливу епідеміологічну ситуацію в країні чинна влада спробує ініціювати перенесення виборів.

Видання Times також зазначає, що: «Деякі штати, включно з Каліфорнією, Невадою та Вермонтом, розсилатимуть бюлетені всім виборцям, приєднуючись до п’яти штатів із існуючим загальним поштовим голосуванням. Багато хто може надіслати  всім виборцям заявку на участь у заочному голосуванні, проте експерти попереджають, що Америка може бути не готовою до такої кількості заявок. Вимоги щодо поштової оплати, поштового штемпеля та нотаріального посвідчення дуже відрізняються залежно від штату. Штати, що зіткнулися з пандемією, не завжди в змозі платити за захисне обладнання та мільйони марок, але Конгрес виділив лише частину фінансування виборів, про які вони вимагали. Поштова служба США, яка балансує на межі неплатоспроможності, погано підготовлена для боротьби зі сплеском письмових голосів, і демократи стверджують, що популярне агентство, довірене союзникові Трампа, може навмисно гальмувати пошту в міських районах, щоб допомогти президенту. Процедури голосування в штатах продовжують змінюватися з наближенням голосування, ускладнюючи виборцям відстеження того, що потрібно буде робити».

Зрештою, варто утриматися від передчасних висновків, адже президентська кампанія в Сполучених Штатах нині в самому розпалі, а отже, можна очікувати сюрпризів від обох кандидатів. На жаль, Україна й досі слугує причиною для резонансних звинувачень, як з боку демократів, так і з боку республіканців, проте нашій державі вкрай важливо утримувати нейтралітет і не підтримувати когось одного з кандидатів, адже досі достеменно не відомо, хто саме з кандидатів переможе на цьогорічних виборах, а США залишається одним з найбільших стратегічних партнерів нашої країни. В цьому складна суть демократії…

«УКРАЇНА НЕ МОЖЕ УНИКНУТИ УВАГИ НА ЦИХ ВИБОРАХ»
Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор Київського університету імені Бориса Грінченка:

Нині в обох кандидатів у президенти США багато риторики щодо України. Однак справжній курс держави, та риторичний або політичний підходи — різні речі. Щодо України інтерес партій може бути двоїстим: з одного боку, з позицій демократів, у нас більше шансів відновити міжнародний діалог і знайти свою суб’єктність у світі з точки зору того, що ми відстоюватимемо позиції демократів та розвиток  відносин з союзниками. З другого —  республіканці, зокрема, оточення чинного президента не роблять нової платформи для співпраці з Україною, а повертаються до її варіанту 2016 року. Якщо вона повториться, то в цій платформі прямо вказано на необхідність надання військово-технічної допомоги Україні. Якщо вони залишаться в цій програмі наступні 2 місяці до виборів, тоді це досить сильна програмна установа. Проте виходить так, що Україна в силу свого геостратегічного положення не може уникнути уваги на цих виборах. Звичайно, ми не є головним пріоритетом, але позицію України й спілкування з нею враховують.

Нам важливо не вв’язатися у внутрішні ігри та політичні розборки, але наголошувати, що ми не просто пасивні глядачі в залі, а очікуємо на зацікавлену співпрацю зі США. В загальному сенсі така позиція надасть нам можливість, незалежно від вибору американців, продемонструвати необхідність співпраці з нами.

Важливо зауважити, що нині посилюється чинник впливу українців в Америці: діаспори, а також американських і міжнародних об’єднань за участі українців. Оскільки в такі часи багато геополітичних викликів, співробітництво українців відбувається з обома партіями під загальною рискою — «Україні потрібна допомога, Україна не може бути осторонь процесів».       

Аліса ПОЛІЩУК