США могли б зміцнити армію України, щоб покарати Росію за поведінку в Афганістані

0
20

Дізнавшись від розвідки про те, що Москва платить за вбивство американців, Вашингтон зазвичай зробив би кілька традиційних кроків.
У питанні щодо Росії й Афганістану напевне можна сказати одне: був цілий потік розвідувальних даних, які вказували на те, що Росія пропонувала винагороди бойовикам, пов’язаним з “Талібаном”, за вбивство солдатів США на афганській території. Все інше в цій історії спірне: чи вважають розвідувальні управління такі дані надійними, коли саме президент США отримав цю інформацію, чи чиновники обговорювали розвідувальні дані про винагороди і чи пропонували вони Дональду Трампу зробити щось у відповідь. Замість того, щоб вступати в дебати про речі, яких напевне ніхто не знає зараз, можна сказати, що сталося б, якби “нормальна” адміністрація у Вашингтоні отримала такий потік розвідувальних даних. Про це на сторінках Washington Post пишуть колишній заступник директора ЦРУ Майкл Морелл і заступник міністра оборони США з питань розвідки Майк Вікерс.
Вони уточнюють, що “нормальною” реакцією називають дії шести адміністрацій, в яких вони працювали. Сирі розвідувальні дані швидко потрапили б в “Ситуаційну кімнату” Білого дому, де її роздали б уповноваженим чиновникам включно з радником президента США з національної безпеки.

“Щойно стане відомо, що саме росіяни роблять, кожен радник з національної безпеки, з якими ми працювали, одразу повідомив би про це президенту. Паралельно аналітики розвідувальних управлінь проводили б оцінку інформації. Як і радник з національної безпеки, голови розвідувальних управлінь теж донесли б проблему до президента до завершення роботи аналітиків, сказавши щось на зразок такого: “Пане президенте, у нас є інформація, яка говорить про те, що Росія можливо пропонує винагороду бійцям “Талібану” за вбивство наших солдатів в Афганістані. Ми ретельно перевіряємо інформацію й скоро надамо висновки аналітиків”. Ці висновки з’явилися б у щоденних президентських брифінгах”, – пояснюють автори.

Оцінюючи інформацію, надавши їй високий пріоритет, аналітики зробили б два можливих висновки: чи справді Росія пропонувала винагороду за вбивство американців і який рівень впевненості в цьому – високий, середній чи високий. Але якби інформація про російські виплати бойовикам “Талібану” набула хоч якогось рівня впевненості аналітиків, ця інформація потрапила б в щоденні брифінги для президента.
Якби аналітики вирішили, що Росія нічого не платить терористам, згадок у брифінгах не було б. А начальники розвідувальних управлінь звернулися б до президента, сказавши щось таке: “Пане президенте, пам’ятаєте, ми говорили вам, що росіяни можливо платять винагороди бойовикам в Афганістані за вбивство американців. Ми перевірили інформацію й дійшли висновку, що вона не надійна. Втім, ми будемо пильно стежити за цим напрямком”.

Якби дані все ж потрапили б у президентські брифінги, начальники розвідувальних управлінь США поінформували б Конгрес. Політичні дискусії про відповідь почалися б після того, як аналітики підтвердять надійність інформації. Спочатку обговорення пройшло б на робочому рівні працівників Ради національної безпеки США, потім в комітеті заступників, після цього на зустрічі директорів під керівництвом радника президента США з національної безпеки, а лише потім на засіданні Ради національної безпеки за участі президента. Політичні можливості були б визначені в ході цього процесу. Президент США зміг би обрати, що саме застосувати. Автори зазначають, що реакція різних президентів США на поведінку Росії могла б відрізнятися.

Однак, дещо в їхніх діях все ж було б спільним. Метою будь-кого з них було б стримати Росію. Тож лідер США публічно заявив би, що російські виплати за вбивство американців в Афганістані – неприйнятні і їх необхідно зупинити. Цю ж тезу він би повторив під час телефонної розмови з Володимиром Путіним, пригрозивши при цьому запровадити нові санкції, якщо Москва не припинить платити за вбивство американців. Також президент США в приватній розмові з Путіним (а потім і публічно) сказав би, що ідеї про повернення Росії в G7 тепер кінець. А американські війська в Німеччині не будуть виведені.
В Афганістані президент США наказав би підвищити заходи з безпеки персоналу, а також надав би високий пріоритет знищенню бойовиків, які отримували гроші від Росії. Також американські сили почали б працювати над тим, щоб викрити й затримати всіх російських таємних агентів в Афганістані. Якби виплата винагород за вбивства не припинилася й після цього, Вашингтон запровадив би нові санкції й розглянув додаткові можливості включно зі збільшенням військової допомоги для України й інших країн, які зіштовхнулися з російською агресією.

“Коли ми відправляємо американських чоловіків і жінок в зону бойових дій, кожен орган нашого уряду несе моральну відповідальність за те, щоб зробити все можливе для їхнього безпечного повернення додому. Саме цим керувалася б кожна адміністрація, в якій ми працювали”, – наголошують автори.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here