Попереду Європи всієї!

0
19

Сьогодні — експортні зернові рекорди. А завтра?

Морські порти України аж захлинаються від хлібних потоків, схожих на водопілля. Судна-зерновози, що було «примерзли» до рейдів і причалів, заметушилися, широко розкриваючи трюми навстріч золотому збіжжю житниці Європи. Лік іде буквально на години! Коли ще таке було? Хіба що у сумнозвісні тридцяті роки минулого століття, не проти ночі згадувані…

Ось нещодавня (лютнева) інформація із сайту АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ): «Одеський зерновий термінал за перші 7 місяців поточного маркетингового року (липень 2019-го — червень 2020-го) збільшив перевалку зернових у 2,5 разу — із 278,8 до 690,7 тис. тонн. Миколаївський портовий елеватор ДПЗКУ за аналогічний період зберіг минулорічні показники на рівні близько 230 тис. тонн».

А ось іще одне повідомлення: з початку 2019/2020 маркетингового року по 11 березня Україна експортувала 42,32 млн тонн зерна та зернобобових. Це на 24,5% більше, ніж на таку ж саму дату в попередньому маркетинговому році. Експортовано пшениці 16,83 млн т (зростання на 31,7%); ячменю — 4,07 млн ​​т (зростання на 23,8%); кукурудзи — 21 млн тонн (на 20,9% більше).

«Україна за останнє десятиліття суттєво наростила обсяги експорту зернових. Минулого року був встановлений черговий рекорд: на зарубіжні ринки вивезено 56,7 млн тонн вітчизняного збіжжя. Це у чотири рази перевищує показник 2010 року і на 36% більше, ніж 2018-го», — повідав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ІАЕ) Микола Пугачов, повідомляє пресслужба цього закладу.

Українська хлібна помпа ввійшла в раж!

Сусідня Росія — не менш помітний гравець на світовому зерновому ринку, ніж ми. Проте діє на ньому, здається, обачніше.

Минулої п’ятниці пресслужба мінсільгоспу РФ повідомила про те, що в країні на строк до 1 липня поточного року вводяться квоти на експорт пшениці, кукурудзи, ячменю і жита. У другому кварталі поточного року відправки зерна не повинні перевищити 7 млн тонн.

«Із урахуванням поточної ситуації питання продовольчої безпеки, безумовно, виходить на перший план, — заявив глава мінсільгоспу РФ Дмитро Патрушев. — Комплекс передбачуваних заходів дасть змогу гарантувати необхідний обсяг зерна на внутрішньому ринку, не допустити стрибка цін на основні культури, а також споживчих цін на кінцеву продукцію борошномельної, круп’яної, хлібопекарської і м’ясомолочної галузей для населення Росії».

Не відчувається продовольчого ажіотажу і в Білорусі.

«Ціни на гречані крупи не піднімалися протягом кількох років, — пише газета «Білорусь сьогодні», посилаючись на дані мінсільгосппроду країни. — Затверджена прейскурантна вартість, яка не підлягає змінам незалежно від коливань попиту».

У відомстві наголошують на тому, що в країні достатньо власних запасів, аби повною мірою забезпечити потреби внутрішнього ринку у борошномельно-круп’яній, м’ясній і молочній продукції.

Аби забезпечити зрослий попит на соціально значимі товари, у Білорусі на 1,2 тисячі тонн, або 15 відсотків, наростили обсяг виробництва круп. Загалом же в цій країні достатньо і борошномельно-круп’яної продукції, і зерна для її виробництва до нового врожаю.

Та повернемося до нинішніх українських реалій. Назвати благополучними їх можна хіба що умовно. Нові цінники на продовольчі товари в закладах торгівлі з’являються швидше, ніж листя на деревах. Зрозуміло, що про жодну цінову стабілізацію тут немає і мови! А що ж буде через тиждень, місяць, квартал?..

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства налаштоване більш ніж оптимістично.

«З метою забезпечення достатньої кількості борошна для внутрішнього споживання Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ) та Аграрний фонд направлять 160 тис. тонн продовольчої пшениці на внутрішню переробку і реалізацію на внутрішньому ринку, що дасть змогу виробити близько 128 тис. тонн борошна», — читаємо у повідомленні пресслужби відомства.

А раз так, то які можуть бути підстави для зупинки зернових насосів, що перекачують врожай із українського берега на іноземні судна? Ба більше.

Мінекономіки нагадує про підписаний торік Меморандум про взаємопорозуміння з експортерами зерна, а також про орієнтир щодо можливого експорту пшениці у 2019/2020 маркетинговому році.

Ось позиція міністерства: «Поки що орієнтир можливих поставок за кордон у 20 млн тонн не перевищений, але ми щоденно моніторимо обсяги експорту, тримаємо зв’язок з зерновиками і борошномелами, у разі необхідності будемо вживати необхідних заходів».

В один голос — і Українська зернова асоціація: на сьогодні немає жодних передумов для заборони експорту зернових і олійних культур.

Аж тут мов грім із ясного неба — спільне звернення голови Всеукраїнської асоціації пекарів і асоціації «Борошномели України» до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, а також київського міського голови Віталія Кличка і секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова.

Автори звернення б’ють на сполох: «Пекарська і борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними зі стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім, низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час.

Зокрема, на сьогодні склалася критична ситуація на внутрішньому ринку зерна. Через зростання попиту на зовнішніх ринках та через сезонні фактори збільшуються ціни на продовольчу пшеницю. Приміром, лише за останні десять днів середня ціна на пшеницю другого і третього класів зросла на 400-500 грн/тонну. Таке здорожчання уже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/тонну. Оскільки борошно у собівартості хліба становить понад 40%, то й підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом».

От вам і «немає жодних передумов для заборони експорту зернових та олійних культур»!

З огляду на вельми тривожну ситуацію на продовольчому ринку держави представники Всеукраїнської асоціації пекарів та асоціації «Борошномели України» закликали державних мужів вплинути на нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби.

«Одним зі способів це зробити ми бачимо у запровадженні тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для гарантування потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», — вважають автори звернення.

Із вельми нерадісним прогнозом поділився зі мною відомий учений доктор економічних наук, професор Михайло Одінцов:

— Торік в Україні недосіяно до прогнозу 1,1 мільйона гектарів основного українського хліба — озимої пшениці. Завадила планам жорстка і масштабна посуха, яка уразила не лише південні області, а й центральні — зокрема Полтавську і Вінницьку. Виходячи із середньої врожайності 4 тонни хліба з гектара, втрати вже зараз можуть становити 4 мільйони тонн зерна. Торік Україна зібрала озимих — пшениці, ячменю і жита — близько 29 мільйонів тонн, із них більше половини вивезено за кордон. Навіть за грубими підрахунками до липня (початку жнив) у державі залишиться 9 мільйонів тонн зерна при колишніх 15 мільйонах. Що це означає? Означає те, що житниця України опиниться у вельми скрутному становищі. Така ситуація не може не спровокувати підвищення цін на хліб для населення.

І хлібина буде коштувати не 15-20 гривень, а всі п’ятдесят!

…А «машиністи» українських хлібних насосів при поблажці чинної влади продовжують іти на нові рекорди. Від рекордів до трагедії — теж один крок. І це у нашій історії (якщо хто не знає чи забувся) вже було…

Василь ПІДДУБНЯК

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here