Вибори до Європарламенту та український інтерес

0
225

Підсумки виборчої кампанії, попри зміни у складі його більшості, не становлять серйозного ризику для нашої країни

У Брюсселі підбивають підсумки виборів до Європарламенту. У Києві не приховують полегшення, бо переконані, що новосформована більшість ЄП буде прихильною до України. «У новому складі Європарламенту наші друзі, безумовно, переважають. Запорука нашого спільного успіху — дружба і європейські цінності», — написав у Twitter міністр закордонних справ Павло Клімкін. І хоч остаточних офіційних підсумків поки що не встановлено, співвідношення сил у ЄП нового скликання вже очевидне. Тому неважко передбачити, як воно вплине на відносини між ЄС і Україною.

Політичний ландшафт

Новий склад Європарламенту зазнає істотних змін порівняно з минулим. Попри прогнози, що праві популісти та євроскептики здобудуть більшість, цього не сталося. Ця група, у якій провідну роль відіграватимуть депутати від праворадикальної італійської партії «Ліга» та французької партії «Національне зібрання», може розраховувати на приблизно 70 із 751 мандата, що менше, ніж очікували.

Найвагоміших за останні роки втрат зазнали дві найбільші фракції — Європейська народна здобуває близько 180 місць і соціал-демократи — 150 мандатів. Тобто вони втрачають більшість. Істотно виросла на цих виборах група лібералів здебільшого завдяки блоку президента Франції Еммануеля Макрона «Ренесанс». Вони матимуть третю за розміром фракцію — 105 мандатів. На четвертому місці опинилися зелені — 70 місць. Майже 60 депутатів проводять до Європарламенту Європейські консерватори та реформісти, в яких найбільше місць матимуть депутати від польської владної партії «Право і справедливість». Досі ці п’ять фракцій в ЄП минулого скликання голосували на підтримку в питаннях щодо України переважно одностайно. Тож те, що ЄНП і соціалісти не зможуть, як раніше, сформувати більшість, — не трагедія, оскільки до створення більшості буде залучено лібералів і зелених, які активно підтримують Київ і жорстко критикують політику Кремля, також вони зручні партнери України.

Євроскептики: гучні, але не страшні

Європарламент хоч і не має вирішального впливу на санкційну політику ЄС, не в одній резолюції закликав Єврокомісію посилити санкції щодо Росії. І хоч євроскептики виступають за скасування санкцій з Москви, у новому Європарламенті їм не вдасться розбити санкційну єдність євродепутатів. Адже для цього їм знадобилася б підтримка лівих, а вони на цих виборах зазнали чи не найбільшої поразки, здобувши лише 40 мандатів. Тож збільшення кількості депутатів праворадикальних і популістських партій на ухвалення конкретних рішень великого впливу не матиме.

Проте варто очікувати, що негативних висловлювань на адресу України та інших країн «Східного партнерства» у Європарламенті лунатиме більше. Голоси євроскептиків розмиватимуть непохитність позиції ЄП щодо України, але це траплятиметься у процесі пошуку складних компромісів з інших питань. Адже топ-пріоритет для євроскептиків — не Україна, а перегляд відносин їхніх столиць із Євросоюзом і протидія міграції. Однак можливо, що євроскептики активніше виголошуватимуть у сесійній залі промови про хибність політики розширення ЄС і спробують не раз гучно нагадати, що в Угоді про асоціацію з Україною не згадано про право Києва на вступ до Євросоюзу.

У пошуках друзів

У Європарламенті минулого скликання було сформовано групу депутатів «Друзі України». Більшість із них добре розуміли процеси, які відбуваються в нашій країні, бували тут у найдраматичніші моменти подій на Євромайдані, неодноразово відвідували прифронтову зону на сході і оперативно реагували на всі провокації та вияви агресії з боку Кремля. Серед них депутати від Німеччини Ребекка Гармс і Ельмар Брок, шведка Анна Марія Корацца Більдт, естонець Тунне Келам. Проте у цих виборах вони участі не брали. Ще один член цієї неформальної групи бельгійський депутат Марк Демесмекер може не пройти у новий ЄП.

Від того, які саме депутати опікуватимуться відносинами з Україною, скільки їх буде і кого оберуть доповідачем з українського питання, залежить багато. Адже саме ці парламентарії значною мірою формуватимуть позиції своїх фракцій щодо України. Це матиме особливе значення під час ухвалення бюджету ЄС на 2021—2027 роки. Його вже почали обговорювати, проте затверджуватиме конкретні цифри, зокрема й на допомогу Україні, новий Європарламент. І від співвідношення політичних сил і позиції окремих євродепутатів залежатиме, скільки коштів, якій країні й на що буде надано. Тому українські партії, які мають тісні відносини з партіями європейськими, мають шукати нових партнерів у ЄП, які захищатимуть, просуватимуть і конструктивно критикуватимуть Україну. Але це вже завдання для нової Верховної Ради.

Нова Єврокомісія

Для України важливо, які політики увійдуть до Єврокомісії, склад якої затверджує Європарламент. Від нього залежатиме, хто саме очолить Єврокомісію, хто стане Верховним представником ЄС із зовнішньої та безпекової політики. ЄНП і соціал-демократи мають своїх кандидатів на заміну Жана-Клода Юнкера на посаді голови Єврокомісії: перші — німця Манфреда Вебера, другі — нідерландця Франса Тіммерманса. Вони обидва відзначаються критичним ставленням до політики Володимира Путіна. Можливо, праві популісти зроблять спробу просунути свого представника на посаду Єврокомісара з питань політики сусідства та переговорів з розширення, який насправді вестиме політику проти розширення ЄС і критикуватиме тісне партнерство Брюсселя із країнами-сусідами.

Попри загалом сприятливі післявиборчі тенденції у новому Європарламенті, українська влада не має права розслаблятися. Бо навіть лояльно налаштована до України більшість прискіпливо відстежуватиме імплементацію реформ в країні й миттєво реагуватиме на будь-які спроби зупинити перетворення чи сповільнити їх темп. Тому Києву не варто спинятися на цьому шляху, але чітко заявляти ЄС, зокрема Європарламенту, про свої інтереси та євроінтеграційні прагнення.

В МЗС налаштовані на конструктив

Україна вітає партнерів у Європейському Союзі з успішним проведенням загальноєвропейських виборів, за підсумками яких буде сформовано Європейський парламент 9-го скликання (2019—2024 рр.). Декларуючи свої європейські прагнення і поділяючи спільні з ЄС цінності, Україна з великим інтересом і надією стежила за демократичним волевиявленням громадян ЄС, ідеться у відповідному коментарі вітчизняного МЗС.

Попередні підсумки волевиявлення засвідчують переконливу перемогу проєвропейських сил, які виступають за подальший розвиток ЄС, готові до вироблення ефективних рішень для подолання нових викликів і загроз, що постають перед Європою, а також прагнуть до консолідації спільних європейських цінностей.

Наші дипломати схвалили продемонстровану під час виборів здатність ЄС протидіяти спробам Росії втручатися у виборчі процеси Євросоюзу шляхом кібер- і дезінформаційних атак та пропаганди.

Україна розраховує на продовження плідної співпраці з новообраним Європарламентом у питаннях реалізації європейського курсу нашої держави, втіленні в життя внутрішніх реформ, а також спільній протидії російській агресії. В МЗС переконані, що підтримка суверенітету, незалежності й територіальної цілісності нашої держави залишиться константою двосторонніх відносин України з Європарламентом і Європейським Союзом загалом.

Вікторія ВЛАСЕНКО

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here