Найліпша відповідь російській агресії — успішні перетворення

0
434


Україна розраховує на об’єднану позицію ЄС щодо політики Кремля. Брюссель підтримку обіцяє, проте нагадує: попри все, реформи мають тривати

Миру в Україні не можна досягти через умиротворення агресора й приховування незручної правди про його злочини. Росія має отримувати відсіч не лише від українців, а й від ЄС, об’єднаного єдиною позицією. Про це заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на заході «Українська лабораторія», організованому Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, який зібрав у європейській столиці представників українських і західних громадських організацій, експертів і дипломатів.

Спільні виклики

Російська агресія загрожує не лише Україні. Адже цей рік став роком виборів і для українців, і для громадян ЄС, і ризик того, що Росія втручатиметься в процес демократичного волевиявлення, насправді дуже високий. «Немає сумнівів, що ЄС зіткнеться з гібридною загрозою з боку РФ, тому нам необхідно об’єднати зусилля в боротьбі проти дезінформації у Європі. Маємо провести чесні й прозорі вибори і водночас захистити нашу незалежність від російської агресії», — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона запевнила присутніх: попри те, що Україна перебуває у стані війни, уряд і надалі проводить комплексні реформи, оскільки «це єдиний спосіб зробити Україну успішною, сильною, демократичною, європейською країною». «Так, ми тимчасово не контролюємо приблизно 7% нашої території, втратили 20% своєї економіки, витрачаємо понад 5% ВВП на оборону країни, але твердо переконані, що успішно реалізовані реформи — найкраща відповідь як на запит громадян, так і на агресію Росії. Тверда і єдина позиція ЄС щодо Кремля має важливе значення для успіху України», — вкотре наголосила віце-прем’єр.

Як відомо, у травні мають відбутися вибори до Європарламенту. За оцінками експертів, їх результатом може стати суттєва перестановка сил у ЄС і збільшення кількості місць крайніх правих партій. Чи існує ймовірність того, що після переформатування Європарламенту і Єврокомісії Брюссель змінить свою політику у відносинах з Україною? Відповідаючи на це запитання кореспондента «УК» під час спілкування з журналістами, Іванна Климпуш-Цинцадзе визнала, що в уряді серйозно ставляться до такого сценарію розвитку подій, оскільки «з огляду на зростання популізму та ролі праворадикальних сил можливі такі зміни у складі Європарламенту, що вплинуть на підтримку України». Проте віце-прем’єр вважає, що істотних змін, які будуть здатні відчутно похитнути підтримку України, не відбудеться. «Я сподіваюся — і всі дослідження підтверджують такі сподівання, — що опоненти підтримки міжнародного права чи прибічники РФ не матимуть критичної маси в наступному скликанні Європарламенту, але є шанс, що вони намагатимуться зміщувати акценти», — сказала вона. Урядовець наголосила, що найважливішою умовою збереження підтримки ЄС стане те, що «Україна сама продовжуватиме той курс, яким ми йшли досі».

Успіхи є, але до членства ще далеко

Через п’ять років після Революції гідності можна чимало говорити про те, що влада має зробити ще дуже багато, щоб виправдати сподівання Майдану. Проте можна так само багато говорити й про те, що вже зроблено. Так вважає очільник генерального директорату з питань сусідства та переговорів про розширення ЄС Крістіан Даніельсон, який також взяв участь у дискусії «Української лабораторії». Він віддав належне українській владі, зокрема за успіхи в макрофінансовій реформі, перетворення в енергетичному секторі та децентралізації. Проте єврочиновник також наголосив, що після першого кроку в реформах має настати етап їх імплементації. Окремо Крістіан Даніельсон зауважив, що Київ не повинен забувати про важливість боротьби з корупцією, яка становить серйозну проблему не лише для українського суспільства, а й для економіки країни.

Набагато відвертішим у визначенні відносин ЄС і України був заступник директора брюссельського аналітичного центру Мартенса Роланд Фройденштайн. За його словами, різні сторони по-своєму розуміють визначення «європейська перспектива для України». «Східноєвропейські країни вважають, що це перспектива членства, тоді як Франція, Італія, останнім часом і Німеччина, вважають це тісними відносинами, а не членством», — пояснив експерт.

За його словами, більшість європейських політиків і громадян ЄС нині не готові, щоб така велика європейська країна, як Україна, «яка має серйозні економічні проблеми та корупційні ризики», вступила до лав Євросоюзу. Роланд Фройденштайн пояснює цей факт втомою від розширення і переконує, що ЄС ще не може прийти до тями й перетравити країни, які стали його членами в останній хвилі.

Нині всі в ЄС знають, що Україна — жертва російської агресії. Проте аналітик радить Києву не зловживати цим аргументом у діалозі з Брюсселем, бо він «не розтопить кригу» європейських сподівань щодо України. «Що може бути переконливішим — то це невпинний процес реформ», — наголосив Роланд Фройденштайн.

Вікторія ВЛАСЕНКО

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here