Коли «страйкує» кишківник

0
112

Медичний термін «атонія» походить від грецького «аtonis», що означає «млявість», «розслаблення». Таке визначення може стосуватися кісток, внутрішніх органів та ін. Сьогодні йдеться про атонію кишківнику, його дисфункцію, розлад, що проявляється насамперед недостатньою перистальтикою (рухливістю). Мій співрозмовник — завідувач першого хірургічного відділення Київської міської лікарні № 15, хірург вищої категорії заслужений лікар України, кандидат медичних наук В. Г. ЯЦЕНТЮК.

— Віталію Григоровичу, чи справді атонія кишечнику здебільшого має хронічний характер і може дошкуляти людині роками?

— Чимало пацієнтів, що страждають від цієї патології, собі ж на шкоду не поспішають звертатися по кваліфіковану допомогу, а воліють постійно і безконтрольно вживати проносні засоби. Хапаються за голову лише тоді, коли й ці «чарівні» препарати перестають допомагати. А головна проблема в тому, що медикаменти не усувають основної причини затримки випорожнення, а лише полегшують акт дефекації. При цьому їх негативна хімічна дія та не найліпший вплив клізми спричиняють атрофію слизової оболонки товстої кишки. Зауважу, що кишківник — найоб’ємніший орган людського організму. Його загальна протяжність може коливатися від 3 до 7 метрів. Але найважливіше те, що саме на цей орган лягає найбільша відповідальність не тільки за процеси перетравлення та всотування їжі, виведення шлаків, а й за злагоджену роботу імунної системи. Тому ігнорування хронічного закрепу може закінчитися дуже сумно. В людей, для яких туалет через часті закрепи став і читальнею, і другим робочим кабінетом, у просвітку кишки постійно накопичуються шлаки. Нерідко там утворюються копроліти (так звані калові камені), в яких акумулюються слиз, шкідливі мікроорганізми й токсини. Відповідно пацієнт страждає від прогресування внутрішньої інтоксикації, що розвивається в результаті потрапляння у кров великої кількості отрути. З цієї ж причини відбувається западання слизової оболонки кишки, порушується нормальний стан мікрофлори, мимоволі «здає позиції» і загальне здоров’я організму. А це загрожує проблемами імунного характеру, алергічними реакціями і т. ін. Сильно зашлакований кишківник також підвищує імовірність розвитку онкологічних захворювань.

—Які причини зумовлюють розвиток атонії кишечнику?

— Це насамперед неправильне харчування (скажімо, некоректне голодування, перекушування всухом’ятку, надмірне споживання їжі, багатої на вуглеводи та ін.) і малорухливий спосіб життя, отруєння будь-якого типу, зокрема хімічного. Нерідко патологія розвивається через інші хвороби, пов’язані зі шлунково-кишковим трактом (інфекційні, запальні, онкологічні). Крім того, спровокувати атонію можуть зловживання курінням, спиртними напоями та хімічними медпрепаратами, а також хронічні стреси, емоційні перевантаження, ряд ендокринних захворювань (у тому числі гіпо- чи гіпертиреоз).

На жаль, частина вищезазначених причин у своїй сукупності для багатьох стає чимсь «звичним і нормальним». Через це налагодити нормальну роботу кишечнику стає непросто. Щоб зрозуміти і визначити межу між нормою та патологією, потрібно запам’ятати: у здорової дорослої людини частота випорожнень варіює від двох разів на добу до трьох на тиждень. Якщо воно відбувається рідше, ніж раз на три дні, необхідно якнайшвидше відвідати гастроентеролога.

Крім хронічного закрепу, про атонію кишківнику свідчить часте здуття живота, сильна напруженість його м’язів, загальна слабкість і наявність густого сухого калу у вигляді кульок темного кольору. Часто після акту дефекації пацієнти відчувають, що товстий кишківник повністю не спорожнився. Тривала затримка випорожнення на тлі прогресуючої атонії може призвести до втрати апетиту, частого головного болю, постійної сонливості. Іноді спостерігаються такі випадки захворювання, при яких у пацієнта виникає глибока депресія. До того ж, коли кишківник нездоровий, усі його проблеми та дефекти швидко даються взнаки на обличчі хворого. Прищі, сірий відтінок шкіри і навіть зморшки — така розплата за недбале ставлення до цього органа.

— Як же лікувати атонію кишечнику?

— Терапія має бути комплексна. Крім набору медикаментозних препаратів, обов’язково потрібна дієта. Не варто гратись у гру «сам собі гастроентеролог» і вирішувати, які препарати і в яких дозах краще приймати. Останнє слово завжди за кваліфікованим спеціалістом. І все ж шлях таких хворих до зцілення здебільшого пролягає через дієтичне харчування. При цьому діагнозі улюблені смаколики більшості людей — шоколад, тістечка, смажені страви та ароматна кава — повинні зникнути. Разом із ними з меню слід виключити наваристі бульйони, м’ясні та рибні консерви, білий хліб, незбиране молоко, сало, вживання яких викликає закрепи. Небажані й усілякі копченості, зварені круто яйця, кизил, груші, гранати. Якийсь час не варто їсти гриби, бобові — вони підсилюють газоутворення — та деякі овочі, вживання яких подразнює слизову оболонку кишківнику (редиска, часник, цибуля, білоголова капуста). Основним натуральним проносним засобом є свіжі кисломолочні продукти (нежирний кефір або кисле молоко), відвари трав, деякі фрукти (абрикоси, сливи, брусниця), а також дині, квашені та свіжі огірки, гарбузи, кабачки, квашена капуста. Дуже важливо споживати продукти, що у великій кількості містять грубі рослинні волокна — клітковину. Вони не всотуються в кишківник і не перетравлюються, а очищують його, наче щітка. Ці «збиральні» речовини містяться у гречці, чорносливі, апельсинах, столових буряках, хлібі грубого помелу, моркві, пшеничних висівках, яблуках та в багатьох інших фруктах і овочах. Крім того, хворим можна споживати нежирні сорти м’яса і риби, морозиво, мед, варення і джеми, натуральні овочеві й фруктові соки, особливо сливовий, абрикосовий і томатний. Також рекомендується кожний день починати зі склянки теплої перевареної води натще — це відмінно стимулює роботу кишківнику. Загалом за добу для злагодженої роботи цього органа потрібно випивати близько двох літрів рідини. Бо якщо організму її не вистачатиме, він почне висмоктувати майже всю воду, що надходить із їжею, і таким чином провокувати закреп. Велику користь у боротьбі з атонією кишківнику дає і лікувальна фізкультура. Існує комплекс спеціальних вправ, спрямованих на поліпшення випорожнення і стимуляцію роботи м’язів цього органа. Необхідно тільки звернутися до лікаря, щоб він їх призначив.

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here