ВІДВЕРНУТИ ІНСУЛЬТ

0
212

Сьогодні, шановний читачу, мова про ішемічний нетромботичний інсульт, на який щороку захворюють тисячі наших співвітчизників. Виникає він при критичному зниженні мозкового кровообігу внаслідок розладів загальної гемодинаміки (кровообігу в серцево-судинній системі) або порушення саморегуляції мозкового кровообігу. Чи можна якось запобігти цій патології? Про це розмова із завідувачем відділу хірургії магістральних судин Національного інституту хірургії та трансплантології імені академіка О.О.Шалімова доктором медичних наук, заслуженим лікарем України, лауреатом Державної премії України, головним позаштатним хірургом Міністерства охорони здоров’я з питань судинної хірургії П.І.НІКУЛЬНІКОВИМ.
— Як відомо, головний мозок людини живиться двома сонними і двома хребтовими артеріями, — розповідає Павло Іванович. — І наявність якогось патологічного утворення, так званої атеросклеротичної бляшки, в одній, а то, буває, і в кількох із цих судин може спричинити ішемічний інсульт. Це дуже важлива проблема. За статистикою МОЗ, в Україні щороку фіксують близько 120 тисяч нових випадків порушень мозкового кровообігу.
— Отже, завдання медиків — виявити цих хворих?
— Зазвичай пацієнти, в яких сталися напади від порушень мозкового кровообігу, або в котрих є дислокаційна енцефалопатія, насамперед звертаються до невропатолога за місцем проживання. Але через брак відповідної апаратури не всі невропатологи можуть з’ясувати: є у хворого звуження сонної або хребтової артерії, чи немає. Адже ступінь цього звуження можна виявити тільки спеціальними методами обстеження з допомогою ультра¬звукової діагностичної апаратури. Наш інститут почав цим займатись ще наприкінці вісімдесятих років минулого століття, одним із найперших. За цей період накопичено великий досвід діагностики згаданих захворювань, прооперовано з хорошими результатами понад тисяча пацієнтів. Тому такі хворі мають обов’язково проходити УЗО.
— Які ж симптоми недуги?
— Це, насамперед, запаморочення, зниження гостроти зору, головні болі, шум у вухах, слабкість рук, короткочасна втрата свідомості навіть при повороті голови. Невропатолог мусить знати: якщо є підозра, що пацієнт страждає на хронічну мозкову судинну недостатність, йому повинні зробити ультразвукове обстеження судин шиї, сонних та хребтових артерій, щоби спростувати або підтвердити їх звуження. Як свідчить статистика, приблизно у 30 відсотків пацієнтів із цією недугою констатуються зміни в сонних артеріях, які підлягають коригуванню спеціальною судинною терапією. Якщо ж ці зміни сягають критичного значення, тобто більше 70 відсотків звуження, — тут уже без хірургічного втручання не обійтися.
— Назвіть, будь ласка, причини цієї патології.
— Це, передусім, захворювання серця: миготлива аритмія, порушення ритму, гіпертонічна недуга. Є й інші причини, але вже суто терапевтичного чи неврологічного характеру. Ми ж у цьому випадку говоримо про причину захворювання, яке не піддається лікуванню консервативними методами, а лише з допомогою хірургічної операції. На сьогодні ми володіємо методиками стентування. У місці звуження в артерію вставляється спеціальний пристрій (стент), який вводиться через прокол у стегновій артерії. Таким чином розширюється просвіт звуженої судини, й ішемічний інсульт пацієнтові більше не загрожує. При хірургічному втручанні ризик становить не більше одного відсотка. Це досить добрі результати.
— Такі операції виконують лише у вашому інституті?
— На щастя, не тільки. Чималий досвід виконання таких операцій накопичили в судинних відділеннях обласних лікарень Донецька та Запоріжжя, а також в Олександрівській лікарні Києва та Інституті нейрохірургії, де є чудова діагностична апаратура. З цим медичним закладом у нас тісне співробітництво.
— Чи можлива профілактика?
— Подеколи так. Візьмімо атеросклероз. У деяких пацієнтів він більше виражений у системі сонних, а в інших — у системі коронарних артерій серця, від чого може виникнути інфаркт. Тому хворі на атеросклероз повинні обов’язково вживати препарати, котрі знижують рівень холестерину, нормалізують холестеринно-ліпідні профілі, поліпшують мікроциркуляцію та текучість крові. Тобто є спеціальна група ліків, що їх ми призначаємо пацієнтам до і після операції як підтримувальну терапію. Від того, наскільки сумлінно вони їх уживають, залежить і успіх.
— Чи всі хворі можуть перенести операцію, тобто чи всім вона показана?
— Загалом усім. Але іноді бувають ситуації, коли операцію неможливо виконати технічно. Тоді пацієнтам призначається адекватна консервативна терапія. Але це, наголошую, буває у невеликого відсотка хворих. Не виключаємо прийом пацієнтами консервативних препаратів і після операції. Бо артерію, грубо кажучи, прочистили, але процес атеросклерозу надалі зупинити неможливо. Тому прооперовані все одно перебувають на терапії, яка сприяє зниженню вмісту холестерину.
Мені б хотілося, щоб лікарі-невропатологи в повній мірі були інформовані про такі ось сучасні можливості, не залишали без належної уваги пацієнтів, у котрих є явні ознаки хронічної судинної мозкової недостатності, а направляли їх у спеціалізовані центри, щоб з’ясувати, чи немає механічної причини порушень. Адже може скластися ситуація, коли й найпомічніші, найновітніші ліки не дадуть сподіваного ефекту.
Розмову вів
Микола ЮРЧИШИН