ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

0
416

Ця серйозна патологія уражує судини серця — коронарні (вінцеві) артерії, які забезпечують нормальну роботу людського «двигуна», постачаючи серцевий м’яз кров’ю із розчиненими у ній киснем та поживними речовинами. Захворювання утримує сумне перше місце серед усіх хвороб за смертністю.
— Ішемічна хвороба серця (ІХС) виникає, коли внутрішні стінки коронарних артерій потовщуються через відкладення в них холестерину та інших речовин, — розповідає серцево-судинний хірург вищої категорії Сергій Вікторович Нікітан. — Таке потовщення називають атеросклеротичною бляшкою, а саме захворювання — коронарним атеросклерозом. Зі збільшенням цієї бляшки зростає вірогідність розриву внутрішньої стінки. При цьому виникає тромб, що складається з клітин крові та вмісту бляшки, який може перекрити просвіт коронарної артерії. Повне припинення кровотоку по коронарній артерії призводить до змертвіння ділянки серцевого м’яза. Такий стан називають інфарктом міокарда.

— Які ж симптоми ішемічної хвороби?
— При збільшенні розмірів атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується, кровотік до серцевого м’яза зменшується. Це викликає відчуття печіння, тиснучого або різкого болю в ділянці грудної клітки (стенокардія). Біль може посилюватись під час фізичних чи емоційних навантажень. Іноді цей біль віддає у плече, спину, ліву чи праву руку, шию чи щелепу. Серед інших можливих симптомів — печія, нудота, блювання, задишка, запаморочення, посилене потовиділення. При появі таких тривожних ознак необхідно чимшвидше звернутися до кардіолога. Від своєчасних діагностики та лікування залежить збереження життя пацієнта.
— А які чинники розвитку ішемічної хвороби?
— Їх багато. Це, зокрема, підвищений артеріальний тиск, підвищений уміст холестерину в крові, надмірна вага тіла, жирна їжа. Можуть посприяти розвиткові хвороби і цукровий діабет, куріння, малорухливий спосіб життя, психоемоційні стреси. Має значення спадковість: вірогідність захворіти на ІХС зростає, якщо були часті випадки цієї недуги у родичів. Ризик захворювання ішемічною хворобою може також збільшуватись із віком пацієнта.
— Чув, що існує чимало методів діагностики ІХС…
— Це справді так. Найпоширеніший — електрокардіограма. Для виявлення прихованих форм ІХС застосовують велоергометрію — навантажувальний тест, з допомогою якого визначають електричну активність серця під час фізичних напружень. Але найбільш точним і надійним методом діагностики є коронарографія. Цю процедуру проводять у спеціально обладнаній катетеризаційній лабораторії з допомогою рентген-ангіографічної установки, набору діагностичних катетерів і рентгено-контрастної речовини. Коронаро¬графія на сьогоднішній день є «золотим стандартом» діагностики ІХС у всьому світі. Але, незважаючи на це, вона не дає вичерпної інформації про стан стінки артерії, про склад, консистенцію, просторове розміщення бляшки. Ці проблеми діагностики розв’язуються з допомогою внутрішньосудинного ультразвукового обстеження (УЗО). Останнім часом таке обстеження стало можливим і в Україні.
— Як лікують ішемічну хворобу серця?
— Насамперед необхідно усунути (по змозі) або значно послабити чинники ризику, які сприяли виникненню хвороби. Раціональна дієта, відмова від куріння і вживання алкоголю, дозовані фізичні навантаження, організація правильного режиму праці та відпочинку, вживання ліків, призначених лікарем, — усе це становить комплекс заходів, котрі вповільнюють прогресування атеросклерозу коронарних артерій. Лікування, яке призначить пацієнтові лікар, залежить від ступеня тяжкості хвороби. Це може бути медикаментозна терапія, а також аорто-коронарне шунтування — серйозна операція на відкритому серці. Полягає вона в тому, що в обхід уражених атеросклеротичними бляшками судин вшивають власні судини пацієнта, так звані шунти. Роблять ще стентування коронарних артерій. Стент являє собою високотехнологічну сітку з біологічно інертної хірургічної сталі. Для кожного пацієнта лікар підбирає розмір стента, відповідний до діаметра його судини і довжини ураження. Стент вводять у стисненому вигляді на балоні до місця розміщення бляшки. Потім балон роздувають. Стент розправляється і щільно прилягає до стінок судини. Після імплантації стент повторює форму і згин судини, підтримує її стінки зсередини і перешкоджає звужуванню.
— Кажуть, що у вирішенні багатьох проблем, пов’язаних із порушенням ритму серця, значну роль відіграють так звані електрокардіостимулятори…
— Нині операції з імплантації електрокардіостимуляторів — штучних «водіїв» ритму серця — стали повсякденними. Їх роблять в усіх областях України та у п’яти клініках столиці. Надійність і якість сучасних апаратів, створених на основі досягнень науки й техніки, дають підставу сподіватися, що число людей, котрі повноцінно живуть з електрокардіостимулятором, зростатиме. З його допомогою відновлюється подача регулярних електричних імпульсів до серцевого м’яза. Відтак зникають утома, запаморочення, задишка, непритомність, викликані дуже повільним серцевим ритмом, а також досягається дихальний комфорт при звичній фізичній активності. Завдяки цьому пацієнти поступово повертаються до нормального життя й повсякденних турбот: роботи, навчання, поїздок на транспорті, водіння автомобіля тощо. Стають доступними прогулянки, пішохідний туризм, робота в саду та на городі. Молоді жінки після встановлення стимулятора можуть планувати вагітність і народжувати дітей. Ця операція — не інвалідизуюча і робиться як новонародженим, так і людям похилого віку. Найстаршим моїм пацієнтом був 97-річний киянин. У такому віці я зробив йому первинну імплантацію. Нині дідусеві 99 років, і він ще нівроку, без зайвих зусиль піднімається на Володимирську гірку. Наймолодшим моїм пацієнтом був 15-річний хлопчик. До встановлення кардіологічного стимулятора частота пульсу в нього була надто низька — 30-40 ударів за хвилину. Через кілька років після операції хлопець став сильним, фізично розвиненим. Може бігати і плавати нарівні зі своїми однолітками, так, як вони, виконувати різні фізичні навантаження.
Операція виконується під місцевою анестезією. Робляться розріз до 4 сантиметрів у лівій чи правій підключичній ділянці, пункція вени. Під рентген-апаратом електроди проводяться в серце. Лікар знаходить оптимальні точки для стимуляції, щоб апарат служив якнайдовше. Уже на другу-третю добу людина може йти додому. Але ми зазвичай відпускаємо пацієнтів на четверту-п’яту добу, аби простежити, щоб не було токсичних ускладнень після прийняття антибіотиків. Далі пацієнт має приходити на обстеження через місяць, три місяці, півроку і рік. А в подальшому — щороку. Ресурс апарата розрахований на 5-10 років, а далі потрібна його заміна. Це пов’язано не тільки з ємністю батареї, а й із сучасним розвитком комп’ютерних технологій. Скажімо, стимулятори, виготовлені п’ять років тому, вже морально застарілі, з’являються нові системи, які самі себе тестують, регулюючи роботу стимулятора. Найголовніше ж те, що людина після такої операції може повноцінно жити.
— Чи існують якісь обмеження для людей з імплантованим електрокардіостимулятором?
— Людина може виконувати практично всі роботи. Єдине обмеження — це протягом місяця не завдавати значних фізичних навантажень на руку, біля якої розміщено кардіостимулятор, щоб електроди як слід прижилися. У подальшому навантаження можуть збільшуватися. Які ще обмеження? Уникати впливу високочастотного електромагнітного випромінювання. Це — лінії високої напруги, трансформаторні підстанції, електрозварювальні прилади. Люди, котрі обслуговували ці системи, повинні змінити свою роботу. Не можна робити деякі медичні процедури, пов’язані з електромагнітним випромінюванням, а саме: електрофорез, гальванізацію, магнітно-резонансну томографію. Комп’ютерну томографію робити можна. (Незабаром у США буде випущено новий стимулятор, при якому вже робитимуть і магнітно-резонансну томографію). А ще не можна проходити через детектори, встановлені в аеропортах, державних установах. Люди зі стимуляторами нині мають відповідні документи, які пред’являють співробітникам служб контролю і обминають детектори. Мобільний та радіотелефон треба носити з протилежного боку від стимулятора.
Розмову вів Микола ЮРЧИШИН
_____________________________________________________________________________
* Ця інформація несе загальний характер і не є конкретною порадою при лікуванні конкретної хвороби! За професіональною порадою лікування будь-якої хвороби звертайтесь до вашого  лікаря!