Не дайте хворобі прогресувати

0
327

У людини заболів живіт, весь час хочеться до туалету, а полегшитися не виходить… Легковажити за таких симптомів неприпустимо. Адже причиною може бути неспецифічний виразковий коліт — запальне захворювання кишківнику, яке уражує слизову оболонку прямої кишки та відділів товстої. Буває гостре й хронічне. Підмічено закономірність: у розвинених країнах ця недуга спостерігається частіше. В Україні від неї страждають приблизно 50 осіб на 100 тисяч населення.

Докладніше про цю патологію — у розмові із завідувачем першого хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні №15, хірургом-колопроктологом вищої категорії кандидатом медичних наук, заслуженим лікарем України В. Г. ЯЦЕНТЮКОМ.

— Віталію Григоровичу, що викликає неспецифічний виразковий коліт?

— На жаль, причини ще не вивчені до кінця. Найобґрунтованішою є теорія, що це спадкова хвороба. Розвиток її також пов’язують з інфекціями, а останніми роками — ще й із вірусами, паличкою паратуберкульозу. У 70-100 відсотків хворих на коліт спостерігається дисбактеріоз — порушення мікрофлори товстої кишки.

Багато чого залежить і від стану імунної системи. У людини може бути алергія на деякі компоненти харчових продуктів, зокрема на білок молока. При порушенні клітинного імунітету активно утворюються антитіла до власного організму. Внаслідок цього уражена кишка сприймається організмом як стороння, її атакують антитіла. У деяких хворих цей процес настільки стрімкий, що дуже швидко призводить до хірургічного втручання.

Свою роль у розвитку коліту відіграє і психогенний чинник. Недуга може виникнути після значних стресів.

— Як вона проявляється?

— Хвороба має загальні та місцеві симптоми. До других належать кровотечі з прямої кишки, прожилки крові в калових масах. Слизова оболонка стає вразлива, тож легко ушкоджується, що й спричиняє кровотечу. Виробляється більше, ніж зазвичай, слизу, який виводиться разом із калом. У хворого порушується система випорожнення, розвивається діарея (пронос), надто в період загострення. Це пояснюється розладом процесу всмоктування води в товстій кишці, що надходить із їжею. Людина відчуває біль у животі, здебільше ліворуч, під час позивів на дефекацію, але самого випорожнення не відбувається. Так повторюється кілька разів протягом дня. Серед загальних симптомів виокремлюють слабкість, зниження працездатності, втрату маси тіла внаслідок проносів і зневоднення організму. Спочатку уражується товста кишка, далі сигмоподібна, а часом недуга «піднімається» вище, аж до сліпої кишки. Хворий стає дратівливий, у нього навіть може розвинутися депресія. У деяких пацієнтів виникає канцерофобія — страх захворіти на рак.

Гостра форма виразкового коліту характеризується раптовим початком і бурхливим перебігом. При цьому і місцеві, й загальні симптоми виявлені яскраво. Людина часто випорожнюється, іноді разів 20 на добу, їй дошкуляє гострий біль у животі, може підвищуватися температура до 39 градусів. При гострій формі на тілі інколи з’являються висип, виразки в ротовій порожнині, змертвіння ділянок шкіри, переважно на ногах.

Якщо вчасно не звернутися по медичну допомогу, хворий може померти. Руйнування товстої кишки подеколи відбувається дуже швидко. Нерідко цей процес супроводжується ускладненнями, насамперед кровотечею в кишківнику. У разі прогресування можливий також розвиток токсичної дилатації — патологічного розширення прямої кишки. При цьому вона набирає вигляду труби і втрачає здатність реагувати на подразнення. Далі розтягнена кишка може розірватись. Як наслідок — запалення очеревини і летальний кінець. Якщо хворобу вчасно не виявити, вона може зумовити розвиток раку. Тому при появі зазначених симптомів слід без зволікань звернутися до фахівця.

— До якого саме спеціаліста?

— Лікують хворобу гастроентеролог, хірург та хірург-проктолог. Діагностування передбачає передусім огляд анального отвору і живота, пальцеве обстеження прямої кишки, ректороманоскопію, іригоскопію, фіброколоноскопію. Ці методи доповнюють один одного.

Досвідчений спеціаліст у результаті пальцевого обстеження може виявити багато захворювань — коліт, пухлини, тріщини, геморой, різноманітні фістули тощо. Якщо є підозра на виразковий коліт, обов’язково проводять іригоскопію, іригографію — рентгенологічне обстеження товстої кишки. Це дає змогу оцінити ступінь її ураження. Метод також допомагає відрізнити неспецифічний виразковий коліт від інших недуг товстої кишки — хвороби Крона, пухлин, ішемічного коліту. Найповніше обстеження здійснюється шляхом фіброколоноскопії — огляду світловолоконною апаратурою. Вона показує точну картину хвороби, при цьому дає змогу зробити біопсію ураженої тканини.

— Як лікують неспецифічний виразковий коліт?

— Його можна повністю вилікувати консервативними методами. Багато нових препаратів дозволяють сьогодні обійтися без операції. Ретельне лікування дає добрі результати. Однак якщо недуга задавнена, допоможе лише хірургічне втручання. Яким методом ліпше лікувати конкретного пацієнта, може визначити тільки фахівець. Самолікування неприпустиме!

— Очевидно, хворому потрібно ще й дотримуватись особливого харчування?

— Рекомендовано дієту №4. Необхідно вилучити з раціону незбиране молоко, жирні, гострі, солоні страви, алкоголь. Слід споживати багато білків — нежирного вареного м’яса, риби, нежирного домашнього сиру, а також сухарів із білого хліба, ненаваристих супів, бульйонів, каш — гречаної і вівсяної. Дуже корисні ядра волоських горіхів, бо вони містять чимало поживних речовин, необхідних для одужання. Рекомендується багато пити — по 1,5-2 літри на добу, оскільки організм під час проносів утрачає багато води. Дозволяються неміцні кава та чай. Овочі й фрукти слід уживати помірно, оскільки надлишок клітковини спричиняє діарею. А капусту взагалі треба вилучити з раціону. Солодощі можна, але теж у міру. Вони не дозволяються у разі, коли пацієнт хворий ще й на цукровий діабет.

Щодо профілактики, то, на жаль, комплексу таких заходів немає, бо, як уже зазначалося, точно невідомо, від чого ця хвороба розвивається. Рекомендую профілактичне диспансерне спостереження за пацієнтами з виразковим колітом, а також їхніми нащадками. При легкій формі недуги хворі перебувають під наглядом гастроентеролога, середній чи тяжкій — хірурга або хірурга-проктолога. Це означає, що один раз на квартал пацієнт має обстежуватись у лікаря.

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН