Мийні засоби

0
152

Учені вперше простежили зв’язок між застосуванням побутової хімії та ризиком онкозмін у молочній залозі. З’ясувалося, що жінки, котрі активно використовують пральні порошки і засоби для чищення, вдвічі частіше хворіють на рак грудей. Побутова хімія провокує і захворювання шкіри (екзему, дерматит, опіки тощо). Що ж небезпечне міститься у цих порошках і рідинах?
ВАРТО зазначити, що із кожних 500 мілілітрів засобу для миття посуду на руках людини осідає три міліграми фосфатів. Шкідливі речовини через шкіру і дихальні шляхи можуть всмоктуватися в кров і справляти негативний уплив на організм. Хімічні мийні засоби повністю не змиваються з посуду і при недостатньому обполіскуванні утворюють плівку на поверхні, яка згодом потрапляє до травного тракту разом із їжею. Як наслідок — проблеми зі здоров’ям.
Саме тому вимитий із допомогою «хімії» посуд фахівці радять обполіскувати не менш ніж 15 секунд під струменем проточної води. Але люди часто ігнорують рекомендації та інструкції щодо застосування засобу. Приміром, більшість порошків для прання містять триполіфосфат натрію, який пом’якшує воду. Ця ж речовина, потрапивши на слизову чи шкіру, викликає подразнення. Тож, якщо перете вручну, одягайте гумові рукавички. Сипте в миску порошок обережно, щоб не вдихати його. Не шкодуйте води для полоскання білизни, бо коли рештки порошку лишаються на тканині, вони потім контактують зі шкірою і крізь пори потрапляють в організм.
Кілька слів про засоби для миття унітазів та ванн. У їх складі можуть бути особливо агресивні речовини: соляна кислота, хлорне вапно. Сам порошок, можливо, безпечний. Але якщо він виготовлений на основі лугу, а ви його змішаєте з іншим засобом, що містить кислоту, то почне виділятися газ, що може навіть призвести до вибуху! Кислота, потрапивши на тіло, спричинює опіки. Тож якщо виробник рекомендує під час застосування певного засобу одягати рукавички та окуляри, то робіть це.
Миючи посуд зі спеціальним рідким засобом, також слід надівати рукавички. Більшість із них містять лауретсульфат натрію, який може викликати пересушування шкіри, подразнення слизових оболонок. У складі цих рідин нерідко є і гідроксид натрію (їдкий натр, який у великих концентраціях роз’їдає шкіру). Тож якщо виробник рекомендує розводити п’ять мілілітрів (ковпачок) засобу в п’яти літрах води, то так треба й робити. Словом, не ігноруйте інструкції і не легковажте власним здоров’ям. А де можна обійтися «бабусиними методами», користуйтеся народними засобами. У кожній родині зазвичай є свої рецепти.
Олена РАЄЦЬКА,
науковий співробітник Інституту гігієни і медичної екології імені О. М. Марзєєва.