«БРЕЖНЄВСЬКА МАЗЬ»

0
165

Як відомо, Л.Брежнєв мав багатющу колекцію мисливської зброї і вважався палким любителем полювання. 1971 року генеральний секретар (головою президії ВР він тоді ще не був) полював на оленів у Гомельській області Білорусії. Вбивши двох тварин, звернув увагу, що ноги в них неприродного зеленого забарвлення. Вельми здивований, наказав з’ясувати, в чому річ. Інформацію було передано в Мінський НДІ зоології. Учені встановили причину. Виявилось, олені повсякчас жують молоде гілля ліщини, а потім лижуть собі ноги. Тому шерсть на оленячих кінцівках поступово набуває зеленавого відтінку. Також вивчили властивості рослини і з’ясували, що речовини, які містяться в листі лісового горіха, справляють цілющу дію на судини кінцівок, усуваючи запалення хворих вен.
На основі екстракту листя ліщини в Ленінградському інституті експериментальної медицини було створено противарикозний препарат «Флеботон». Його жартома називали «брежнєвською маззю». Про це дізнався Леонід Ілліч і не розсердився, а навпаки — дуже зрадів. І потім усе життя пишався тим, що «відкрив нові ліки».
«Флеботон» досить довго продавався в аптеках, але зрештою його зняли з виробництва, бо з’явилися нові, помічніші засоби. А пам’ять про «брежнєвську мазь» живе досі.
Сторінку підготувала Ганна ВИННИК