ПОХОДЖЕННЯ ШЕРЛОКА ХОЛМСА

0
346
img

Шерлок Холмс один з найвідоміших персонажів англійської літератури. Він не лише особа, а й культурна ікона. Його пригоди ми також дуже любимо читати у ванній. На його честь ми провели невеличке детективне розслідування і знайшли такі факти.

ВСЕ ПОЧАЛОСЯ З ДОКТОРА
На дворі був 1877 рік. Доктор Джозеф Белл, прекрасний хірург та викладач у престижній медичній школі при Единбурзькому університеті Шотландії, стояв поряд з одним з пацієнтів лікарні. Його студенти — включаючи 18-ти річного юнака на ім’я Артур Конан Дойль — стояли навколо нього, коли той указав на пацієнта і став систематично перелічувати свої перші щодо нього спостереження. “Ви можете зауважити, джентльмени, — почав лікар Белл, — що цей чоловік, певна річ,  чоботар-шульга”. Як, бачачи людину вперше у житті, лікар Белл дізнався про те, чим вона займається та ще й те, що вона лівша? Дойль та решта студентів були приголомшені. І таке було вже не вперше. Белл робив такі дивовижні логічні висновки кожного разу, коли оглядав пацієнтів у присутності студентів. Доктор Белл продовжував розповідати про свої спостереження, цього разу вказуючи на штані хворого. “Погляньте, вельветові штані у чоботаря протерті саме на тому місці, де він зазвичай тримає свою вибивачку”. Вся справа у штанях! Лікар Бел дізнався про ціле життя людини з клаптика витертого вельвету. Це було дивовижно, і Артур Конан Дойль ніколи цього не забуде.

ТРЕБА Ж НА ЩОСЬ ЖИТИ
Через дев’ять років, у 1886 році, Доктор Артур Конан Дойль — який навчався у медичній школі, оплачуючи своє навчання в основному від прибутків з продажу своїх оповідань —  знову почав писати, аби врятувати свою медичну кар”єру, яка переживала не найкращі часи. Він вирішив написати детектив, взявши доктора Белла за сюжетну основу. “Я подумав про свого старого вчителя, — пізніше пригадував Дойль, — і про його надзвичайну здатність помічати деталі. Якби він був детективом, він напевно звів би свої надзвичайні, але невизнані можливості у систему якоїсь точної науки. Це цілком можливо у реальному житті, то чому я не можу зробити це правдоподібним у художній літературі? Одних слів про те, що людина розумна, не достатньо, читачу потрібні приклади —  такі приклади, які Белл показував нам кожен день у лікарняних палатах. Ця ідея мене захопила”.

ГРА В ІМЕНА
Спочатку Дойль назвав свого детектива Шерінгфордом Холмсом, на честь Олівера Вендела Холмса, а друга Холмса назвав Ормандом Секером. Але за три тижні, протягом яких він писав оповідання, Дойль перейменував героїв на Шерлока Холмса, на честь гравця в крикет, з яким він колись грав, та Томаса Ватсона, на честь Патріка Ватсона, колеги доктора Белла. Дойль послав рукопис роману “Етюд в багряних тонах” до одного видавництва…але його повернули назад. Він послав його до другого, третього, четвертого, п’ятого видавництва…але скрізь рукопис відсилали назад. Нарешті видавництво “Ворд, Лок і Компані” погодилося надрукувати роман у журналі під назвою “Різдвяний щорічник Бітона”, в якому англійська публіка його прочитала і незабаром забула.

НАРОДЖЕНИЙ У США
На щастя для Дойля, піратська версія детективу була надрукована в журналі “Ліпенкот”. “Дружині редактора журналу дуже сподобався роман “Етюд в багряних тонах”, — розповідає експерт з детектива “Шерлок Холмс” Елі Лайбау, — і коли її чоловік був у Англії, він запросив на обід Дойля та іншого письменника на ім”я Оскар Вайльд”. Це була одна з найпродуктивніших ділових зустрічей в історії англійської літератури, розповідає Лайбау. В кінці обіду редактор замовив Дойлю написати другий роман “Знак чотирьох”, а Оскару Вайльду  — “Портрет Доріана Грея”. Але лише з 1890 року Дойль почав отримувати достатній прибуток від написання оповідань і зміг закрити медичну практику, і лише після публікації оповідання “Скандал в Богемії” в журналі “Стренд” у 1891 році він став по-справжньому знаменитим. “Це оповідання зміцнило його репутацію, — говорить Лайбау, — Шерлок Холмс став дуже популярний, і гроші полилися рікою”.