Чоловік із педикюром

0
18

Зірки естради та кіно (простіше — шоу-бізнесу) чоловічої статі, котрі раніше, із настанням певного віку, йшли на ролі тат, дідусів і бородатих гуру, сьогодні грають у нескінченних продовженнях фільмів, стартові серії яких знято ще «300 літ тому». І різниці практично жодної — Сильвестр Сталлоне («Роккі»), Брюс Вілліс («Міцний горішок»), Джонні Депп (у свої 40 із «хвостиком» може повернутися в «Мрії Арізони», і ніхто не помітить підміни). Ніби яблук молодильних об’їлися. Втім, навряд чи. З чого б тоді процвітала естетична індустрія?

«Бути можна діловою людиною і думати про красу нігтів»…

Ну і Бог із ними, з зірками. Для них торгівля «обличчям» — професійний атрибут, і в цьому немає нічого поганого. А ось результати соцопитування на батьківщині Голлівуда — в Америці — цікавіші. Коли у 1000 чоловіків віком від 21 до 48 років запитали про їхнє заповітне бажання, про славу та багатство згадали лише 8% опитаних! А ось 35% мріють дожити щасливо до старості з коханою жінкою; 22% — стати батьками сімейства; 10% прагнуть знайти вірних друзів. А 89% — мати завжди доглянутий, підтягнутий вигляд і, крім того, бути добре одягненими. Понад 50% вважають манікюр і візити до косметолога річчю першої необхідності для створення іміджу солідної та сучасної людини. І статистика відвідання салонів краси це підтверджує: у Штатах 60% чоловічого населення — відвідувачі салонів. Тож, слід гадати, нам варто очікувати чергового ток-шоу типу «Принц-лебідь».

Читачки, утомлені літнім сонцем і запахами пітних, неголених мужиків у нашому громадському транспорті, що дихають тижневим перегаром, можуть запитати: «Ну і що в цьому поганого?» Та, в принципі, нічого. Хоча уявити страшно, якщо тепер доведеться ділити кошти із сімейного бюджету, відкладені «на булавки» (тобто креми, манікюр, перукарню та ін.) зі своїм благовірним. Втім, масова епідемія на гіпердоглянутість загрожує не всім чоловікам, а, за даними вчених, лише жителям великих міст. У нашому політичному бомонді таких уже чітко видно (вони частіше за інших миготять на телеекранах). На Заході їх називають метросексуали (англ. metrosexual). Цей термін запровадив 1994 року (разом з іменником «метросексуальність») англійський журналіст Марк Сімпсон для позначення сучасних чоловіків будь-якої сексуальної орієнтації, котрі мають яскраво виражений естетичний смак й іноді витрачають багато часу та грошей на вдосконалення свого зовнішнього вигляду і способу життя. Бачите, окрім ключового слова «великі міста», є ще одне — «гроші». Без грошей немає ніякого метросексуала. Ось як про це каже Сімпсон: метросексуал — «молодик із пристойним доходом, який живе в столиці (метрополії) чи поруч — оскільки саме там розміщені всі найкращі крамниці, клуби, спортивні центри та перукарні. Характерні риси метросексуала: нарцисизм, зв’язок із міською культурою споживання».

Аналізуючи причини, які спровокували появу цієї «нової породи» чоловіків, ми спробуємо сконцентрувати увагу на об’єктивних, так би мовити, історичних причинах явища, але якщо говорити про емоційне сприйняття, то на Заході жінкам у цілому метросексуали подобаються, у нас же до них ставляться насторожено — «що як це герой не мого роману!» Взагалі-то, з погляду середньостатистичної жінки (не зацикленої на марках одягу знаменитих модельєрів), зустрічатися з таким чоловіком буде важкувато. Але «подібне притягує подібне», і цілком можливо, що в майбутньому від батьків зі схожими смаками народжуватимуться такі ж діти. Ми говоримо про нову породу людей, чи таку тенденцію створено штучно?

«Якщо зірки запалюють, то це комусь потрібно!»

Вимотавши нерви і спустошивши гаманці всього жіночого населення страшною формулою 90—60—90 +25 (перші три параметри — обсяги тіла, останній — вік, на який бажано виглядати завжди), кріейтери світових ринків збуту задумалися. Крива споживання вийшла на насичення. Більше того, у нервових західних дамочок стався зрив, наслідком якого виявилася величезна кількість жіночого населення, не охопленого декоративною косметикою, епіляцією, схудненням та омолодженням. Пружину занадто стиснули — ось вона і стала відпускатися. Багато англійок (у Британії взагалі вже всерйоз говорять про матріархат) заявили своїм чоловікам: «я мати, і цього з тебе досить», себто ні готувати, ні стежити за собою, а іноді і працювати на підставі цього необов’язково. У такій обстановці над фабриками з виробництва «краси» нависла серйозна загроза стати фабриками з її надвиробництва. На класичне запитання: «Що робити?» — відповіли маркетологи. У виробників і рекламодавців з’явилося нове завдання — привести в крамниці чоловіків, прищепити їм смак до шопінгу. Скоро казка мовиться, та не скоро ідеологія прищеплюється. Перш ніж запустити новий бренд, не кажучи вже про надідею, творці завжди шукають легенду. Яскраву, гарну і, як правило, неправдоподібну. Більше того, відомо, що для масового захоплення нею ця ідея має вийти на рівень «маятника», який захопив би «незміцнілі уми» майбутніх адептів і показав їм, куди йти. Тож, як розумієте, довелося працювати довго і завзято. І, ризикну припустити, коли апологетом метросексуальності назвали того ж таки Девіда Бекхема, він, можливо, поперхнувся. А потім нічого, звик. Адже приємно вирізнятися. І ось ринок заворушився, все почало працювати! Спочатку шопінг став близький чоловікам із нетрадиційною сексуальною орієнтацією, потім у хід пішли «бекхеми» — і всі задоволені. До речі, у сучасних рекламних «фішках» є ще одна цікава тенденція. Ті ж таки маркетологи, склавши портрет середньостатистичного покупця чоловічої статі, побачили, що самотній чоловік витрачає на себе значно більше грошей, аніж сімейний. Ура, поїхали! Зверніть увагу на сюжети, що рекламують продукцію для «справжніх чоловіків», — сім’ї там і близько немає. Правильно, конкурентів треба знищувати нещадно!

Повернімося до метросексуалів. Британський журналіст Метт Тайббі висунув ще одну оригінальну гіпотезу: метросексуальність — це наслідок ленінізму! Точніше, двох із головних його рис — сексуальної скутості і яскраво вираженого прагнення знищити різницю між статями. «Але всім, хто читав улюблену книжку Леніна «Що робити?» Миколи Чернишевського, моментально стає зрозуміло, що написано її людиною, котра жінки не пробувала жодного разу в житті», — каже Тайббі. Далі журналіст згадує літературу утопістів — Орвелла і Замятіна, в якій уперше прозвучала думка, що в майбутньому різниця між чоловічою і жіночою модою взагалі може бути знищена.

І ці «ідеї комунізму» саме і були вдало використані для відвертання уваги чоловіків від жінок та переведення її… на себе, любимих. «Метросексуал усвідомлює тільки себе як власний об’єкт любові і тільки задоволення як єдину сексуальну перевагу». На думку дослідника, ці чоловіки не поводяться як жінки, їм узагалі на жінок наплювати, якщо вони не є джерелом задоволення їхніх потреб. Який чудесний ґрунт для зростання «племені альфонсів», «постільних кар’єристів» та ін.! «Усі революційні рухи прагнули створити не так нові економічні відносини і нові соціальні структури, як нові породи людей. Тепер бути жінкою — означає купувати крем для обличчя. Бути чоловіком — означає купувати крем для обличчя. Бути людиною — означає купувати крем для обличчя. І всі ми єдині, о чудовий новий світ, у якому нам нічого втрачати, окрім своїх зморщок».

А жінки проти!

Вище змальована «картина олією» має одну ваду. Оскільки чоловіки мимоволі запозичили у жінок деякі риси, то казати, що вони вільні від враження, справленого на жінок, було б передчасно. А це означає, що оцінювати «красу нігтів» будемо ми. І не факт, що на користь їхніх власників. Тетяна Рощіна, російський психолог, формулює це так: «На метросексуалів приємно подивитися, помилуватися ними. Можна по-жіночому заздрити їхньому доглянутому волоссю, зубам та шкірі. Але ні я, ні більшість жінок не захочуть із таким чоловіком створити сім’ю. Я навіть думаю, що метросексуали не такі привабливі для сексу. Жінкам потрібен тигр у ліжку, а не кошеня. Тому я за справжніх мачо, мужніх і сильних».

На думку авторів книжки «Майбутнє чоловіків» Меріан Сальцман, Айри Мататіна й Енн О’Рейллі, услід за хвилею «метросексуальності» світ накриє хвиля «уберсексуальності». «Уберсексуали знаменують повернення до позитивних рис справжніх чоловіків минулих років — сили, рішучості, відкритості». Крім того, уберсексуали, на відміну від метросексуалів, не люблять, коли їм ставлять запитання про їхню сексуальну орієнтацію. Нещодавно оголосили список десяти «найбільш уберсексуальних чоловіків», очолює який Боно. За ним ідуть Джордж Клуні та Білл Клінтон.

Вищезгаданий нами Сімпсон також припускає, що уберсексуали утвердяться як самостійна група, котра вирізнятиметься тим, що чоловіки, які до неї входитимуть, менше вештатимуться по крамницях, але поводитимуться в них розбірливіше.

То хто ж переможе — мужній Убер чи жіночний Метро? Частина спеціалістів «ставлять» на уберів, виходячи хоча б із логіки продовження роду. А це означає, що мода на метросексуальність може минути.

Чоловікам-читачам насамкінець пропонується пройти тест і визначити, чи є в них схильність до метросексуальності

1. Хто з цих персон краще відповідає твоєму відчуттю стилю:

а) Девід Бекхем;

б) Бен Аффлек;

в) Джонні Депп.

2. Ідеальна п’ятнична вечірка — це:

а) випити абсенту в наймоднішому клубі в центрі міста;

б) «порубатися по Мережі» у комп’ютерному клубі;

в) випити пару літрів пива в найближчому барі.

3. Де ти востаннє стригся:

а) там само, де всі останніх 20 років, — у перукарні за рогом;

б) а що означає «стригся»;

в) за записом у модному салоні.

4. Який одяг ти носиш:

а) тільки від відомих дизайнерів;

б) наскільки можна чистий і зручний;

в) тільки те, що мені пасує.

5. Правильне чи ні твердження:

«Я інколи користуюся косметикою моєї дружини (подруги)»:

а) правильне;

б) неправильне;

6. Ти колись робив манікюр:

а) звісно, роблю це регулярно;

б) один раз, але ніхто про це не знає;

в) природно — ні.

7. Вештатися по крамницях — це:

а) відмінна розвага;

б) те, що я роблю у великі свята;

в) те, чого я побоююся.

8. Скільки тобі вранці потрібно часу, щоб зібратися на роботу:

а) не менше години. І це не враховуючи душу;

б) взагалі ніскільки: підхопився з ліжка — і вперед;

в) 20—30 хвилин.

Підрахунок очок:

1. а — 3, б — 2, в — 1.

2. а — 3, б — 1, в — 2.

3. а — 2, б — 1, в — 3.

4. а — 3, б — 1, в — 2.

5. а — 3, б — 1.

6. а — 3, б — 2, в — 1.

7. а — 3, б — 2, в — 1.

8. а — 3, б — 1, в — 2.

Від 8 до 12

Хоча інколи ти й думаєшь про свою зовнішність (а що, дуже навіть нічого!) і про те, чи пасує картата краватка до смугастої сорочки, ти все ж таки дуже далекий від світу пещених модників. Хай живуть традиції печерного віку у твоєму виконанні!

Від 13 до 18

Попри те, що в тебе є відчуття стилю, ти не даєш йому зайти надто далеко і потягнути тебе за собою. Догляд за тілом, обличчям і нігтями важливий для тебе, але не пріоритетний. Однак на «лакованих субчиків» ти поглядаєш з інтересом, інколи навіть із заздрістю.

Від 19 до 24

Приймай перші поздоровлення і захоплені вигуки на твою честь.

Ти — метросексуал. Нова порода чоловіків. І жодних сумнівів.

Наталія Ревська

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here