Для чого це було?!

0
21

У всіх людей, які спостерігали за зміною уряду в Україні, виникало єдине просте питання: для чого це все робиться? Та ще й у такому «турбо-режимі»!

Жоден з експертів не сказав, що новий уряд кращий і професійніший за попередній. Ніхто б і не зміг так сказати про Кабінет міністрів, в якому бракує кількох портфелів. До того ж найголовніших — економічного блоку, соціального блоку, освіти! Поміняли шило на мило, але користі з цього буде — як із козла молока.

Адже проблема була не в уряді Гончарука. Там були також і міністри з доброю освітою, деякі з них навіть і досвід мали, а більшість — я в це справді вірю — хотіли зробити щось добре для країни. Та була проблема, що паралізувала Гончарука і його міністрів, не дозволила рухатися, практично унеможливила поступ і досягнення результатів. Ім’я цієї проблеми — Володимир Зеленський. А точніше кажучи — відсутність у нього чіткої й системної програми. Це саме чинний президент несе відповідальність за провал Кабміну Гончарука, бо цей уряд було сформовано неправильно й непрофесійно, а в самого уряду (як і в монобільшості та президента) немає чіткої й покрокової програми дій.

Тому і новий уряд пана Шмигаля приречений на поразку. Ми всі стали свідками того, як надзвичайно швидко, практично за ніч, відбувалися переговори з новими міністрами і прем’єр-міністром. Були й настільки мудрі кандидатури, які від цих посад відмовилися. І слушно! Бо замість провести нормальний конкурс на посади, попросити людей детально викласти свої програми дій, обговорити це з експертами, зустрітися з усіма фракціями й почути їх (нагадаю, Верховна Рада виступає від імені народу!), а вже тоді призначати новий Кабмін, усе відбулося вночі, без жодних програм, просто під час «пацанських розмов», а кадрові висновки зроблені за принципом «подобається — не подобається».

Так, цей процес міг тривати й місяць, але куди поспішати? Зеленський має всю повноту влади в країні, невже цього разу процес добору міністрів не можна було зробити якісніше, по-діловому? Збудований абияк дім розвалиться, тому немає сумнівів, що уряд Шмигаля очікує таке ж фіаско, яке спіткало й Кабмін Гончарука.

Бо проблема не в міністрах, не в їхніх прізвищах, а в тому, що вище керівництво країни не розуміє, яку саме державу воно збирається будувати. Без програми й стратегічного бачення на кілька років і два десятиліття вперед — нічого не вийде. А програми в Зеленського немає, немає в нього навіть розуміння, що таку програму мати потрібно, і розробляти її мають експерти в своїх галузях, а не його куми й друзі по акторському цеху. Тож можна міняти Гончарука на Шмигаля, та годі сподіватися успіхів і результатів, бо насправді міняти треба Зеленського. Або, як влучно висловився вже колишній прем’єр Гончарук, бодай «туман у голові» та «примітивне розуміння» в президента…

Андрій ЛЮБКА

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here