Потойбіччя: хочеш – вір, хочеш – не вір

0
173
img

(Продовження. Початок у №6,7,8,9,10,11,14,16,17)

* * *

Відповідь ревнивому чоловікові:

«Нехай Роман не ревнує свою дружину. Хоч віра її нестійка, хоч вона віддаляється від ласки Божої, злого серця не має і може змінитися на краще. Нехай Роман відмовить дев’ятницю до Найсвятішого Ісусового Серця з наміром зміцнення характеру і віри своєї дружини».
Відповідь друга:

«Фуллюсю! Хочу тобі пояснити, чому Роман зі своєю дружиною не можуть порозумітися. Загалом обоє вони добрі люди. Помилка Ізи в тому, що вона про свої проблеми з чоловіком розповідає своїй матері. Окрім цього жінка вона енергійна, поривчаста, любить аби все було так, як вона хоче, а основною рисою дружини і матері повинна бути терпеливість і поступливість. Без цих рис не зможе добре виховати сина, за якого повинна дякувати Богові. А щодо Романа, то чоловік повинен бути мужнім, ощадним у словах і не дріб’язковим, бо тільки такі чоловіки викликають повагу у жінок».

* * *

Відповідь на питання про давню, але невиконану присягу:

«Хто присягає перед Небом, повинен або виконати присягу, або спокійно прийняти наслідки її невиконання. Ісус добрий і завжди пробачає тому, хто упокориться».

* * *
Відповідь жінці, котра не вміє терпіти:

«Тереза багато страждає. Часто фізично, а ще частіше нервово і психічно. Якби уміла страждати разом з Ісусом, не мала би стільки болю в душі, та й біль фізичний поступово б зник. Люди страждають часто з власної вини, і це велика ласка. Якщо ж людина знає, що ні в чому не винна, нехай хоч трохи свідомо терпить з Ісусом за гріхи своїх рідних чи друзів, адже усі ми -одна велика християнська родина. Так, Ісус щедро обдарував Терезу, дав їй співчутливе серце, уміння проникати в глибини життя, але хіба вона почерпнула користь з Його особливих ласк?»

* * *

Відповідь прихильникові Канта:

«Збігнєве! Ти систематично отруюєш свою душу облудними доктринами. Замість шукати Творця добра, краси і любові, ти шукаєш доказів, що не існує ні Бога, ні потойбічного життя».

* * *

Клементина просить поради і допомоги:

«Клементина не має довіри до Бога, тому скажи їй, що кожна людина, яка покладається лише на свої сили – поверхова, слабка і нічого досягнути не зможе. Бо над нами Бог, від якого усі ми залежимо. Добра дружина, якщо бачить, що над її чоловіком нависла небезпека, повинна просити допомоги у Того, кому підвладні наші долі. Тож нехай і Клементина, якщо хоче допомогти своєму чоловікові, відмовить дев’ятницю до Найсвятішого Ісусового Серця, висповідається і замовить Службу Божу за свого чоловіка. Може звернутися по допомогу і до Найсвятішої Діви – Бог їй не відмовляє ніколи. Вона допоможе з’ясувати, що вбивство вчинене її чоловіком, було ненавмисним».

* * *

Відповідь самотній людині:

«Так, Валерія має багато турбот, але чим самотнішою почувається людина, тим нести їх усе важче. Та хіба людина, маючи найласкавішого Отця, повинна відчувати себе самотньою? Чи ж Господь Ісус і Мати Його не поспішають на допомогу тим, хто складає до їхніх ніг тягарі свого життя і просить поради чи порятунку? Тож нехай і Валерія відчує себе дитиною Божою. Господь дав їй життя, знає усі її турботи і чекає на молитву її серця. Особливо ревно повинна молитися за свого 16-річного брата. Хлопці його віку в період статевого дозрівання стають нервовими, потаємними, лінивими, недовірливими, брехливими. Треба до цього ставитися дуже уважно і пам’ятати, що все це мине.

А Валерії, щоб поглибити віру, потрібно хоч раз на тиждень кілька хвилин постояти навколішках перед Найсвя¬тішими Тайнами, замислитися над чудесною таємницею Перемінення і смиренно просити Господа Ісуса та Святого Духа, аби зміцнили її віру. А ще – читати релігійну літературу і більше думати про життя вічне. Відмовляючи дев’ятницю, проси віри і любові Божої».

* * *

Відповідь жінці, яка не вміє боротися зі спокусами:

«Якщо Анна дійсно хоче подолати спокуси, повинна стримувати свою уяву. Щоразу, коли нападає спокуса, нехай звертається до Найсвятішої Діви зі словами: «Мати Божа! Прошу Тебе щиро, віддали від мене спокусу. Не хочу грішити навіть подумки, бо люблю Ісуса». З часом Анна навчиться розпізнавати свої думки, а ту думку, що походить від злого, нехай відвертає словами: «Зі мною Ісус Христос», адже і Його спокушав диявол. Кожна її перемога над собою може бути складена в дар Найсвятішому Ісусовому Серцю. Коли ж щиро благатиме допомоги у Найсвятішої Матері, усі демони і нікчемні духи, які, власне, і навіюють людям спокусливі думки, зникнуть, а Господь Ісус принесе їй розраду і спокій».

* * *

Густав хоче надолужити Богові за свої давні провини:

«Ніщо так не тішить Ісуса, як покірне повернення до Його Серця і Його Любові, тому якщо Густав хоче щиро спокутувати свої давні провини, нехай щовечора складає Ісусові такі дари: упокорення свого «я», ласкаве ставлення до дружини, коли вона дратується чи гнівається, молитву на вервиці, участь у Вечірні тощо. Такі докази любові Спаситель радо приймає, бо завжди звертає увагу на серце і наміри людини. Любить Сам і чекає взаємності людської душі, дозволяючи їй наблизитися до Себе і пізнати Себе, а той, хто навчиться понад усе любити Бога, буде найщасливіший».

* * *

Відповідь Ванді, яка дача собі слово приймати найважчі хрести, щоб допомогти душі свого батька:

«Батько Ванди і досі в Чистилищі. Бог приймає її намір, але вона повинна очистити свою віру, не шукати інших богів, дотримуватися релігії, яку Бог Отець об’явив на землі через Сина Свого Ісуса Христа. Нехай Ванда дбає не лише про свою душу, але і допомагає іншим подолати наслідки атеїзму, розповідає їм про вічне життя, а сама щодня молиться палко до Матері Божої, просить захисту і опіки. І нехай почепить над ліжком мій посвячений образок, бо образки – провідники молитовної енергії. Обіцяю їй допомагати щоразу, коли проситиме моєї допомоги».

* * *

Відповідь на питання, де шукати цінну картину загублену під час переселення:

«На такі питання не відповідаю. У Йоанни є значно більше важливіших проблем, тож нехай не шкодує за втратами матеріяльними».

* * *

Відповідь на питання, де після смерті перебувають душі, на яких планетах?

«Людям про це знати не потрібно. Віра існує для того, аби довіряти Слову Божому, яке вчить, що, люблячи Бога і ближнього свого, наближаємося до вічного життя».

* * *

Відповідь чоловікові, який раптом виявив бажання стати священиком:

«В хвилину зачаття він отримав дари Святого Духа. Став лікарем тіл людських, але може лікувати і душі. Та хіба для цього обов’язково ставати священиком? Зразковою вірою і молитвою Каміль може наблизитися до Ісуса, стати Його учнем, а отже, добрим прикладом для тих, у кого віра слабка. Ці люди довірятимуть йому у всьому, і в такий спосіб він служитиме Богові. Спочатку буде нелегко, але Бог допомагає своїм слугам, допоможе і Камілеві. Нехай тільки набереться відваги розпочати таку потрібну сьогодні на землі справу любові. І нехай пам’ятає, що скрізь, в будь-якій сфері діяльності, можна стати апостолом і пастирем Христовим.

Мати Каміля уже звільнилася від страждань. Але для більшої радості її душі Каміль ще може багато зробити, долаючи труднощі на шляху вдосконалення власної душі й офіруючи їх за душу своєї матері. Щодня треба видобувати хоч маленьку частку добра зі своєї душі. Той, хто так чинить, відроджується духовно, і коли його душа наповнюється світлом любові і правди, змінюється і його зовнішній вигляд».

* * *

Відповідь Віолетті та її доньці Ліліані:

«Скажи їй, що таланти, якими Бог обдаровує людину, по¬винні бути використані на славу Його. Треба тільки обмір¬кувати, як це зробити найкраще. А Ліліана, якщо прагне справжнього щастя з благословенням Божим, нехай ніколи не зв’язує себе ні з ким шлюбом громадянським. Таким є закон Божий. Щоб зв’язок в Тайні подружжя міг відбутися, необхідно, аби особи були вільними. Всі інші зв’язки між чоловіком і жінкою потрібно вважати за великий гріх нечистоти і якнайшвидше їх розривати, щоб не впала кара Божа. Треба пам’ятати не лише про день сьогоднішній, але й про життя вічне, яке ніколи не закінчується».

* * *

Відповідь Терезі:

«Нехай Тереза читає ці слова щоразу, коли напливатимуть негативні думки. Коли людина часто думає про хворобу, такі думки заважають відновленню організму, розслаблюють нервову систему. Тереза забуває, що самонавіювання має велику силу. Отож замість того, щоб зосереджуватися на хворобі, нехай краще промовить: «Ісусе коханий! В Твоїй владі моє здоров ‘я. Знаю і вірю, що нічого поганого зі мною не станеться, що з Твоєю допомогою і силою одужаю повністю». Звичайно, працювати вона поки що не може, та добре було б, якби змогла давати вдома додаткові уроки якійсь бідній учениці, але не брати за це грошей».

* * *

Сусанна втратила роботу і просить поради:

«Господь Ісус не гнівається і не відвертається від людини, котра, забувши про Нього, блукає по землі. Маючи працю, ти, Сусанно, часто чинила нерозсудливо. Звичайно, ти не повинна була запобігати перед керівництвом, але і гостро реагувати на зауваження також. До своїх колег ти також ставилася неоднаково: до одних надто щиро, до інших – з погордою, а цього люди не люблять і не пробачають, бо самі слабкі, підозріливі й заздрісні. От і маєш: три приятельки обмовили тебе перед керівником, якого завжди дратувала твоя зверхність. Але не журися! Обіцяю тобі допомогти. Лише не впадай у відчай. Довіряй, молися — і все буде добре».

Відповідь доньці, котра піклується про душу своєї матері:

«Скажи Марії, що тільки Найсвятіше Ісусове Серце може їй допомогти. Для навернення її матері потрібна молитва терпелива і тривала, складання пожертв з турбот і клопотів власних. Нехай Марія силою волі опанує свої нерви, хай щовечора щиро розмовляє з Господом Ісусом, нехай пообіцяє наступного дня пожертвувати Йому якийсь добрий вчинок, скажімо, погамувати гнів, пробачити провину або не судити ближнього. Господь Ісус такі віддані душі любить і охоче їм допомагає. А коли молитва зміцнить душу Марії, вона зможе завернути душу своєї матері з манівців і повернути в лоно Католицької Церкви».

* * *

Відповідь Емілії:

«Нехай Емілія не мучить себе і свого нареченого недовірою, а ставиться до нього сердечно, спокійно і тактовно. Оцінивши ці якості її характеру, він стане для неї відданим і вірним чоловіком. Але щоб так сталося, треба подолати свій егоїзм, проникнути в душу молодої людини, котрій важко позбутися нерішучості і критичності. Він буде придивлятися, порівнювати, оцінювати, зважувати чи робить добрий вибір на все життя. І лише коли оцінить чесноти нареченої, стане для неї близьким. Але найважливіше – довіритись Отцеві Небесному, котрий вислухає прохання Своєї дитини і дасть їй те, чого вона найбільше прагне».

* * *

Анеля просить поради, як вдосконалювати душу:

«Наслідуючи Спасителя. Там, на Голготі, жертовною любов’ю і мукою на Хресті Він вказав нам дорогу до Неба. Терпінням, жертовністю, прощенням, лагідністю, мовчазністю і молитвою можна подолати усі нещастя, усі перешкоди й ушляхетнити душу. Кредо Христове: «Довіряти – вірити -любити – пробачати». Нехай Найсвятіше Серце благословить і зміцнить усі слабкості душі і тіла Анелі».

(Далі буде)

Переклад з польської Неоніли Стефурак.
Малюнок Йосипа Терелі