РЕМБРАНДТУ НУВОРИШІ НЕ ВИБАЧИЛИ ЗУХВАЛОСТІ

0
170

rembrandtharmenszvanrijn_3594 жовтня – 338 років з дня смерті голландського живописця Рембрандта Харменса ван Рейна.

Народився він 15 липня 1606 року в сім'ї мельника у голландському місті Лейдені, який прославилися тим, що його жителі затопили 1574 року іспанське військо, відкривши шлюзи на рукаві річки Рейн. Звільнившись завдяки цій та іншим перемогам від габсбургської монархії, нідерландці пережили небувале економічне та культурне піднесення, проявами якого вважають і полотна їхніх знаменитих живописців.

Та незважаючи на те, що нині ці твори коштують шалені гроші, своїм авторам вони приносили здебільшого лише неприємності. Бо досягненнями нідерландської (як, зрештою, й кожної) революції скористалася новоявлена «еліта» – купці й бюргери, які заходилися диктувати митцям умови. Висміювати в своїх полотнах «смак» цих нуворишів наважувався тоді далеко не кожен.

Зокрема, Рембрандт дозволив собі залишити задля живопису університет (а відтак – і кар'єру заможного чиновника) і демонструвати розкутість у творчості спочатку завдяки батьковим грошам, а згодом – забезпечивши «тили» посагом за донькою колишнього міського голови Амстердама й замовленнями тих, для кого авторитетом у живописі міг бути хіба що зять бургомістра.

Та оскільки в своїх портретах вони бачили себе не такими, якими їм хотілося б, а посаг і гонорари Рембрандт витратив, купуючи шедеври Мікеланджело, Рафаеля, Тиціана, він поступово вліз у неабиякі борги.

Коли після смерті дружини, яка обумовила в своєму заповіті, що в разі наступного одруження він втратить опікунство над спадком сина, Рембрандт наважився жити зі своєю коханою без шлюбу, кредитори відмовилися терпіти ці борги ще й з «моральних» мотивів. Усе, що він мав, пішло з молотка, а йому заборонили заводити будь-яке майно, поки не розрахується остаточно.