Закарбовано на прапорі й у серці

0
44

Прапори, як і люди, мають свою історію і свій життєпис. У цьому переконаний Володимир Гордійченко — військовослужбовець, артилерійський навідник 92-ї окремої механізованої бригади. Крім того, він творчо оформлює бойові прапори вже понад чотири фронтових роки поспіль, відколи пішов воювати за незалежність України на Сході.

Пан Володимир — викладач філософії у Запорізькому національному університеті «Запорізька політехніка» з понад двадцятирічним стажем. Численні його студенти добре пам’ятають ті лекції і практичні, з неймовірними «родзинками», демонстрацією власноруч виготовлених чудернацьких макетів, автентичної наочності, яка працювала на краще опанування молоддю складних філософських тем та історичних віх нашої держави.

Володимира Гордійченка 2015 року призвали в армію. Він служив у кількох бойових підрозділах і кожній військовій частині присвятив окремий прапор. Художник вважає, що неможливо знайти два однакових прапори, адже кожен із них унікальний не тільки з вигляду, але й за настроєм, бо акумулює життя, бойовий дух військового підрозділу.

Володимир працює над прапором творчо, стяги містять символи різних військових підрозділів, цитати видатних українців, пам’ятні підписи бійців ЗСУ. «На прапорі розміщую емблему військової частини. Також я збираю патріотичні вислови, цитати класиків, письменників, художників, політиків, філософів, зокрема Вольтера, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, про Україну, нашу державу. Усе це — скарб-ниця пам’яті, яка слугує нашій спільній борні за Україну», — розмірковує пан Володимир.

Оформлені прапори художник розписує і дарує бійцям перед демобілізацією. Каже, що створив їх понад сотню, а на виставці під гаслом «Прапор — символ честі, доблесті і слави», що відкрилась у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї, репрезентував лише невелику частину такої колекції. Вона дуже зацікавила відвідувачів. Зокрема, не можуть не схвилювати кілька справжніх раритетів — два бойових прапори, під якими бійці йшли воювати на військових машинах. Це прапор 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, який передав командир танка Сергій Бузурний. А прапор 55-ї окремої механізованої бригади передав гарматник 3-ї батареї Геннадій Харченко. Тут представлено і стяг, який привезли на поховання загиблого бійця Андрія Ломейка, — вірний син України родом із селища Кушугум віддав своє молоде життя за кожного з нас. Представлено прапор полку «Азов» із Бердянська.

Заступник директора музею Георгій Шаповалов вважає, що Володимир Гордійченко продовжує традицію створення знамен часів Української повстанської армії, Української Народної Республіки. Адже через століття до нас дійшли прапори тієї епохи, вони дуже різні за кольорами, зображеннями, своєрідними написами. Тож ці, створені Володимиром у бліндажах, стануть для нащадків частиною літопису про російсько-українську війну наших часів.

Ганна КЛІКОВКА

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here