Творча зрілість Богдана Шиптура

0
285

Цього року свій 65-літній ювілей відзначає Богдан Шиптур, ім’я якого відоме широкому колу любителів музичного мистецтва. Твори цього яскравого й непересічного композитора мають заслужену популярність як на Прикарпатті, так і далеко за межами нашого краю. А пісня «Місто моє» на слова Ярослава Дорошенка стала справжнім музичним символом Івано-Франківська.
Б. Шиптур — не лише талановитий композитор, активний громадський діяч, а й справжній патріот, який щиро вболіває за долю свого народу та розвиток національної культури. І глибоко символічно, що свій день народження він відзначає разом зі святом державної незалежності України. Протягом багатьох років Б. Шиптур очолює Івано-Франківську організацію Національної спілки композиторів. Його нагороджено численними преміями та відзнаками. А в 2008 році за вагомий внесок у розвиток музичної культури композиторові присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». Щоправда, ювіляр часто стверджує: «важливим є не саме звання, а те, що ти зробив доброго для свого народу».
Отож Богдан Шиптур народився 24 серпня 1951 року в селі Радчі Тисменицького району. Зростав серед народних пісень, в яких так глибоко й яскраво розкривається душа українського народу. Ще з юнацьких літ співав у заслуженій чоловічій капелі рідного села під керівництвом Богдана Волосянка. Професійну освіту здобув в Івано-Франківському музичному училищі ім. Д. Січинського, згодом — у Львівській консерваторії ім. М. Лисенка. Б. Шиптуру надзвичайно поталанило з наставником, адже це був видатний український композитор професор Анатолій Кос-Анатольський. і сьогодні, хоча вже минуло багато років, Б. Шиптур із вдячністю згадує свого дорогого вчителя та пишається тим, що навчався в його класі. Одним з перших творів молодого композитора стала пісня на вірші В. Сосюри «Червоний мак», присвячена пам’яті героїв, які віддали своє життя за рідну землю…
Після закінчення консерваторії і до цього часу Богдан Васильович працює викладачем композиції та інструментознавства в рідному училищі. Разом з тим постійно пише музику, яка приваблює оригінальністю та жанровою різноманітністю — від обробок народних пісень до великих хорових і симфонічних творів. На особливу увагу заслуговують збірки його дитячих фортепіанних п’єс. Побудовані на народному пісенно-танцювальному матеріалі, вони збагатили репертуар юних піаністів. А збірка авторських пісень і романсів, на мою думку, — один із найкращих зразків цього жанру в українській музиці. Деякі ж твори композитора сприймаються як народні, наприклад, пісня «Козак гуляє» на слова С. Пушика. Музику Б. Шиптур створив на вірші багатьох авторів, серед яких — Т. Шевченко, і. Франко, В. Сосюра. Філософський роздум і лірична сповідь, весела бравада і полум’яний пафос — ось образний зміст його творчості. В музиці композитора завжди відчувається глибока любов до України та свого народу. У багатьох творах композитор яскраво передає гуцульський колорит, міцно спирається на побутові жанри — вальс, танго, романс, марш. Мелодії пісень Б. Шиптура легко запам’ятовуються. Спираючись на традиції народної творчості, класичного романсу та сучасної естрадної музики, композитор продовжує прокладати шлях, який започаткували О. Білаш, Г. Майборода, В. Івасюк. Яскравими прикладами цього є пісні «Любіть Україну» на слова В. Сосюри, «Надивлюся на тебе» на слова  Г. Турелик, «Тоді цвіла весна», «Зелені човни» на слова С. Пушика.
Богдан Васильович, безперечно, яскрава й непересічна особистість. Він — чудовий сім’янин, який з дружиною Любою виховав двох дітей — дочку Любу та сина Зіновія. Безпосередній і щирий, часом занадто категоричний у своїх поглядах, Богдан Васильович гостро відчуває та відкидає фальш. Як у людських стосунках, так і в мистецтві. Адже має абсолютний музичний слух та вміє ремонтувати та настроювати фортепіано. А це далеко не проста справа. А ще він — переконаний оптиміст, який, попри всі негаразди, вірить в майбутнє України. Богдан Васильович надзвичайно рухливий, непосидючий та активний. «Я був би добрим бізнесменом, бо знаю, що маю до того хист, але вже зв’язався з музикою — і мушу нести цей хрест. Як Бог дав музичний талант, то мушу його розвивати й примножувати», — зазначив композитор в одному зі своїх інтерв’ю. Б. Шиптур — глибоко віруюча людина. Не випадково він часто звертається до духовної творчості, про що свідчить один з найкращих його хорових творів — «Молитва до Богородиці» на вірші
Т. Шевченка. Серед останніх творчих досягнень митця — хор «Щирим серцем за всіх помолись» на вірші Романа Юзви, пісня про Боже милосердя «Усе пройде» на слова Олександри Гринюк, хор «Синам України» на вірші Михайла Захарчука. Особливо хочеться відзначити оригінальну композицію Б. Шиптура «Не журися, друже» для солістки та чоловічого квартету на слова Івана Гавриловича, що поєднала патріотичний дух та дотепний гумор.
Доля талановитого композитора — це не лише важка праця над удосконаленням своєї професійної майстерності. Це не лише творче горіння, що вимагає значних душевних, емоційних та фінансових затрат. Серед багатьох турбот і проблем, які доводиться вирішувати обдарованій людині, — як донести своє мистецтво широкій аудиторії. і п. Богдан, як кажуть галицькі ґазди, дає собі з цим раду. Він записує і видає компакт-диски, випускає відеокліпи, знімає документальний фільм «Через поле України ішла Божа Мати», видає збірки власних творів. У цьому йому допомагають окремі меценати — справжні поціновувачі таланту композитора.
Твори Б. Шиптура є в репертуарі багатьох прикарпатських виконавців та колективів. Серед них — Михайло Кривень, Богдан Сташків, Олександр Семчук, Наталія Шевченко, Мирослав Петрик, незабутньої пам’яті Ласло Габош, хор «Галицькі передзвони» під керівництвом Ігоря Дем’янця, духовий оркестр івано-Франківського музичного училища ім. Д. Січинського, яким керує Петро Гундер.
Сьогодні ювіляр безмежно вдячний всім, хто пропагує і підтримує його творчість. Це, зокрема, телебачення «Галичина» і часопис «Галичина», телерадіокомпанія «Карпати», радіо «Дзвони». Музика Б. Шиптура звучала на урочистостях з нагоди 1100-річчя Галича, коли зведені хори виконали його пісню-кантату «Моя Україна — квітуча земля». Цей твір згодом став справжньою кульмінацією звітного концерту художніх колективів і майстрів Прикарпаття у Києві. Широкий резонанс серед громадськості мали творчі вечори Богдана Васильовича, що проходили в обласній філармонії. Сьогодні ж, вшановуючи нашого ювіляра, усі, хто знає його, щиро зичуть Богданові Шиптуру міцного здоров’я для подальших творчих здобутків.
Ігор ГЛІБОВИЦЬКИЙ