В одному роді дві героїні!

0
19

Під Херсоном мешкає сім’я, де в роду — дві матері-героїні.

Таким званням українська держава вшанувала співробітницю регіонального управління Держпродспоживслужби України Ларису Капленко, котра з чоловіком виростила п’ятьох діточок. Але до того матір’ю-героїнею стала й бабця Лариси Павлівни — вона у повоєнне лихоліття підняла на ноги стільки ж малечі!

— Можна сказати, наша родина почалася з мого бажання навчитися себе захищати. Це було 29 років тому: почалися буремні 1990-ті, і вміти постояти за себе було аж ніяк не зайвим. Тому пішла на курси самооборони, де тренером був студент педагогічного університету, знавець дзюдо та самбо на ім’я Славко. Він мені одразу сподобався: спортивна статура, дуже уважний і добрий. Почуття виявилися взаємними, тож у січні познайомилися, а у вересні того ж року вже розписалися. З часом самі збудували хату в приміському селищі Комишани, і там ніколи не було бійок та сварок — живемо всі разом у мирі та злагоді, — розповіла Лариса Павлівна.

Секрет міцної родини матір-героїня вважає простим: треба любити, поважати й завжди підтримувати одне одного. А якщо треба, то й постояти за своїх. У синів Богдана й Микити з цим жодних проблем: навички самооборони батько-педагог передав і їм, і дочкам. Діти виросли цілісними натурами ще й завдяки вихованню прабабці, котра живе в спільному сімейному гнізді. От кого життя ламало й не зламало, так це саме 91-річну Ганну Юхимівну.

У молодості Ганна Скиба опанувала таку професію, яка до снаги не кожному богатиреві — працювала табунницею на військовому конезаводі у Дніпропетровській області. Сил і духу вистачало приборкувати лютих племінних жеребців!

Одружилась, народила трьох дітей і зуміла зберегти їх у голодні роки після Другої світової війни. Потім із ними поїхала на цілину в Казахстан, і там у родини знайшлося ще двоє. Всі виросли, посіли гідні місця у суспільстві. А нині у матері-героїні Ганни вже є 13 онуків, 25 правнуків, два праправнуки й одненька правнучка!

Тепер Лариса Капленко сподівається, що і їй незабаром випаде можливість потримати на руках малечу і з наступного покоління. «Хочу, щоб у моїх дітей були щасливі родини. А в мене — багато онуків», — ділиться заповітною мрією Лариса Павлівна. Схоже, у цьому роду вона друга мати-героїня, але далеко не остання…

Сергій ЯНОВСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here